КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________
Справа №676/6247/13-ц
Провадження №22ц/792/911/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2014 року м.Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Баса О.Г.
суддів: Матковської Л.О., Карпусь С.А.,
при секретарі: Терлич А.В.,
за участю: сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" про стягнення грошових коштів.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1, звертаючись в суд із зазначеним позовом вказував, що він з 02.03.2010 року працював технічним директором ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки". Згідно наказу №207К від 03.06.2013 року був звільнений з роботи за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України, в зв'язку з виходом на пенсію. Пунктом 2 наказу №207К від 03.06.2013 року передбачено проведення з ним остаточного розрахунку з виплатою компенсації за невикористану відпустку за період з 02.03.2012 року по день звільнення, а також одноразової матеріальної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку. Всупереч діючому законодавству в день звільнення йому не було виплачено всіх сум, належних йому від підприємства, а після звільнення було виплачено грошові кошти за період з 04.06.2013 року по 12.07.2013 року в сумі 25361,03 грн., та не доплачено 7142,66 грн. заборгованості. Крім цього, відповідачем неправильно визначена сума грошових коштів, що підлягають сплаті в якості _____________
Головуючий у першій інстанції: Вдовичинський А.В. Провадження № 22-ц/792/911/14
Доповідач: Матковська Л.О. Категорія: 51 компенсації за невикористану відпустку, а також відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за час затримки проведення розрахунків. Позивач неодноразово уточнював та збільшував позовні вимоги. Із врахуванням останніх, просив суд стягнути з відповідача на його користь: 7408,48 грн. компенсації за невикористану відпустку без урахування утримання податку на доходи фізичних осіб та обов'язкових платежів; 8551,20 грн. матеріальної допомоги в зв'язку з виходом на пенсію визначену без урахування утримання податку на доходи фізичних осіб та обов'язкових платежів; 57840,48 грн. компенсації за затримку розрахунку при звільненні за період з 04.06.2013 року по 25.12.2013 року та в подальшому 401,67 грн. за кожен робочий день затримки до постановлення рішення судом без урахування утримання податку на доходи фізичних осіб та обов'язкових платежів; судові витрати у відповідності до ст.88 ЦПК України покласти на відповідача.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 23 січня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь ОСОБА_1: 7408,48 грн. компенсації за невикористану відпустку з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов'язкові платежі; 8551,20 грн. матеріальної допомоги в зв'язку з виходом на пенсію з якої підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов'язкові платежі; компенсацію за затримку розрахунку при звільненні за період з 04.06.2013 року по 23.01.2014 року в сумі 64670,48 грн. з якої підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов'язкові платежі; стягнуто ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на користь держави 806 грн. 30 коп.
В апеляційній скарзі ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" не погоджується з вказаним рішенням, просить ухвалити рішення, яким змінити рішення суду першої інстанції та позов ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнувши на його користь з ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" 10443,42 грн. компенсації за затримку розрахунку, в решті позовних вимог відмовити. Вважає позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення вихідної допомоги у зв'язку із виходом на пенсію незаконною та необґрунтованою, оскільки відповідно до вимог КЗпП України при звільненні по виходу на пенсію за власним бажанням (перший раз) виплачується одноразова матеріальна допомога. 25.02.2010 року позивач виявив бажання звільнитися з підприємства за власним бажанням. Враховуючи дану обставину, наступне звільнення позивача 03.06.2013 року вже не може розцінюватися як вихід на пенсію, на якій вже перебуває. Враховуючи викладене, формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з роботи неправильним, та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, при вирішенні позовної вимоги щодо стягнення компенсації за невикористану додаткову відпустку суд повинен був взяти до уваги та керуватись роз'ясненням профілюючого у даній сфері міністерства, а не Законом України "Про відпустки". Також, станом на день звільнення 03.06.2013 року заборгованість перед ОСОБА_1 становила 25361,42 грн. Дана заборгованість була повністю погашена 12.07.2013 року. Таким чином, компенсація за затримку з виплати розрахунку становить 401,67*26=10443,42 грн., яку апелянт визнає.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.03.2010 року працював технічним директором державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки". Наказом № 207К від 03.06.2013р. він звільнений з роботи за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, в зв'язку з виходом на пенсію.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Розрахунок з позивачем в день звільнення проведений не був, а в період з 03 червня 2013р. по 12 липня 2013р. йому було виплачено борг по заробітній платі за три місяці, оплачено лікарняні листки та компенсацію за 38 днів невідбутої відпустки на загальну суму 25361,42.грн.
Статтею 18 КЗпП України та п. 1.5 Колективного договору ДП "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" визначено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства і є обов'язковими для власника або уповноваженого ним органу.
Позивач був звільнений з роботи за власним бажанням, в зв'язку з виходом на пенсію, що відображено в його заяві на звільнення та наказі.
Пунктом 8.1.9 Колективного договору передбачено, що при звільненні по виходу на пенсію за власним бажанням (перший раз) виплачується одноразова матеріальна допомога в розмірі середньомісячного заробітку працівника.
Оскільки така допомога позивачу при звільненні не була виплачена, суд обґрунтовано її стягнув на його користь.
Та обставина, що позивач був пенсіонером на момент звільнення, а також те, що він в 2010 році уже звільнявся з роботи, не може бути врахована для відмови в виплаті такої допомоги, оскільки єдиною підставою для такої виплати є звільнення працівника в зв'язку з виходом на пенсію і отримання її один раз.
Статтею 4 Закону "Про відпустки" встановлено такі види відпусток: щорічні відпустки: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством. А також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням; творча відпустка: відпустка для підготовки та участі в змаганнях; соціальні відпустки та інші.
ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, за своєю посадою відносився до інженерно-технічних працівників.
Відповідно до вказаного Закону та Положення про надання відпусток, яке діяло на підприємстві, він має право на щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів основної та 6 календарних днів додаткової, свою відпустку ОСОБА_1 не відбув, що не заперечується відповідачем, проте виплачено компенсацію лише за 38 днів.
Статтею 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.
Зважаючи на наявність у позивача права на щорічну основну та додаткову відпустки, які він не відбув, його вимоги в частині стягнення недоплаченої грошової компенсації в сумі 7408,48 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки судом встановлено факт порушення строків проведення розрахунку адміністрацією підприємства з працівником - ОСОБА_1, його вимоги в частині стягнення матеріальної допомоги та компенсації за невикористану відпустку задоволені повністю, суд обґрунтовано, відповідно до ст. 117 КЗпП України стягнув компенсацію за затримку розрахунку при звільненні.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач був звільнений не в зв'язку з виходом на пенсію суперечать матеріалам справи, зокрема заяві про звільнення та змісту відповідного наказу про звільнення. Кодексом законів про працю не передбачена така підстава як вихід на пенсію, разом з тим колективним договором визначено право працівника на отримання матеріальної допомоги в разі звільнення в зв'язку з виходом на пенсію.
Статтею 8 Закону України "Про відпустки" визначено, що щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається: окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України; працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Дана стаття знайшла своє відображення в п. 2 Положення про надання відпусток, яке є додатком до колективного договору, що діє на підприємстві. Відповідач не заперечує права позивача на 6 днів щорічної додаткової відпустки і що він її фактично не відбув, що підтверджує його право на отримання грошової компенсації.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на положення ч.1 ст.83 КЗпП України, мотивуючи тим, що грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки виплачується лише працівникам, які мають дітей при цьому не враховує, що оплата такого виду відпустки виділена з додаткових відпусток, а не з щорічних обов'язкових відпусток.
Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" відхилити.
Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О.Матковська
Судове рішення № 38933672, Апеляційний суд Хмельницької області було прийнято 27.05.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 676/6247/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.