Ухвала суду № 38933798, 28.05.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/384/14 Справа № 690/61/14-к Категорія: ч.2ст. 121 КК УкраїниГоловуючий по 1 інстанції Муляр В. С. Доповідач в апеляційній інстанції Шкреба Р. Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - суддіШкреби Р.Д. суддів при секретарі Суходольського М.І., Торопенка М.В. Бєлан О.В. з участю прокурораСуботіної С.А. обвинуваченого ОСОБА_7 присутнього в режимі

відеоконференцзв'язку

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 24 березня 2014 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с. Олександрівка Кокчетавського

району Кокчетавської області Казахстан, українець,

громадянин України, освіта повна загальна середня,

розлучений, не військовозобов'язаний, проживаючий в АДРЕСА_2, раніше судимий: Ватутінським міським

судом Черкаської області 13.06.2006 року по ст.ст. 189 ч.1,

189 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 3-х років 6 місяців

позбавлення волі; - 16.05.2011 року, тим же судом по ст.

185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі; 10.03.2012

року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю

строку покарання, судимість в установленому законом

порядку не знята та не погашена

засуджений за ч.2 ст. 121 КК України до 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_7 залишено попередній - тримання під вартою.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Олександрівка Кокчетавського району Кокчетавської області Казахстан на користь НДЕКЦ при УМВС в Черкаській області, код 25574009 на рахунок 35223003000037, банк одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018 - 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 60 коп. за проведення експертиз.

Вирішено долю речових доказів по справі.

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він 04.02.2013 року приблизно в 11 год. 00 хв. разом з ОСОБА_8, прийшовши до приміщення квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності належала ОСОБА_9, де хотів вступити в статевий контакт з ОСОБА_8 та з цією метою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, почав силоміць виганяти з приміщення власної квартири господаря, на що останній заперечував та відмовився покидати приміщення своєї квартири. Після чого ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та з метою нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9, наніс останньому декілька ударів кулаком в область лиця, після чого, він же з метою продовження свого злочинного наміру, направленого на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9, взявши на кухні сковорідку наніс нею ОСОБА_9 2-3 удари по голові, а потім дерев'яною табуреткою наніс ОСОБА_9 удар по голові, після чого залишив квартиру ОСОБА_9.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 28 від 11.03.2013 року ОСОБА_7, потерпілому ОСОБА_9 були нанесені тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під тверду мозкову оболонку зі здавлюванням головного мозку, крововиливів в м'які покрови черепа з внутрішнього боку, синців, садна та забійні рани на голові, крововилив в слизову оболонку верхньої губи з забійною раною, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, синців і забійної рани на кистях рук, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_9ІНФОРМАЦІЯ_4 помер в приміщенні власної квартири і відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 28 від 11.03.2013 року його смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_4 через 24-25 годин після отриманих тілесних ушкоджень у результаті черепно-мозкової травми у вигляді крововиливу під тверду мозкову оболонку зі здавлюванням головного мозку, крововиливів в м'які покрови черепа з внутрішнього боку.

Не погоджуючись з вироком місцевого суду, прокурор який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій не заперечуючи встановлених судом фактичних обставин справи та доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні вважає, що вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. При цьому посилається на те, що він вчинив тяжкий злочин у стані алкогольного сп'яніння, вину у вчиненому не визнав, намагаючись таким чином уникнути кримінальної відповідальності, раніше судимий, судимості не зняті та не погашені, що також говорить про відсутність каяття з його боку.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 122 КПК України (2012 року) залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України визначено, що в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В зв'язку з цим просив вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 24.03.2014 року відносно ОСОБА_7 частково скасувати, через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність

призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення та

особі обвинуваченого і ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним за ст. 121 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі та змінити вирок в частині, стягнувши з ОСОБА_7 на користь держави кошти в сумі 195 грн. 60 коп. за проведення експертизи.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який просив задовольнити апеляцію прокурора в частині розв'язання процесуальних витрат, обвинуваченого ОСОБА_7, який погодився з думкою прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора у кримінальному провадженні підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам справи і ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку, що до речі ніким не оскаржується.

Дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.121 КК України судом першої інстанції кваліфіковано вірно.

Що стосується покарання, то колегія суддів, перевіривши матеріали справи, вважає, що йому воно призначене відповідно до вимог ст.ст. 65, 66 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, посередніх даних про його особу, щире каяття.

Потерпіла ОСОБА_10 з апеляційними вимогами з приводу призначення більш тяжкого покарання обвинуваченому не зверталась.

Суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 лише при умові ізоляції від суспільства і в призначений судом строк, а тому апеляційні вимоги прокурора у кримінальному провадженні в цій частині не підлягають до задоволення.

Проте, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про необхідність зміни вироку суду в частині порядку відшкодування сум коштів за проведення судової експертизи.

Так, відповідно до ч.2 ст.122 КПК України (в редакції 2012 року) залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Водночас пунктом 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу визначено, що в разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Однак суд першої інстанції при постановленні вироку порушив вимоги закону та неправильно стягнув кошти на відшкодування витрат за експертні роботи на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, а відтак рішення суду в цій частині підлягає до зміни, а апеляція прокурора до задоволення.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст. 407, 408, 409 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора у кримінальному провадженні - задовольнити частково.

Вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 24 березня 2014 року стосовно ОСОБА_7 - змінити в частині вирішення питання про процесуальні витрати.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи вартістю 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 60 коп.

В решті вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 24 березня 2014 року, стосовно ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :