Ухвала суду № 38931921, 20.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 р. Справа № 2а-540/12/1470

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ТОВ "Техноторг-Лізинг"Кравець В.О. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Лізинг" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 09.11.2011р. №0025781510, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 09.11.2011р. №0025781510.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення рішення від 09.11.2011 року № 0025781510.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ 19.10.2011 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року платника податку ТОВ «Техноторг-Лізинг».

Перевіряючи дійшли висновку, що позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 22080292,00 грн., про що було складено акт № 2666/15-001/34234628 від 19.10.2011 року.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0025781510 від 09.11.2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 22080292,00 грн.

У податковій декларації на прибуток підприємством за І квартал 2011 року у рядку «скориговані валові витрати» зазначена сума 35379798,00 грн., що складається з даних рядку «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року» - 22080292,00., грн. та відомостей рядку «витрати на придбання товарів» - 8647157,00 грн., «витрати на оплату правці» - 25722,00 грн., «сума податків (зборів)» - 26464,00., «сума витрат зі страхування» - 34154,00 грн., «інші витрати» - 4556543,00 грн. та визначений від'ємний розмір прибутку, що підлягає оподаткуванню у графі 11 у сумі 23349351,00 грн.

На думку ДПІ ТОВ Товариство не мало права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до рядку «від'ємне значення об'єкта оподаткування середнього звітного (податкового) періоду» загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року - 22 080 292,00 грн., а зобов'язане було включати лише витрати, що виникли саме у 1 кварталі 2011 року без врахування раніше понесених збитків у сумі 1 269 059,00 грн.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Проте, пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України визначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Законодавцем прямо не передбачено виокремлення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року із валових витрат, що входять до складу об'єкта оподаткування у 1 кварталі наступного податкового року, при визначенні об'єкта оподаткування у наступних податкових періодах. Так, оскільки Товариством від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року було включено до витрат 1 кварталу 2011 року відповідно до п. 150.1. ст. 150 ПК України, які, в свою чергу, були використані при визначенні об'єкта оподаткування у вказаному періоді, то сума від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року є невід'ємною частиною об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 року та повинна бути застосована при формуванні об'єкта оподаткування у наступних податкових періодах відповідно до норм чинного законодавства.

Доводи відповідача стосовно того, що розділ ІІІ ПК України набрав чинності лише 01.04.2011 року, а значить, було відсутнє посилання на врахування у 2 кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виник за результатами діяльності у 1 кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до 1 кварталу 2011 року до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається, суд оцінює критично, виходячи із наступного:

Податковий кодекс України набув чинності з 01.01.2011 року. Розділ ІІІ «Податок на прибуток підприємств» набрав чинності з 01.04.2011 року. Проте, Розділ ХХ «Перехідні положення» а разом з ним і пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, яким передбачено включення від'ємного значення об'єкту оподаткування 1 кварталу 2011 року до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Крім того, відповідно до п.п. 49.18.2. п. 49.18. ст.. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Так, податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року була подана Товариством 10.05.2011 року, за 2 квартал 2011 року - 08.08.2011 року, тобто після набрання чинності Розділом ІІІ ПК України.

Причому ні Закон, ні Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів. Таким чином, до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягають включенню від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів.

Враховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення, зазначених у попередньому абзаці (Інформаційний Лист Вищого адміністративного суду "Щодо застосування пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України" від 13.09.2012 р. N 2019/12/13-12).

На підтвердження правомірності формування від'ємного значення податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року та в якості доказів здійснення реального характеру господарський операції ТОВ «Техноторг-Лізинг», наслідком яких стало утворення від'ємного значення податку на прибуток за 2 квартал 2011 року позивачем до суду апеляційної інстанції було надано копію контракту ТОВ «Техноторг-Лізинг» з ВАТ «Промагролізинг» №UA-002/10 від 31.03.2010р., копії кредитних договорів №190В/2007 від 12.07.2007р., №CR07-423/400 від 31.08.2007р., №02/178/07-КЛТ від 17.10.2007р., №26-14В/2008 від 15.08.2008р. та копії документів за 2010 рік: копії контрактів, договорів фінансового лізингу, договорів фінансового сублізингу, кредитних договорів, графіків платежів, актів приймання-передачі, довіреностей, податкових накладних, прибуткових накладних, видаткових накладних, рахунків - фактур, вантажних митних декларації, міжнародних товарно-транспортних накладних, свідоцтв про реєстрацію машин, талонів тимчасового обліку машин, банківських виписок, платіжних доручень на 7847 аркушах.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення проти позову (а.с. 81), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року по справі № 2а-540/12/1470, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 21 травня 2014 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль