Ухвала суду № 38928318, 28.05.2014, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа № 247/2361/14-а

2-а/247/153/14

Ух в а л а

28 травня 2014 року Суддя Торезького міського суду Донецької області Стріжакова Т.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивувала тим, що вона знаходилася в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 19.04.1985 року. Її чоловік мав статус учасника наслідків ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Згідно з експертним висновком Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню зв'язку захворювань, інвалідності і смерті з дією іонізованого випромінювання та інших шкідливих наслідків аварії на ЧАЕС від 01.03.2013р. причиною смерті стало захворювання, пов'язане з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з втратою годувальника вона має право на одноразову компенсацію в розмірі 60 мінімальних заробітних плат на момент смерті годувальника. Відповідно до ст.8 ЗУ «Про державний бюджет на 2013 рік», розмір мінімальної заробітної плати в місячному розмірі з 01.01.2013 року складає 1147 грн., тому одноразова компенсація у зв'язку з втратою годувальника складає 68 820 грн., але замість даної суми відповідач здійснив виплату в сумі - 7586 грн., тобто розмір недоотриманої одноразової компенсації склав: 68820 грн.-7586 грн.=61234 грн. Вона звернулася до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової компенсації у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, як це передбачено ст.48 вказаного Закону але відповідач відмовив їй, посилаючись на Постанову КМУ № 649 від 20.04.2007 року «Про встановлення розміру виплати деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З даною відмовою вона не згодна з наступних підстав. Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у разі старості та в інших випадках, передбачених законом. Вважає, що дії відповідача є протиправними, виходячи із загальних принципів пріоритетності Законів України над підзаконними нормативними актами, при визначенні розміру одноразової компенсації повинні бути застосовані положення ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не ПКМУ № 649 від 20.04.2007 року, так як ст.71 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» говорить, що неможливо зупинити дії норм цього закону іншими законами, крім законів про внесення змін до цього закону. Тому відповідач зобов'язаний провести доплату одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника в сумі 61 234 грн.

Просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування їй одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника в розмірі нижче, ніж встановлено ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; стягнути з відповідача на її користь суму недоплаченої одноразової компенсації по втраті годувальника в розмірі 61234 грн. відповідно до ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; звільнити від сплати судового збору на підставі ст.5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки вона є вдовою учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява, яка надійшла, не може бути прийнята судом, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам ст.106 КАС України

Відповідно до ч.1 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідно заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.1 ч.1 ст.3 ЗУ "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати -1827грн. та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати - 4872грн.

Відповідно до ЗУ "Про державний бюджет" у 2014 році встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі у сумі 1218грн.

Відповідно до ч.3 ст.4 3 ЗУ "Про судовий збір" під час адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Тому, позивачу необхідно оплатити судовий збір у зв'язку пред'явленням вимог майнового характеру з розрахунку: 1218грн. (мінімальна заробітна плата на 01 січня 2014 року) х 1,5 розміру = 1827грн. х10%=182,70грн. та надати до суду підтверджуючі документи про оплату або надати докази, які свідчать про звільнення позивача від оплати судового збору.

В квитанції необхідно вказати: на рахунок - 31212206700084, ЄДРПОУ -37643908, ККД - 22030001, отримувач - Торезьке УК/м.Торез/22030001, назва ККД - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050). Пункт 3.1; де Пункт 3.1 - пункт з таблиці ставок судового збору (позовна заява майнового характеру).

Відповідно до ч.1ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Тому позовну заяву необхідно залишити без руху, позивачу надати строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.106, 108 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Повідомити заявника, що до 02.06.2014 року йому необхідно усунути вказані недоліки та роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та буде повернута.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного адміністративного суду апеляційної інстанції через Торезький міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя Т. В. Стріжакова