Рішення № 38935624, 28.05.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/1595/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Лебедько М. М.Номер провадження 22-ц/788/1054/14 Суддя-доповідач - Попруга С. В. Категорія - 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Гагіна М. В., Рибалки В. Г.,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2014 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_5,

про стягнення аліментів на утримання дружини,-

в с т а н о в и л а:

31 березня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 14 липня 2012 року вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_3, проте на час подачі позову разом не проживають. Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею. Відповідач добровільно не приймає участі у вихованні та утриманні сина, тому позов про стягнення аліментів на сина, на час подачі цього позову, знаходиться на розгляді у суді. Зважаючи на те, що вона не має можливості працювати, оскільки доглядає сина, просила суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її утримання, як дружини, у розмірі 1/4 частини від усіх доходів ОСОБА_3, щомісячно, до досягнення сином трьох років, починаючи з 21 березня 2014 року.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на її утримання аліменти у розмірі 1/6 заробітку щомісячно, починаючи з 31 березня 2014 року і до досягнення сином ОСОБА_6 віку трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 року або до зміни матеріального становища сторін.

Допущене негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 243,60 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову в позові.

По суті доводить, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що рішеннями Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 травня 2007 року та від 14 квітня 2014 року з нього вже стягнуті аліменти на користь його першої дружини ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку та на користь позивачки ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку. Таким чином з нього вже стягнуті аліменти в розмірі 1/2 частини від його заробітку, а тому подальше стягнення з нього аліментів суперечить положенням ст. 70 Закону України « Про виконавче провадження».

У судовому засіданні ОСОБА_4 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважала рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення по суті виходив з того, що з 14 липня 2012 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач працює монтером колії Відокремленого підрозділу ДТГО ПЗЗ Конотопської колійної машинної станції 119 і його середньомісячний заробіток за лютий-березень 2014року за виключенням аліментів становить 2890,10 грн.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 03 травня 2007 року з відповідача на користь третьої особи ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 14 квітня 2014 року з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 березня 2014 року.

Позивачка не працює, прибутків не має.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки на її утримання потрібно стягнути аліменти в розмірі 1/6 його заробітку щомісячно.

Проте, погодитись з такими висновками суду неможливо з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України, зокрема передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Суд першої інстанції названих вимог закону не повністю дотримався.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Частинами 2, 4 ст. 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до ст.128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

З матеріалів справи вбачається, що вищевказаними рішеннями Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03 травня 2007 року та від 14 квітня 2014 року (а.с. 31-32), які набрали законної сили, з відповідача стягнуто аліменти в загальному розмірі 1/2 (1/4+1/4) частина від усіх видів його заробітку (доходу), що становить п'ятдесят процентів заробітної плати, а тому стягнення аліментів в будь-якому розмірі на утримання ОСОБА_4, як дружини, суперечить вищевказаним положенням закону.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України) з ухваленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_4

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_4 звільнена від сплати судового збору, як позивачка - за подання позову, про стягнення аліментів, а тому згідно з ст. 88 ЦПК України, за подачу апеляційної скарги, з спеціального фонду Державного бюджету України необхідно відшкодувати ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 121,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 квітня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_5, про стягнення аліментів на утримання дружини.

Відшкодувати з спеціального фонду Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 121,80 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -