Справа № 369/1919/14-к
1-кп/369/120/14
В И Р О К
іменем України
08.04.2014 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Гришка О.М.,
за участю секретаря Жилко Я.А.,
за участю прокурора Будніка І.А.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Перевіз Васильківського району Київської області, громадянки України, українки,не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
встановив:
ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 10 годині 30 хвилин водій ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, керуючи при цьому автомобілем марки «ИЖ-412», реєстраційний номер НОМЕР_3, рухалась по автомобільній дорозі сполученням Боярка-Княжичі Києво-Святошинського району Київської області зі сторони с. Княжичі у напрямку м. Боярка. Рухаючись у вказаному напрямку, на 18 км + 838 м. а/д Боярка-Княжичі по прямій ділянці дороги, водій ОСОБА_2, перед початком руху та перевезенням пасажирів не забезпечила їх фіксацію ременем безпеки, проявила неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, в момент виникнення небезпеки для руху у вигляді втручання в керування автомобілем пасажира переднього сидіння ОСОБА_3, своєчасно не вжила заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого нею автомобіля, застосувала небезпечні прийоми маневрування, що призвело до втрати керованості транспортним засобом, виїхала на праве за напрямком руху узбіччя після чого допустила з'їзд в кювет з подальшим перекиданням автомобіля марки «ИЖ-412» реєстраційний номер НОМЕР_3
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ИЖ-412» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.
В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_2 порушила вимоги Правил дорожнього руху України від 01.01.2002 року п.п.:
- 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- 2.3. «б» для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом на дорозі;
- 2.3. «в» на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремні безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки…;
- 2.9. «а» водієві забороняється … керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
- 12.3. у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 2.3 п. «б», «в», 2.9. «а», та 12.3 Правил дорожнього руху України стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю та суду пояснила, що 20.06.2011 року вона разом з співмешканцем ОСОБА_3 вранці вирішили піти до сусідки ОСОБА_4, яка проживала за адресою: АДРЕСА_2, з метою відпочинку та розпиття спиртних напоїв, а саме горілки та вина, які вони взяли з собою. Коли вони прийшли до ОСОБА_4, де знаходились ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вони почали відпочивати та розпивати спиртні напої, після чого її чоловік ОСОБА_3 запропонував поїхати по ягоди до лісу. Оскільки ОСОБА_3 знаходився в стані сильного алкогольного сп'яніння він примусив ОСОБА_2 сісти за кермо його автомобіля «ИЖ 412», погрожуючи фізичної розправою у разі відмови. Після чого вони сіли до вказаного автомобіля, а саме вона сіла за кермо, ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння, ОСОБА_5., ОСОБА_4 та ОСОБА_6 сіли на задні пасажирські сидіння та вона розпочала рух. Також зазначила, що прав на керування транспортними засобами вона не отримувала. Вона виїхала на автодорогу Боярка-Княжичі та вона рухалась з швидкістю 20-25 км/год після чого ОСОБА_3 почав говорити, щоб вона пришвидшила рух та смикнув за кермо автомобіля після чого вона зупинилась та хотіла вийти з автомобіля, але ОСОБА_3 знову почав їй погрожувати фізичної розправою та заставив їхати далі. Вона знову розпочала рух, ОСОБА_3 при цьому заснув та прокинувшись різко схопив за кермо автомобіля та викрутив його праворуч в результаті чого автомобіль з'їхав в кювет та почав крутитись, після чого вона втратила свідомість. Коли вона прийшла до свідомості, вона знаходилась біля дерева та одразу піднялась та підійшла до автомобіля, де побачила ОСОБА_3 на передньому правому пасажирському сидінні без ознаків життя, після чого викликали медичну допомогу, яка зафіксувала смерть ОСОБА_3 та працівників міліції. Також додала, що під час їхнього руху в автомобілі пасажири заднього сидіння та ОСОБА_3 розпивали алкогольні напої.
У вчиненому щиро розкаялася, запевнила, що зробила належні висновки зі своєї поведінки та засуджує свій ганебний вчинок, просила її суворо не карати.
Окрім визнання обвинуваченою ОСОБА_2 своєї вини у пред'явленому їй обвинуваченні у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України її вина підтверджується сукупністю доказів, які були зібрані у справі та досліджені під час судового розгляду, а саме:
- показами свідка ОСОБА_6, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що 20.06.2011 року він перебував з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за місцем проживання ОСОБА_4,за адресою: АДРЕСА_2, де розпивали алкогольні напої. Потім до них прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_3 почав з ними розпивати алкольні напої та він не знає чи вживала ОСОБА_2 алкольні напої, оскільки не звернув на це увагу, після чого ОСОБА_3 запропонував поїхати в ліс по ягоди. У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння він примусив сісти за кермо його автомобіля ОСОБА_2 шляхом погроз фізичної розправою. Вони сіли до автомобіля, а саме за кермо автомобіля сіла ОСОБА_2, на переднє пасажирське сидіння сів ОСОБА_3, а він з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сіли на заднє пасажирське сидіння. Після чого ОСОБА_2 почала рух, під час якого ОСОБА_3 схопив кермо автомобіля та автомобіль з'їхав в кювет, що відбувалось після з'їзду в кювет він не пам'ятає. Коли він прийшов до свідомості він побачив в автомобілі ОСОБА_3, який знаходився на передньому пасажирському сидінні та не подавав ознак життя, після чого приїхала швидка медична допомога, яка зафіксувала смерть ОСОБА_3 та працівники міліції, які оформляли дорожньо-транспортну пригоду;
- показами свідка ОСОБА_7, який будучи допитаним в залі судового засідання суду повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 він перебував з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 за місцем проживання ОСОБА_4,за адресою: АДРЕСА_2, де розпивали алкогольні напої. Потім до них прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_2, при цьому ОСОБА_3 почав з ними розпивати алкольні напої та він не знає чи вживала ОСОБА_2 алкольні напої, оскільки не звернув на це увагу, після чого ОСОБА_3 запропонував поїхати в ліс по ягоди. У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння він примусив сісти за кермо його автомобіля ОСОБА_2 шляхом погроз фізичної розправою. Вони сіли до автомобіля, а саме за кермо автомобіля сіла ОСОБА_2, на переднє пасажирське сидіння сів ОСОБА_3, а він з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сіли на заднє пасажирське сидіння. Після чого ОСОБА_2 почала рух, під час якого ОСОБА_3 схопив кермо автомобіля та автомобіль з'їхав в кювет, що відбувалось після з'їзду в кювет він не пам'ятає. Коли він прийшов до свідомості він побачив в автомобілі ОСОБА_3, який знаходився на передньому пасажирському сидінні та не подавав ознак життя, після чого приїхала швидка медична допомога, яка зафіксувала смерть ОСОБА_3 та працівники міліції, які оформляли дорожньо-транспортну пригоду. Також додав, що під час руху автомобіля він разом з пасажирами заднього сидіння розпивали алкогольні напої в салоні автомобіля ;
- даними з рапорту слідчого СВ, лейтенанта міліції ОСОБА_8 від ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до якого невстановлений водій автомобіля марки Москвич 412, 1978 року випуску, д.н. НОМЕР_3 на 18 км+ 838 м. а.д. Боярка-Княжичі в с. Жорнівка не впоравшись з керуванням допустив з'їзд в кювет та в подальшому зіткнувся з деревом в результаті чого ОСОБА_3, який на момент оформлення ДТП знаходився на передньому пасажирському сидінні помер на місці пригоди, ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя, часткового відриву лівої вушної раковини, перелому ключиці. Труп направлено в морг ЦРЛ, автомобіль поставлено на штраф майданчик, вилучено паспорт ОСОБА_3, ідентифікаційний номер ОСОБА_3, пластикову картку «Надра банк», технічний паспорт на автомобіль Москвич М-412 ИЕ, водійське посвідчення ОСОБА_3, довіреність на автомобіль Москвич М-412 ИЕ, талон НОМЕР_4, медичну довідку ( а.с. 19);
- даними з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.06.2011 року, відповідно до якого оглянуто транспортний засіб Москвич 412, д.н. НОМЕР_3, який має пошкодження у вигляді деформації криші, капоту, переднього лівого крила, переднього бамперу, відсутнє переднє та заднє лобове скло, в салоні автомобіля біля передньої правої стійки мається пляма бурого кольору, схожа на кров. Також в салоні автомобіля на момент огляду знаходиться труп, який розташований на передньому пасажирському сидінні з правої сторони, одягнутий у сині бріджи, червону майку та сині шльопанці. З місця події вилучено мобільний телефон SAMSUNG с 5212 , паспорт ОСОБА_3, ідентифікаційний номер ОСОБА_3, пластиккову картку «Надра банк», технічний паспорт на автомобіль Москвич М-412 ИЕ, водійське посвідчення ОСОБА_3, довіреність на автомобіль Москвич М-412 ИЕ, талон НОМЕР_4, медичну довідку( а.с. 20-35);
- даними з протоколу огляду транспорту від 20.06.2011 року, відповідно до якого оглянуто автомобіль марки М-412 ИЭ, держномер НОМЕР_3 з деформацією всіх частин кузова та розбитим склом (а.с. 36);
- даними з протоколу огляду місця події від 20.06.2011 року, відповідно до якого оглянуто ОСОБА_2, яка одягнута в чорну майку на тонких бретельках з білою квіткою на грудях, чорні лосини з голубими полосками по боках у кількості трьох штук та чорні тапки без підборів з металевою брошкою по середині та вилучено чорну майку на тонких бретельках з білою квіткою на грудях, чорні лосини з голубими полосками по боках у кількості трьох штук ( а.с. 38-39);
- даними з висновку щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.06.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння ( а.с. 100);
- даними з висновку експерта № 225/Д/257/тр від 13.08.2011 року, відповідно до якого при судово-медичному дослідженні трупа виявлено: забійна рана та синець на обличчі, крововиливи в м'яких покривах голови, крововилив під м'якою мозковою оболонкою, кров'яниста спинномозкова рідина в шлуночках мозку, садна лівого суглобу та лівої гомілки. Смерть ОСОБА_3 наступила внаслідок закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалась субарахноїдальним та шлуночковим крововиливами. Закрита черепно-мозкова травма відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, якими могли бути деталі салону автомобіля при зіткненні останнього з перешкодою. Виходячи із ступеню розвитку трупних змін, що визначались при дослідженні трупа в морзі 21.06.2011 року в 12 годині, смерть ОСОБА_3 наступила за 1-2 доби до розтину. При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа виявлено етиловий спирт 2,37 %о, що за життя могло відповідати середньому ступеню алкогольного сп'яніння (а.с. 44);
- даним з висновку експерта № 576 А від 08.08.2011 року, відповідно до якого рульове керування автомобіля «ИЖ-412» державний номерний знак НОМЕР_3, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед подією, не виявлено. Система робочого гальма автомобіля «ИЖ-412», державний номерний знак НОМЕР_3, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед подією не виявлено. Стоянкова гальмівна система експертом не досліджувалась, так як дана система призначена для утримання транспортного засобу в нерухомому стані та не впливає на роботу системи робочого гальма. Елементи підвіски автомобіля «ИЖ-412», державний номерний знак НОМЕР_3, на момент огляду знаходиться в технічно не справному працездатному стані. Несправність верхнього ричага лівого переднього колеса виявлена в деформації ричага. Деформація ричага відбулась в процесі ДТП. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією не виявлено (а.с. 67-76);
- даними з висновку експерта № 368/Д від 19.09.2012 року, відповідно до якого згідно наданої довідки відомо, що 20.06.2011 року ОСОБА_2 зверталась в приймальне відділення БЦРЛ, де їй було встановлено діагноз:ЗЧМТ. Струс головного мозку.? Забій м'яких тканин голови. Описані діагнози в даній довідці не підтверджуються об'єктивними даними (відсутнє описання об'єктивної неврологічної симптоматики, описання ушкоджень м'яких тканин) тому не можуть враховуватися при встановленні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, згідно П 4.6 правил затверджених наказом № 6 від 17.01.1995 р. МОЗ України. В довідці приймального відділення мається запис, що ОСОБА_2 20.06.2011 року в 15:30 знаходилася в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 79).
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що обвинувачена ОСОБА_2, свідки ОСОБА_6, ОСОБА_5 під час розгляду справи в суді, давали правдиві, послідовні, логічні покази, які відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суб'єктом злочину, передбаченого ст. 286 КК України, визнають особу, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право.
Суд визнає, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доведена повністю, її дії кваліфікуються судом як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд враховує, що злочин за ч. 2 ст. 286 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_2 раніше не судима (а.с. 106), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 115) на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 117,118).
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному злочині, що полягає у критичній оцінці обвинуваченим своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин.
Обставиною, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року за № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання у кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
У зв'язку з вищевикладеним, призначаючи необхідне та достатнє покарання для виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 та попередження вчинення нею нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної статті без позбавлення права керувати транспортним засобом, оскільки остання не має права керування транспортними засобами.
Враховуючи ставлення обвинуваченої до вчиненого, її щире каяття, відсутність судимостей, обставини вчинення злочину, а саме поведінку ОСОБА_3, який під час руху автомобіля заважав ОСОБА_2 керувати транспортним засобом, суд приходить до переконання про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і на підставі ст. 75 КК України звільняє її від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів по кримінальному провадженні суд вирішує згідно з п.3 ч.9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Судові витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_2, визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без позбавлення права керувати транспортирними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_2 у виді особистого зобов'язання до набрання вироку законної сили залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер , на користь держави в особі Експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (реєстраційний рахунок 31250272210700, код ЗКПО: 25574713, МФО 821018, банк одержувача ГУДКСУ у Київській області, призначення платежу: «за експертні роботи») - 1519 (одну тисячу п'ятсот дев'ятнадцять) гривень 56 коп. процесуальних витрат (а.с. 66).
Речові докази по справі, а саме:
- транспортний засіб - автомобіль марки «ИЖ-412» державний номерний знак НОМЕР_3, переданий на зберігання на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів в м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області (а.с. 42) - повернути ОСОБА_9
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення прокурором, захисником, потерпілою, обвинуваченою.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, захиснику, потерпілій, обвинуваченій.
Суддя Гришко О.М.
Судове рішення № 38934331, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 08.04.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 369/1919/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: