Постанова № 38931886, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16680/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» та Державної фінансової інспекції України на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» до Державної фінансової інспекції України, за участю третьої особи - Товариства з додатковою відповідальністю «Модем», про визнання протиправною та скасування вимоги в частині,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року ПАТ «Укртранснафта» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати пп. 2.1 п. 2, пп. 4.2 п. 4, п. 5, п. 7 вимоги Державної фінансової інспекції України від 05 вересня 2013 року № 05-14/1304.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року вказаний адміністративного позову було задоволено в частині скасування пп. 2.1 п. 2, пп. 4.2 п. 4, п. 7 вимоги Державної фінансової інспекції України від 05 вересня 2013 року № 05-14/1304.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що ДБН Д.1.1-1-2000 в даному випадку не є обов'язковим до використання.

Відповідач також не погодився з постановою суду від 24 грудня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Укртранснафта» та звернувся до суду з апеляційною скаргою про її скасування у зазначеній частині. Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що ПАТ «Укртранснафта» порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про оплату праці», занижено прибуток по правовідносинах з ВАТ «Кременчуцький сталеварний завод» та завищено витрати по правовідносинах з ТДВ «Модем» і ТОВ «Дизель».

Під час судового засідання представник позивач підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній. Також представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги відповідача посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення в частині задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній. Також представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги позивача посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи просила суд залишити без змін постанову суду від 24 грудня 2013 року в частині, що стосується правовідносин ПАТ «Укртранснафта» із ТДВ «Модем».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України залишити без задоволення, апеляційну скаргу ПАТ «Укртранснафта» - задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією України було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ПАТ «Укртранснафта» за період з 01 липня 2010 року по 01 квітня 2013 року, про що складено акт від 18 липня 2013 року № 05-21/170.

На підставі вказаного акту відповідачем було направлено вимогу про усунення порушень від 05 вересня 2013 року № 05-14/1304.

Не погоджуючись із пп. 2.1 п. 2, пп. 4.2 п. 4, п. 5, п. 7 вказаної вимоги, ПАТ «Укртранснафта» звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Укртранснафта» про скасування пп. 2.1 п. 2, пп. 4.2 п. 4, п. 7 вимоги від 05 вересня 2013 року № 05-14/1304 суд першої інстанції виходив з того, що Державна фінансова інспекція України дійшла необґрунтованих висновків про вчинення позивачем порушень, зазначених у вказаних пунктах вимоги.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що пп. 2.1 п. 2 вимоги від 05 вересня 2013 року № 05-14/1304 ПАТ «Укртранснафти» було зобов'язано відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані ремонтно-будівельні роботи (різницю у вартості виконаних робіт) та стягнути з ТДВ «Модем» кошти в сумі 444580 грн. 00 коп. або забезпечити виконання ним відповідного обсягу робіт.

З матеріалів справи вбачається, що ТВД «Модем» за результатами конкурсних торгів отримало від ПАТ «Укртранснафта» замовлення на надання послуг з пропорювання ґрунту з метою захисту магістрального нафтопроводу.

Факт виконання зазначених робіт підтверджується складеними між ПАТ «Укртранснафти» та ТДВ «Модем» договірною ціною, розрахунком прямих і загальновиробничих витрат, локальним кошторисом, відомістю ресурсів до локального кошторису, довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в.

Підставою для висновку про те, що ТДВ «Модем» не виконало роботи, зазначені у вказаних документах, стала довідка від 05 червня 2013 року № 05-21/58 зустрічної звірки у ТДВ «Модем» з питань документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків із ПАТ «Укртранснафта» та його структурними підрозділами за період з 01 липня 2010 року по 01 квітня 2013 року.

У вказаній довідці зазначено, що у ТДВ «Модем» відсутні підтвердження роботи машин і механізмів змінними рапортами, шляховими листами, надяр-завданнями, договорами оренди чи будь-якими іншими доказами. Також міститься посилання на відсутність документального підтвердження витрат на перевезення будівельно-монтажних організацій на об'єкти будівництва.

Наведені обставини відповідач визнав достатніми для висновку про те, що послуги з пропорювання ґрунту з метою захисту магістрального нафтопроводу ТВД «Модем» позивачу не надавалися.

Разом з тим, у довідці зустрічної звірки від 05 червня 2013 року № 05-21/58 зазначено, що директор ТДВ «Модем» підтвердив надання зазначених послуг ПАТ «Укртранснафта» протягом серпня-вересня 2009 року та пояснив, що шляхові листи, надяр-завданням та інші документи були знищені у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Враховуючи, що відповідні послуги надавалися у серпні-вересні 2009 року, а зустрічна звірка ТДВ «Модем» та ПАТ «Укртранснафта» проводилася у червні 2013 року, пояснення директора ТДВ «Модем» не суперечать вимогам закону.

Крім того, як раніше зазначалося, надання ТВД «Модем» відповідних послуг підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в.

Під час судового засідання представник ТДВ «Модем» своїми усними поясненнями підтвердила, що вказана юридична особа дійсно виконувала роботи з пропорювання ґрунту з метою захисту магістрального нафтопроводу на замовлення ПАТ «Укртранснафта».

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок Державної фінансової інспекції України щодо невиконання ТДВ «Модем» ремонтно-будівельних робіт вартістю 444580 грн. 00 коп. є необґрунтованим та суперечить письмовим доказам, що приєднані до матеріалів справи.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що пп. 2.1 п. 2 вимоги Державної фінансової інспекції України від 05 вересня 2013 року № 05-14/1304 був скасований правомірно.

Положеннями п. 4.2 п. 4 вимоги від 05 вересня 2013 року № 05-14/1304 ПАТ «Укртранснафти» було зобов'язано відобразити в обліку дебіторську заборгованість за ненадані послуги та стягнути з ТОВ фірма «Дизель» кошти в сумі 60680 грн. 00 коп. або стягнути ці кошти з осіб, винних у проведенні зайвих виплат.

Як зазначено в акті ревізії від 18 липня 2013 року № 05-21/170, ПАТ «Укртранснафта» оплатили ТОВ фірма «Дизель» запасні частини - гусеничний ланцюг на трубопрокладач КОМАЦУ Д-355С у зборі у кількості 2 одиниць за ціною 110000 грн. кожен. Згідно видаткової накладної від 21 квітня 2011 року № РН-0000051 покупцю було передано гусеничний ланцюг, болти башмачні та гайки, без башмаків.

З метою надання технічного висновку щодо терміну «ланцюг гусениці в зборі» до проведення ревізії було залучено фахівця-механіка колони № 4 гірничо-транспортного цеху ТОВ «Єристівський ГЗК» ОСОБА_2, який пояснив що під визначенням терміну «ланцюг гусениці у зборі» слід розуміти ланцюг гусениці, з'єднувальні болти і гайки та башмаки.

У зв'язку з цим відповідачем було проведено виплату зайвих коштів, оскільки башмаки за видатковою накладною від 21 квітня 2011 року № РН-0000051 - не передавалися.

На спростування висновку ОСОБА_2 представник позивача надав суду лист дилера Комацу в Україні - ДП «Сумитек Україна» від 02 липня 2013 року № 740. Згідно вказаного листа компанія здійснює поставку двох позицій товару: гусеничного полотна в зборі (до якого входять щоки гусеничного ланцюга з пальцями, втулками та ущільнювачами, гусеничні траки з кріпильними болтами та гайками) та гусеничного ланцюга у комплекті (до якого входять щоки гусеничного ланцюга з пальцями, втулками та ущільнювачами).

Також представником ПАТ «Укртранснафта» був наданий лист судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_3 від 11 липня 2013 року, згідно якого гусеничний башмак не входить до комплектації гусеничного ланцюга в зборі, який поставляється як запасна частина до трубопрокладача КОМАЦУ Д-355С.

З огляду на викладене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ПАТ «Укртранснафта» не було здійснено зайвої виплати коштів у розмірі 60680 грн. 00 коп.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що пп. 4.2 п. 4 вимоги Державної фінансової інспекції України від 05 вересня 2013 року № 05-14/1304 був скасований правомірно.

Положеннями п. 5 вимоги від 05 вересня 2013 року № 05-14/1304 ПАТ «Укртранснафта» було зобов'язано відобразити в обліку дебіторську заборгованість ВАТ «Кременчуцький сталеварний завод» на загальну суму 57450 грн. 00 коп. та стягнути з нього вказану суму або з осіб, винних у проведенні зайвих виплат.

Згідно акту ревізії від 18 липня 2013 року № 05-21/170 позивачем було неправильно застосовано коефіцієнти при визначенні кошторисного прибутку та загальновиробничих витрат, що призвело до заниження вартості робіт, виконаних ПАТ «Укртранснафта» на замовлення ВАТ «Кременчуцький сталеварний завод», на 57450 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи такий висновок Державна фінансова інспекція України послалася на те, що позивачем були використані інші коефіцієнти кошторисного прибутку та загальновиробничих витрат, ніж передбачені ДБН Д.1.1-2000, що призвело до недоотримання прибутку у зазначеному вище розмірі.

З таким висновком відповідача погодився також суд першої інстанції.

Разом з тим, в преамбулі ДБН Д.1.1-2000 зазначено, що вони носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Як раніше зазначалося, позивач виконував будівельні роботи на замовлення ВАТ «Кременчуцький сталеварний завод», яке не належить до підприємств, установ і організацій державної власності. Докази чи посилання на те, що будівництво здійснювалося із залученням бюджетних коштів в акті ревізії від 18 липня 2013 року № 05-21/170 - відсутні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що ДБН Д.1.1-2000 в даному випадку носять рекомендаційний характер, а тому використання ПАТ «Укртранснафта» при укладенні договору з ВАТ «Кременчуцький сталеварний завод» інших коефіцієнтів кошторисного прибутку та загальновиробничих витрат, ніж передбачені ДБН Д.1.1-2000, не може вважатися порушенням вимог закону.

Посилання представника відповідача на те, що ПАТ «Укртранснафта» є підконтрольною установою саме по собі не є підставою для обов'язкового застосування ДБН Д.1.1-2000, адже позивач був виконавцем робіт, а не їх замовником та оплата таких робіт здійснювалася за рахунок коштів ВАТ «Кременчуцький сталеварний завод».

За таких обставин колегія суддів вважає, що позовна вимога ПАТ «Укртранснафта» про скасування п. 5 вимоги від 05 вересня 2013 року № 05-14/1304 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями п. 7 вимоги від 05 вересня 2013 року № 05-14/1304 ПАТ «Укртранснафта» було зобов'язано стягнути зайво виплачену доплату за збільшення обсягу робіт в сумі 30590 грн. 00 коп. з осіб, які їх безпідставно отримали або з осіб, винних у проведенні зайвих виплат.

Згідно акту ревізії від 18 липня 2013 року № 05-21/170 ПАТ «Укртранснафта» була неправомірно нарахована та виплачена працівникам філії «МН «Дружба» доплата за збільшення обсягу робіт без наявних вакантних посад за загальну суму 30590 грн. 00 коп., що також призвело до зайвого нарахування та сплати внесків до державних цільових фондів у розмірі 11260 грн. 00 коп.

Такий висновок обґрунтований тим, що доплата за збільшення обсягу робіт може проводитися виключно у разі виконання працівником основної роботи та додаткової роботи за однією і тією самою професією або посадою, яка є вакантною.

Однак, такі доводи представника відповідача не ґрунтуються на вимогах закону, адже встановлення зазначеної надбавки за відсутності на підприємстві вакантних посад не суперечить ст. 97 КЗпП України, ст. 15 Закону України «Про оплату праці» та Колективному договору, прийнятому на конференції трудового колективу ВАТ «Укртранснафта» 17 лютого 2011 року та зареєстрованому УПСЗН Печерської РДА 30 березня 2011 року (далі - Колективний договір).

Так, відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Користуючись правом, наданим ст. 15 Закону України «Про оплату праці», щодо встановлення розмірів доплат у колективному договорі, позивач у п. 1.2 додатку № 6 до розділу 5 Колективному договорі передбачив, що виплату доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт. При цьому Колективним договором не передбачено, що обов'язковою умовою призначення та виплати такої доплати є наявність вільних вакансій.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що п. 7 вимоги Державної фінансової інспекції України від 05 вересня 2013 року № 05-14/1304 був скасований правомірно.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, проте в частині відмови в задоволенні позову рішення прийняте з порушення норм матеріального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України залишити без задоволення, апеляційну скаргу ПАТ «Укртранснафта» - задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної фінансової інспекції України - відмовити.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» - задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року в частині відмови в задоволенні адміністративного позовом Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» про скасування п. 5 вимоги Державної фінансової інспекції України від 05 вересня 2013 року № 05-14/1304 - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

В іншій частині постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 26 травня 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.