Ухвала суду № 38931925, 20.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 р. Справа № 815/7072/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: СДПІДзюбан О.С. (довіреність)СП «Вітмарк-Україна»Жуков Ю.А. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року по справі за позовом спільного підприємства «Вітмарк-Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 19.08.2013 року №0000044000 та №0000034000, від 23.08.2013 року №0000094000 та №0000104000.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано: податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 19.08.2013 року №0000044000 та №0000034000 та податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 23.08.2013 року №0000094000 та №0000104000.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що спільне підприємство «Вітмарк-Україна» в формі товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії АГ №540633 зареєстровано як юридична особа (а.с.61-66) та як встановлено судом перебуває на обліку в СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, зокрема, як платник податку на прибуток.

Відповідно до пп.16.1.2, пп.16.1.3, пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, визначено, що платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Здійснюючи свої обов'язки як платника податку на прибуток, СП «Вітмарк-Україна» в формі ТОВ, 06.02.2013 року надало до від відповідача звітну консолідовану податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (а.с.22-23) та як вбачається з матеріалів справи 26.03.2013 року підприємство також надало консолідовану уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік із додатками до неї (а.с.24-27,73-82).

При цьому, як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, з метою збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за звітний 2012 рік, позивачем 06.08.2013 року подано в електронному вигляді до СДПІ з ОВП у м. Одесі консолідовану уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (№9087703891 від 06.08.2013 року) із додатками до неї (а.с.28-31,83-93), яка прийнята відповідачем як податкова звітність (а.с.68,83).

За результатами подання вказаної уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік позивачем внесено дані по рядкам 28, 30, 32 цієї податкової декларації із відображенням сум у розмірах 47559 грн., 2029 грн., 1427 грн. відповідно.

В зв'язку із виявленням позивачем при заповнені вищезазначеної уточнюючої декларації від 06.08.2013 року помилок, ним 07.08.2013 року подана ще одна уточнююча консолідована податкова декларація (№ 9087705512 від 07.08.2013 року) із додатками до неї (а.с.32-34, 94-104), яка була прийнята відповідачем, про що свідчить квитанція №2, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.69).

У зв'язку із поданням уточнених податкових декларацій, СДПІ з ОВП у м. Одесі на підставі п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України в порядку ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральні перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 2012 рік, за результатами яких відповідачем складені:

- акт від 09.08.2013 року №2/40-0/22480087/1 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 2012 рік СП "Вітмарк-Україна" ТОВ (код 22480087)», при перевірці якого використано податкову уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2012 рік (№ 9087703891 від 06.08.2013 року), і встановлено, що підприємством порушено вимоги п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства», внаслідок чого завищено суму податкового зобов'язання по рядку 28 декларації у розмірі 47559,0 грн. (а.с.9-12);

- акт від 14.08.2013 року № 3/40-0/22480087/2 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 2012 рік СП "Вітмарк-Україна" ТОВ (код 22480087)», при перевірці якого використано податкову уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2012 рік (№ 9087705512 від 07.08.2013 року), і встановлено, що підприємством порушено вимоги п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства», внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання по рядку 31 декларації на суму 47559,0 грн., та відповідно показники по рядку 25 декларації на суму 1427,0 грн., та по рядку 27 декларації на суму 2029,0 грн. (а.с.13-16).

На підставі акта камеральної перевірки від 09.08.2013 року №2/40-0/22480087 відповідачем складені податкові повідомлення-рішення: від 19.08.2013 року №0000034000, яким позивачу зменшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 48986,00 грн. та від 19.08.2013 року №0000044000, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у розмірі 71398,50 грн., в тому числі, 47559,00 грн. - за основним платежем та 23799,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.17-18), та на підставі акта камеральної перевірки від 14.08.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.08.2013 року №0000104000, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 46132,00 грн. - за основним платежем та на 23779,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та від 23.08.2013 року №0000094000, яким зменшено суму грошового зобов'язання на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів у розмірі 48986,00 грн.

Вважаючи, що вищевказані податкові повідомлення-рішення від 19.08.2013 року №0000044000 та №0000034000, від 23.08.2013 року №0000094000 та №0000104000 винесені відповідачем неправомірно та підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано: податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 19.08.2013 року №0000044000 та №0000034000 та податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 23.08.2013 року №0000094000 та №0000104000.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 Податкового кодексу України, зокрема камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Згідно вимог пункту 76.1 статті 76 Кодексу камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, п.86.2. якої передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається з акту камеральної перевірки від 09.08.2013 року №2/40-0/22480087/1, при перевірці відповідачем використано податкову уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2012 рік від 06.08.2013 року №9087703891.

Так, доходячи висновку про порушення позивачем вимоги п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства», внаслідок чого завищено суму податкового зобов'язання по рядку 28 декларації на суму 47559,0 грн., перевіряючим в акті перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2012 рік по рядку 23 «Збільшення податкового зобов'язання звітного періоду, що уточнюється», а також про завищення податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2012 рік по рядку 28 «Збільшення податкового зобов'язання звітного періоду, що уточнюється» уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток, за що передбачена відповідальність згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

За результатами подання уточнюючої податкової декларації з податку на 2012 рік підприємством зменшено валові витрати на суму 252761,0 грн., тим самим збільшено базу оподаткування на суму 252761,0 грн., відповідно податок на прибуток по рядку 14 декларації збільшився на 47559,0 грн. та склав - 10144250,0 грн., по рядку 16 декларації збільшився на 47559,0 грн. та склав 5 261442,0 грн.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року №1213 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства» зазначене коригування повинно знайти відображення по рядку 23 декларації "Збільшення податкового зобов'язання звітного періоду, що уточнюється", у зв'язку із чим пеня у розмірі 2029,00 грн. повинна бути відображена у рядку 25 декларації, а штрафні санкції повинні відображатись по рядку 27 декларації; рядок 28 декларації «Збільшення податкового зобов'язання звітного періоду, що уточнюється» заповнюється у разі відображення рядку 19 декларації «Сума податків, які утримують при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахована за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду». Відповідно до наданих звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємства та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток рядок 19 декларації не відображено, у зв'язку із чим пеня по рядку 30 декларації та сума штрафу від недоплати по рядку 32 декларації заповнено неправомірно.

Як вбачається з акту камеральної перевірки від 14.08.2013 року № 3/40-0/22480087/2, при перевірці було використано податкову уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2012 рік від 07.08.2013 року №9087705512.

Доходячи висновку про порушення позивачем вимоги п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства», внаслідок чого завищено суму податкових зобов'язань по рядку 23 декларації на суму 47559,0 грн., та відповідно показники по рядку 25 декларації на суму 1427,0 грн., та по рядку 27 декларації на суму 2029,0 грн., та занижено суму податкового зобов'язання по рядку 31 декларації на суму 47559,0 грн., та відповідно показники по рядку 25 декларації на суму 1427,0 грн., та по рядку 27 декларації на суму 2029,0 грн., перевіряючим в акті перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про завищення податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2012 рік по рядку 23 «Збільшення податкового зобов'язання звітного періоду, що уточнюється» уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток, а також про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2012 рік по рядку 31 «Зменшення податкового зобов'язання звітного періоду, що уточнюється», відповідальність за що передбачена п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Відповідно наданої уточнюючої податкової декларації від 07.08.2013 за №9087705512 об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 07 декларації), податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 11 декларації), податок на прибуток за звітний період (рядок 14 декларації) відповідно попередньої уточнюючої податкової декларації від 06.08.2013 за №9087703891 не змінено.

У зв'язку з тим, що підприємством не внесено коригування по вищезазначених показниках декларації та відповідно вимог Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства» від 28.09.2011 №1213, відображення підприємством по декларації рядку 23 декларації «Збільшення податкового зобов'язання звітного періоду, що уточнюється», а саме відображення позитивного значення (рядок 16 - рядок 16 Податкової декларації, яка уточнюється) + позитивне значення (рядок 22 - 22 рядок Податкової декларації, яка уточнюється), рядку 25 «Пеня, нарахована» та рядку 27 «Сума штрафу від недоплати», а також відображення підприємством по декларації рядку 31 декларації «Зменшення податкового зобов'язання звітного періоду, що уточнюється», а саме відображення позитивного значення (від'ємне значення (рядок 19 - рядок 19 Податкової декларації, яка уточнюється) або рядок (сума рядків) 31 з додатку ВП до Податкової декларації), рядку 30 «Пеня, нарахована» та рядку 32 «Сума штрафу від недоплати» є неправомірним.

Суд не погоджується з висновками відповідача, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства» від 28.09.2011 року №1213, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 року за № 1215/19953, затверджено відповідну форму цієї декларації.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПК України строк давності для визначення суми грошового зобов'язання визначений не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.

Відповідно до 50.2 статті 50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Суд зазначає, що ніхто не може обмежувати платника податків у його праві на самостійне усунення недоліків при визначенні податкових зобов'язань, та відповідно, не може бути обмежено також його право на подання уточнюючого розрахунку, яким усуваються зазначені помилки, а органи податкової служби на загальних підставах мають перевірити достовірність відомостей, зазначених в уточнюючому розрахунку (уточнюючій податковій декларації).

Позивачем у порядку, визначеному п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, 06.08.2013 року та 07.08.2013 року були подані консолідовані уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, та відповідно до останньої декларації від 07.08.2013 року позивач самостійно виправив помилки, які були допущені при складанні уточнюючої консолідованої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, поданої позивачем 06.08.2013 року.

В уточненій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, поданій 06.08.2013 року, СП "Вітмарк-Україна" ТОВ допущено арифметико-логічні помилки, а саме, позивачем помилково зазначено суми, що підлягають збільшенню, в рядках 28, 30, 32 вказаної декларації, які відображають показники щодо самостійного виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів.

Тобто, з наведеного вбачається, що СП "Вітмарк-Україна" ТОВ в уточненій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, поданій з метою збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за звітний 2012 рік на суму 47559,00 грн., помилково заповнено рядки 28, 30, 32 декларації, а саме нараховано до збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів. Натомість, позивач мав відобразити ці суми в графі "Самостійне виправлення помилок" в рядках 23, 25, 27 відповідно, у зв'язку з чим 07.08.2013 року позивачем надано до СДПІ з ОВП у м. Одесі уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік із зазначенням різниці сум, визначених в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, поданій в уточненій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік від 06.08.2013 року.

Вказані уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік від 06.08.2013 року та від 07.08.2013 року були прийняті відповідачем як податкова звітність, що підтверджується матеріалами справи та не спростовувалось представниками відповідача в судовому засіданні.

Тобто, станом на 09.08.2013 року - на момент проведення камеральної перевірки, за наслідками якої складено акт від 09.08.2013 року №2/40-0/22480087, податковим органом отримано дві консолідовані уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, останньою з яких і вносились зміни до попередньо наданої, проте, незважаючи на ці обставини, відповідачем проведено камеральну перевірку кожної з них окремо.

Таким чином, враховуючи те, що виправлена уточнююча консолідована податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, згідно якої позивач самостійно виправив помилки, які були допущені при складанні уточнюючої консолідованої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, поданої позивачем 06.08.2013 року, була отримана відповідачем 07.08.2013 року, тобто до проведення 09.08.2013 року камеральної перевірки, відповідач повинен був враховувати дані уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік від 07.08.2013 року при проведенні камеральної перевірки 09.08.2013 року.

Відповідач не взявши до уваги при проведенні 09.08.2013 року уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік, подану позивачем до СДПІ по роботі з ВПП 07.08.2013 року, якою виправлено помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації від 06.08.2013 року, та провівши камеральну перевірку кожної з них окремо, із встановленням по кожній із них порушень, встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим податковим законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, ще до проведення камеральної перевірки від 09.08.2013 року, відповідно до платіжного доручення від 02.08.2013 року №8474, наявного в матеріалах справи (а.с.35,130), позивачем сплачена до бюджету сума заниження податку на прибуток за 2012 рік у розмірі 51015,50 грн. (з урахуванням суми пені та штрафу від недоплати при наданні уточнюючої податкової декларації), що в свою чергу не було взято до уваги відповідачем під час камеральної перевірки.

Отже, висновки, зроблені відповідачем в актах перевірки про порушення позивачем вимог п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року №1213 "Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства", не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства та на фактичних обставинах справи, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення, з урахуванням визначених відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України фінансових (штрафних) санкцій (а.с.21,105-106), підлягають скасуванню як такі, що прийняті неправомірно.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються позивачем.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 70), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року по справі № 815/7072/13-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 21 травня 2014 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль