Постанова № 38931031, 28.05.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.05.2014 справа №908/813/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Попков Д.О.,За участю представників сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача:не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Бердянський морський торговельний порт», м. Бердянськ Запорізька область на рішення господарського судуЗапорізької області від09.04.2014р.у справі№ 908/813/14 (суддя: Серкіз В.Г.)порушеній за позовом:Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськдо відповідача:Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт», м. Бердянськ Запорізька областьпростягнення 23' 330,00грн.

встановив:

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Запорізької області з позов про стягнення з Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» (далі - «Відповідач») 23' 330,00 грн. штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній № 45984416 масу вантажу, за відправкою Бердянськ Придніпровської залізниці - Ігрень Придніпровської залізниці, напіввагони № 61014155 та № 56116866.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.04.2014р. у справі № 908/813/14 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить: рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2014р. у справі № 908/813/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а також не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі та невірно зроблені висновки.

Сторони були належним чином повідомлені про час, місце та день розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.

Відповідач надіслав телеграму з проханням перенести слухання справи на іншу дату, зокрема, у зв'язку з порушенням руху транспорту.

Клопотання відхилено, адже колегія суддів не вбачає підстав для відкладення з урахуванням статті 101 ГПК України.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України, фіксація судового процесу технічними засобами здійснена не була, складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, відтак - законним та обґрунтованим; а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції

08.09.2013р. зі станції відправлення Бердянськ Придніпровської залізниці на станцію Ігрень Придніпровської залізниці Державним підприємством «Бердянський морський торговельний порт», м. Бердянськ (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - ДТЕК Придніпровська ТЕС за відправкою по накладній № 45984416 на групу вагонів, у тому числі у вагонах № 61014155 та № 56116866, відвантажено вантаж - антрацит, навалом, маркований вапном.

По прибуттю вагону на станцію призначення Ігрень Придніпровської залізниці, на підставі письмової заявки вантажоодержувача у відповідності до ст.. 52 Статуту, було проведено контрольне переваження напіввагонів № 61014155 та № 56116866 на150-тонних вагонних вагах. За результатами такого переваження встановлено, що: маса вантажу по документу - 68' 400 кг та 67' 720 кг, відповідно, фактично встановлено, що в напіввагоні № 61014155 - нетто 61' 450кг, тобто на 6' 950 кг менше, ніж вказано у накладній, у напіввагоні № 56116866 - нетто 58' 800 кг, тобто на 8' 920кг менше, ніж вказано у накладній.

По даному факту складено акт загальної форми № 133 від 10.09.2013р. та комерційний акт РА № 000002/291 від 10.09.2013р.(а. с. 10 ), з якого вбачається, що вантаж прибув у технічно справному вагоні, завантаження рівномірне, нижче рівня бортів на 25-30 см, вантаж маркований вапном, маркування не порушено, двері люка зачинені, витікання відсутнє.

На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 23'330,00 грн. із розрахунку: (2' 333,00 + 2' 333,00(тариф) х 5).

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - «Статут»), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до п.4.3 розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", у разі складання акта в графі 49 "Відмітки залізниці" зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони - є напіввагоном, приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

За таких обставин, колегія апеляційного господарського суду вважає висновок місцевого суду щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми штрафу за неправильне зазначення відомостей у залізничній накладній обґрунтованим.

Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час перевірки рішення місцевого суду апеляційним господарським судом, тому до уваги не прийняті.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт», м. Бердянськ Запорізька область - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 09.04.2014року по справі № 908/813/14 - без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко Д.О. Попков

Надруковано примірників:1 - позивачу; 1 - відповідачу 1 - до справи; 1 - ГСЗО; 1 - ДАГС