Постанова № 38927857, 21.05.2014, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/6284/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

за участю секретаря - Царькової К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Білгород-Дністровського міського відділу (з обслуговування міста Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська обласна організація профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області, ОСОБА_5, про визнання протиправними та скасування рішень, наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення втраченого заробітку за час дії наказів, та компенсації за заподіяну моральну шкоду,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - Позивач, або ОСОБА_2) з адміністративним позовом, до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - Відповідач-1, або ГУМВС України в Одеській області), Білгород-Дністровського міського відділу (з обслуговування міста Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - Відповідач-2, або Білгород-Дністровський МВ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Одеська обласна організація профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України (далі - Одеська обласна організація ПАП ОВС України), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі - ГУДКС України в Одеській області), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5), в якому, з урахуванням уточнень (т.2 а.с.58-61), Позивач просить скасувати п.5 наказу ГУ МВС України в Одеській області № 1442 від 05.07.2013 року в частині оголошення про неповну посадову відповідність підполковнику міліції ОСОБА_2, начальника сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського МВ (з обслуговування м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) ГУ МВС України в Одеській області; скасувати рішення атестаційної комісії № 16 від 31.07.2013 року в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_2, начальника сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського МВ (з обслуговування м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) ГУ МВС України в Одеській області, з органів внутрішніх справ України через скорочення штатів; скасувати наказ ГУ МВС України в Одеській області № 402 о/с від 05.08.2013 року про звільнення підполковника міліції ОСОБА_2, начальника сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського МВ (з обслуговування м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) ГУ МВС України в Одеській області, за п. 64 «г» (у запас через скорочення штатів) 05.08.2013 року; поновити підполковника міліції ОСОБА_2 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського МВ (з обслуговування м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) ГУ МВС України в Одеській області з 05.08.2013 року; стягнути з Білгород-Дністровського МВ (з обслуговування м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) ГУ МВС України в Одеській області на користь Позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнути з Білгород-Дністровського МВ (з обслуговування м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) ГУ МВС України в Одеській області на користь Позивача втраченого заробітку за час дії наказу в розмірі 4488,25 грн.; стягнути з Білгород-Дністровського МВ (з обслуговування м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) ГУ МВС України в Одеській області на користь Позивача компенсації за заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 26 988,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив наступне.

В період з 28.11.1995 року по 05.08.2013 року він проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах. Наказом ГУМВС України в Одеській області № 25 о/с від 18.01.2013 року Позивач був призначений на посаду начальника сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського МВ. Наказом ГУМВС України в Одеській області № 402 о/с від 05.08.2013 року Позивач був звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у запас через скорочення штатів. Підставою для звільнення Позивача слугували накази МВС України № 447 від 14.05.2013 року, ГУМВС України в Одеській області № 1097 від 05.06.2013 року «Про оголошення штатів органів і підрозділів ГУМВС України в Одеській області», попередження про наступне звільнення підполковника міліції ОСОБА_2 від 05.06.2013 року та рішення атестаційної комісії ГУМВС № 16 від 31.07.2013 року.

Однак, Позивач вважає, що його звільнення із займаної посади начальника сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського МВ є незаконним та безпідставним, оскільки Відповідачами під час проведення такого звільнення порушено цілу низку законодавчих вимог щодо підстав та процедури звільнення. Зокрема, Позивач наголосив, що, всупереч вимогам законодавства, ГУМВС України в Одеській області не виконало покладений на нього обов'язок, а саме: у Позивача не було з'ясовано його намір подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ та не проведено його ознайомлення із можливими пропозиціями та вакансіями. Крім того, Позивач зазначив, що атестаційною комісією, яка відбулася 31.07.2013 року був проігнорований рапорт Позивача від 15.07.2013 року про надання згоди на заміщення вакантної посади, а також телеграма Позивача щодо знаходження його на лікарняному та неможливості прибути на засідання комісії. Також, Позивач вказав, що всупереч вимогам закону, Відповідачі до первинної профспілкової організації атестованих працівників Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеськім області, членом якої є Позивач, з питання звільнення Позивача з посади через скорочення штатів не звертались та згоди на звільнення не отримували.

Також, в обґрунтування своїх позовних вимог Позивач зазначив, що звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування наказу про оголошення йому суворої догани, яка розглянута у справі № 815/6299/13-а. Під час розгляду вказаної справи, 01.10.2013 року, представник ГУМВС України в Одеській області надав документи про те, що наказ Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області щодо оголошення Позивачу суворої догани скасовано за м'якістю та наказом № 1442 від 05.07.2013 року ГУМВС України в Одеській області останнього попереджено про неповну посадову відповідність за порушення норм КПК України та наказу МВС №1050-2013, допущених при реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення.

Проте, Позивач вважає, що його було безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, оскільки підставою його дій, щодо направлення матеріалів про кримінальне правопорушення до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури, стала відмова чергового реєструвати вказані матеріали в ЖЄО, а тому, з метою не приховування злочину, вказані матеріали були направлені до місцевої прокуратури з метою порушення кримінальної справи. Також, Позивач наголосив, що вказаний наказ щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності, в порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, був виданий під час перебування Позивача на лікарняному, без відбирання пояснень у Позивача щодо встановлених порушень, а також без згоди профспілкової організації.

У судовому засіданні Позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Одеської обласної організації ПАП ОВС України в судовому засіданні підтримав заявлені Позивачем позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача-1 заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с.36-38). В судовому засіданні представник Відповідача-1 зазначив, що Позивач посилається на порушення посадовими особами ГУМВС України в Одеській області вимог Конституції України, Закону України «Про міліцію» та норм Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (постанова Кабінету Міністрів № 114 від 29.07.1991 року), у зв'язку з тим, що, на його думку, мало місце його незаконне звільнення з займаної посади. Проте, ОСОБА_2 був звільнений з займаної посади у зв'язку з організаційно-штатними змінами, ініційованими МВС України та на підставі рішення кадрової комісії, тобто в порядку та відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів. ГУМВС України в Одеській області вживались заходи, передбачені зазначеним Положенням, щодо вирішення питання подальшого проходження служби ОСОБА_2 в органах внутрішніх справ на рівнозначній посаді, з урахуванням спеціальності та набутого досвіду, він викликався на засідання кадрової комісії ГУМВС України в Одеській області, проте на засідання кадрової комісії Позивач не з'явився та на виклики не реагував. Також, представник Відповідача-1 вказав, що Позивач посилається на те, що повідомляв про своє знаходження на лікарняному, проте згідно інформації СМЗ ГУМВС України в Одеській області, станом на 01.08.2013 року, інформації щодо перебування на лікарняному ОСОБА_2 не було. Щодо посилань Позивача на надіслання телеграми до ГУМВС України в Одеській області щодо неможливості прибути на засідання кадрової комісії, представник Відповідача-1 наголосив, що такої телеграми на адресу ГУМВС України в Одеській області не надходило. Крім того, представник Відповідача-1 звернув увагу суду на безпідставність посилань Позивача на норми КЗпП України з огляду на те, що порядок проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України регулюється не КЗпП України, а законодавством про ці органи, в тому числі, Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 року, з наступними змінами та доповненнями, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України. Також, представник Відповідача-1 зазначив, що ГУМВС України в Одеській області, приймаючи рішення щодо притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, діяло в межах наданих повноважень та у спосіб передбачений вказаними нормативно-правовими актами з огляду на встановлений службовим розслідуванням факт порушення Позивачем норм КПК України та наказу МВС №1050, допущених при реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення.

Відповідач-1 вважає, що в діях співробітників ГУМВС України в Одеській області при притягненні Позивача до дисциплінарної відповідальності та звільненні з займаної посади немає порушень чинного законодавства. Наведені обставини, на думку Відповідача-1, свідчать про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ГУМВС України в Одеській області необґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Представник Відповідача-2 в судове засідання не прибув, звернувшись із заявою про розгляд справи за його відсутності (т.2 а.с.96-98). До суду від Відповідача-2 надано заперечення на заявлений адміністративний позов (т.1 а.с.85-88), в яких зазначено, що Відповідачі, приймаючи рішення щодо притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб передбачений нормативно-правовими актами, що регулюють питання щодо проходження служби в органах внутрішніх справ, з огляду на встановлений службовим розслідуванням факт порушень Позивачем норм КПК України та наказу МВС № 1050, допущених при реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення. У зв'язку з організаційно-штатними змінами, ініційованими МВС України, та на підставі рішення кадрової комісії, Відповідачі, приймаючи рішення про звільнення Позивача з займаної посади, діяли в порядку та відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів, не порушуючи прав та законних інтересів Позивача. Відповідач-2 вважає, що в діях співробітників Білгород-Дністровського МВ та ГУМВС України в Одеській області при притягненні Позивача до дисциплінарної відповідальності та звільненні з займаної посади немає порушень чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позовних вимог Позивача відсутні.

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів - ГУДКСУ в Одеській області та ОСОБА_5 в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, третя особа - ОСОБА_5 звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутності (т.2 а.с.99).

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З листопада 1995 року Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з січня 2013 року - на посаді начальника сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського міського відділу (з обслуговування м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) ГУМВС України в Одеській області, де і працював по день звільнення.

06.06.2013 року до ГУМВС України в Одеській області супровідним листом з прокуратури Одеської області (№ 04/6-2153-13вих від 31.05.2013 року) надійшло подання Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури про усунення причин та умов, що сприяли порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства в діяльності Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області, допущених при реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення (т.2 а.с.7-12).

За вказаними у поданні фактами порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України в діяльності Білгород-Дністровського МВ, допущених при реєстрації заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, з урахуванням вимог наказу МВС України № 230 від 12.03.2013 року, наказом ГУМВС України в Одеській області № 1263 від 13.06.2013 року СУ штабу ГУМВС України в Одеській області доручено забезпечити проведення службового розслідування (т.2 а.с.19).

Згідно наказу ГУМВС України в Одеській області № 1263 від 13.06.2013 року співробітниками штабу ГУМВС України в Одеській області перевірено дотримання вимог обліково-реєстраційної дисципліни особовим складом Білгород-Дністровського МВ, про що складено відповідну довідку (т.2 а.с.38-39).

За результатами перевірки, проведеної працівниками штабу ГУМВС України в Одеській області, наказом начальника Білгород-Дністровського МВ № 517 від 13.06.2013 року призначено проведення службового розслідування (т.2 а.с.41), за результатами проведення якого складено висновок від 20.06.2013 року (т.2 а.с.45-46).

На підставі вказаного висновку службового розслідування наказом начальника Білгород-Дністровського МВ ГУМВС в Одеській області № 536 від 20.06.2013 року, за грубе порушення ст. 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України № 3460-IV від 22.02.2006 року (далі - Дисциплінарний статут), незабезпечення належного контролю за дотриманням законності під час розгляду особовим складом сектору ДІМ матеріалів відповідно до Закону України «Про звернення громадян», порушення вимог наказу МВС України № 1050, т.в.о. начальника міського відділу - начальнику міліції громадської безпеки Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області підполковнику міліції ОСОБА_2 оголошено сувору догану (т.2 а.с.47-48).

З вказаним наказом Позивач ознайомлений 20.06.2013 року, про що свідчить його особистий підпис на копії зазначеного наказу, наявного в матеріалах справи (т.1 а.с.123 зв.б.).

Наказом ГУМВС України в Одеській області № 1442 від 05.07.2013 року скасовано за м'якістю п. 7 наказу Білгород-Дністровського МВ № 536 від 20.06.2013 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського МВ підполковника ОСОБА_2 та за порушення вимог ст.8 Дисциплінарного статуту, норм ст.216 КПК України, п.п. 3.5, 3.7 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах та підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, затвердженої наказом МВС № 1050 від 19.11.2012 року, що виразилось у не реєстрації матеріалів про кримінальне правопорушення в журналі єдиного обліку Білгород-Дністровського МВ та безпідставному їх скеруванні до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури начальника сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського МВ підполковника міліції ОСОБА_2 попереджено про неповну посадову відповідність (т.2 а.с.20-23).

Також, судом встановлено, що наказом МВС України № 447 від 14.05.2013 року затверджено перелік змін у штатах ГУМВС України в Одеській області (а.с.196-200 т.1).

Відповідно до цього наказу скасовується штат та скорочуються всі посади Білгород-Дністровського МВ.

З метою приведення штатів органів і підрозділів ГУМВС України в Одеській області у відповідність до вимог наказу МВС № 530 дск від 17.12.2009 року «Про нормативне забезпечення організаційно-штатної роботи» та відповідно до наказу МВС України № 447 від 14.05.2013 року ГУМВС України в Одеській області видано наказ № 1097 від 05.06.2013 року, яким оголошено штати органів і підрозділів ГУМВС України в Одеській області та перелік змін у штатах ГУМВС України в Одеській області, а також УКЗ ГУМВС, керівникам органів, підрозділів, в яких проводяться організаційно-штатні зміни, в установленому порядку відповідно до статті 49-2 КЗпП України доручено попередити всіх без винятку працівників (кожного персонально) про наступне вивільнення і відповідно до ч.1 п.5 ст.20 Закону України № 803-Х11 від 01.03.1991 року «Про зайнятість населення» подати до державної служби зайнятості звіти про заплановане вивільнення працівників (т.1 а.с.201-220).

05.06.2013 року відповідно до вказаних наказів Позивача повідомлено про наступне звільнення з органів внутрішніх справ на підставі п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (т.1 а.с.64).

Відповідно до службової телеграми ГУМВС України в Одеській області № 9/5592 від 29.07.2013 року підполковник міліції ОСОБА_2 був запрошений на засідання кадрової комісії ГУМВС України в Одеській області щодо розгляду питання про подальше проходження служби в органах внутрішніх справ, яка проводилася 31.07.2013 року.

Згідно протоколу № 16 від 31.07.2013 року кадрова комісія, склад якої затверджений наказом ГУМВС України в Одеській області № 261 від 08.02.2013 року, одноголосно вирішила звільнити підполковника міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ за п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (т.1 а.с.70).

Судом встановлено, що 05.08.2013 року начальником ГУМВС України в Одеській області затверджено атестаційний лист за період з січня 2013 року по липень 2013 року, в якому зазначено, що за результатами атестування зроблений висновок, що Позивач займаній посаді відповідає, підлягає звільненню з органів внутрішніх справ України згідно рішення кадрової комісії через скорочення штатів (т.1 а.с.74-75).

Зі змістом вказаного атестаційного листа Позивач ознайомлений 05.08.2013 року, про що свідчить його особистий підпис на цьому листі із доданням зауважень: «не згоден, на посаду не підписав начальник МВ» (т.1 а.с.74 зв.б.). Інших зауважень від Позивача за результатами ознайомлення з атестаційним листом не зафіксовано та не надходило.

Наказом ГУМВС України в Одеській області № 402о/с від 05.08.2013 року підполковника міліції ОСОБА_2, начальника сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського МВ, звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів) з 05.08.2013 року. Підстава: наказ МВС України № 447 від 14.05.2013 року, наказ ГУМВС України в Одеській області № 1097 від 05.06.2013 року, попередження про наступне звільнення від 05.06.2013 року та рішення КК ГУМВС України від 31.07.2013 року № 16 (т.1 а.с.9).

Витяг з зазначеного наказу, а також трудову книжку, військовий білет та довідку щодо поставлення на воєнний облік отримано Позивачем 07.08.2013 року, що підтверджується змістом його рапорту (т.1 а.с.72).

Не погодившись з рішеннями Відповідачів щодо притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність та звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з скороченням штатів Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Проходження служби в органах внутрішніх справ регламентується спеціальним законодавством: Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, введеним в дію Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 року, Дисциплінарним статутом.

Так, згідно ст.7 Закону України «Про міліцію», права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього ж Закону.

Згідно ст.25 цього ж Закону, працівник міліції у межах повноважень, наданих цим же Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, встановлені Дисциплінарним статутом.

Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено поняття дисциплінарного проступку як невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. Згідно вимог ст.5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового i начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність.

Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового i начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ, згідно з цим Статутом.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо (ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Судом встановлено, що підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, став факт порушення Позивачем ст.8 Дисциплінарного статуту, норм ст.216 КПК України, п.п. 3.5, 3.7 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах та підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, затвердженої наказом МВС № 1050 від 19.11.2012 року, що виразилось у не реєстрації матеріалів про кримінальне правопорушення в журналі єдиного обліку Білгород-Дністровського МВ та безпідставному їх скеруванні до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури.

Судом встановлено, що 09.04.2013 року з Одеської виправної колонії № 14 управління державної пенітенціарної служби в Одеській області до Білгород-Дністровського МВ надійшли матеріали адміністративного нагляду на звільненого з ОВК ОСОБА_6 Розгляд даних матеріалів керівництвом відділу доручено дільничному інспектору сектора ДІМ лейтенанту міліції Бородіну Є.С. 13.05.2013 року лейтенант міліції Бородін Є.С. склав рапорт про порушення ОСОБА_6 правил адміністративного нагляду, для подальшої реєстрації зазначеного факту в ЖЄО Білгород-Дністровського МВ (т.2 а.с.37).

Даний рапорт розглянув тимчасово виконуючий обов'язки заступника начальника міського відділу-начальника міліції громадської безпеки Білгород-Дністровського МВ підполковник міліції ОСОБА_2, який, супровідним листом № 51/13045 від 15.05.2013 року, зазначений рапорт разом з відповідними матеріалами для внесення даного матеріалу до Єдиного реєстру досудових розслідувань, проведення досудової перевірки та порушення кримінального провадження направив до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури (т.2 а.с.28).

Згідно вимог ч.1 ст.214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Частиною 4 ст.214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Відповідно до вимог ч.1 ст.216 КПК України слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. Частиною 4 ст.216 КПК України визначено, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів здійснюють слідчі органів державного бюро розслідувань. При цьому, згідно Прикінцевих положень КПК України цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім, зокрема, частини 1 (у частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402- 421, 423- 435 Кримінального кодексу України) та ч.4 ст.216 цього Кодексу, які вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п'яти років з дня набрання чинності цим Кодексом. До дня введення в дію положень ч.1 (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402- 421, 423- 435 Кримінального кодексу України) та ч.4 ст.16 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених ними кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених цим Кодексом (п. 1 розділу ХІ Перехідні положення КПК України).

Крім того, згідно вимог п. 3.7 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, затвердженої наказом МВС № 1050 від 19.11.2012 року, розгляд заяв і повідомлень з ознаками кримінальних правопорушень здійснюється саме начальником органу внутрішніх справ або особою, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до вимог п.3.9 вказаної Інструкції заяви та повідомлення, у яких указується на обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що надійшли до апаратів МВС України, ГУБОЗ МВС України, ГУМВС, УМВС, територіальних підрозділів боротьби з організованою злочинністю після їх реєстрації в журналі вхідної кореспонденції працівниками підрозділів документального забезпечення негайно доповідаються керівництву МВС України, ГУБОЗ МВС України, ГУМВС, УМВС, територіальних підрозділів боротьби з організованою злочинністю, після чого із їх резолюцією передаються до ГУМВС, УМВС (територіального органу внутрішніх справ), під юрисдикцію якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, а копію - до відповідного структурного підрозділу.

При цьому, згідно вимог п.п. 3.9.1 п. 3.9 цієї ж Інструкції у журналах ЄО чергових частин МВС України ГУБОЗ МВС України, ГУМВС, УМВС, територіальних підрозділів боротьби з організованою злочинністю реєструються заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, досудове розслідування за якими здійснюватиметься слідчим підрозділами апаратів МВС України, ГУМВС, УМВС, в тому числі, рапорти працівників органів внутрішніх справ про безпосереднє (самостійне) виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Однак, як встановлено Відповідачами та не спростовано Позивачем, рапорт лейтенанта міліції Бородіна Є.С. від 13.05.2013 року про порушення ОСОБА_6 правил адміністративного нагляду, всупереч наведеним вимогам п.п. 3.5, 3.7, 3.9 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, затвердженої наказом МВС № 1050, ст.ст. 214, 216 КПК України, не був зареєстрований в журналі єдиного обліку Білгород-Дністровського МВ та за вказівкою Позивача (займана посада на час прийняття того рішення-начальник сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського МВ, тимчасово виконуючий обов'язки заступника начальника міського відділу), супровідним листом № 51/13045 від 15.05.2013 року, направлений до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури.

В заявленому адміністративному позові Позивачем жодним чином не спростовуються зазначені обставини щодо направлення до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури, за його вказівкою, рапорту лейтенанта міліції Бородіна Є.С. від 13.05.2013 року про порушення ОСОБА_6 правил адміністративного нагляду.

Позивач вважає, що підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вказані дії відсутні, оскільки матеріали про кримінальне правопорушення були направлені, за його вказівкою, за усним наказом начальника Білгород-Дністровського МВ, до Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури з огляду на відмову чергового реєструвати вказані матеріали в ЖЄО. З метою не приховування злочину вказані матеріали ним були направлені до місцевої прокуратури з метою порушення кримінальної справи.

Жодних доказів на підтвердження вказаних обставин Позивачем не надано. Позивачем не складались жодних рапортів стосовно вказаних обставин, а також не вчинялись будь-які інші дії щодо повідомлення керівництва про вказані обставини, що суперечить положенням ст.60 Конституції України згідно якої ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

При цьому, суд враховує, що зі змісту наявних в матеріалах справи пояснень ст. інспектора-чергового ЧЧ Б-Дністровського МВ ОСОБА_8 вбачається, що в ході його чергування 13.05.2013 року до чергової частини від дільничного інспектора сектора ДІМ лейтенанту міліції Бородіна Є.С. та від т.в.о. заступника начальника міського відділу-начальника міліції громадської безпеки Білгород-Дністровського МВ підполковника міліції ОСОБА_2 рапорти не надходили (т.2 а.с.26).

З огляду на вказані ці обставини суд вважає, що Відповідач-1 обґрунтовано прийняв рішення щодо притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Так, що згідно вимог ст.13 Дисциплінарного статуту старший прямий начальник має право протягом одного місяця з дня оголошення особі рядового або начальницького складу наказу про накладення дисциплінарного стягнення посилити, а протягом року - пом'якшити чи скасувати дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому начальником, якщо встановлено, що воно не відповідає тяжкості вчиненого проступку.

Тобто, Відповідач-1 є особою, наділенною повноваженнями на розгляд питання та відповідно прийняття рішення щодо скасування рішення Відповідача-2 про накладення дисциплінарного стягнення та накладення на особу рядового або начальницького складу більш суворого дисциплінарного стягнення у зв'язку з встановленням, що воно не відповідає тяжкості вчиненого проступку.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою встановлення відповідності застосованого до Позивача дисциплінарного стягнення вчиненому ним дисциплінарному проступку, ГУМВС України в Одеській області було проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок № 5/1-793 від 04.07.2013 року (т.2 а.с.13-17), та з огляду на встановлення, що рішення про не реєстрацію в ЖЄО міськвідділу матеріалів про злісне ухилення від адміністративного нагляду ОСОБА_6 та безпідставне їх скерування до прокуратури було прийнято саме підполковником міліції ОСОБА_2, наказом ГУМВС України в Одеській області № 1442 від 05.07.2013 року скасовано за м'якістю п. 7 наказу Білгород-Дністровського МВ № 536 від 20.06.2013 року та посилено накладене на Позивача цим наказом дисциплінарне стягнення, а саме: Позивача попереджено про неповну посадову відповідність.

З огляду на викладене, суд вважає, що Відповідач-1 приймаючи рішення щодо посилення накладеного на Позивача дисциплінарного стягнення діяв на підставі та у відповідності до зазначених вимог Дисциплінарного статуту.

Посилання Позивача на порушення Відповідачем-1 при виданні спірного наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність вимог Дисциплінарного статуту, в частині притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності під час його перебування на лікарняному, суд вважає безпідставними з огляду на викладене.

Так, суд зазначає, що згідно зі ст.15 Дисциплінарного статуту, у разі порушення дисципліни особами рядового і начальницького складу в період перебування у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності начальник органу чи підрозділу, у межах відповідної території, де вчинено дисциплінарний проступок, уживає заходів щодо його припинення, збирає первинні матеріали та надсилає їх для розгляду за місцем проходження служби порушника.

Тобто, факт перебування Позивача на лікарняному не перешкоджає у разі виявлення проступку проводити службове розслідування та приймати за наслідками відповідні рішення.

За таких обставин, оскільки спеціальне законодавство, яке регулює порядок накладення дисциплінарних стягнень на працівників органів внутрішніх справ, не містить застереження щодо неможливості накладення на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ дисциплінарного стягнення в період тимчасової непрацездатності, суд не вбачає протиправності в діях Відповідача-1 при виданні спірного наказу про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Також, суд вважає безпідставними посилання Позивача, в обґрунтування підстав для скасування спірного наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, на те, що при проведенні службового розслідування за фактом порушення обліково-реєстраційної дисципліни від останнього не відбирались пояснень за фактами, що стали підставою для його проведення, з огляду на положення ст. 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Зі змісту наявного в матеріалах справи акту від 19.06.2013 року (т.2 а.с.33) вбачається, що начальником штабу Білгород-Дністровського МВ майором міліції ОСОБА_9 19.06.2013 року було запропоновано Позивачу надати письмові пояснення в рамках службового розслідування за фактом порушення обліково-реєстраційної дисципліни, однак ОСОБА_2 відмовився надавати такі пояснення.

Оскільки Позивач відмовився надати пояснення в рамках службового розслідування за фактом порушення обліково-реєстраційної дисципліни, Відповідачі, приймаючи рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення за відсутності письмових пояснень Позивача щодо фактів встановлених таким розслідуванням, діяли відповідно до зазначених вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття атестаційною комісією та ГУМВС України в Одеській області рішення про звільнення Позивача з займаної посади через скорочення штатів суд виходить з наступного.

Так, однією з підстав для звільнення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас (з постановкою на військовий облік) п. 64 «г» Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України визначається скорочення штатів при відсутності можливості подальшого використання на службі.

За змістом наведеного пункту Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, обов'язковою умовою звільнення особи рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ через скорочення штатів є неможливість подальшого використання цієї особи на службі. Відсутність можливості подальшого використання на службі визначається в кожному конкретному випадку окремо в залежності від ряду об'єктивних факторів. При цьому, перш за все з'ясовується наявність бажання (наміру) особи проходити службу в органах внутрішніх справ, але на іншій вакантній посаді або в іншому підрозділі органів внутрішніх справ.

При відсутності зазначеного волевиявлення у особи (відмова, ігнорування пропозицій, відсутність на службі, тощо), начальником органу, якому надано право звільняти з органів внутрішніх справ за визначеною номенклатурою посад, приймається рішення про неможливість подальшого використання на службі, про що видається наказ.

У разі, якщо особа має намір для подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ та погоджується на запропоновану посаду, нею подається письмовий рапорт про призначення. Вказаний рапорт підлягає розгляду, за наслідками якого видається наказ по особовому складу.

Як встановлено судом, наказом МВС України № 447 від 14.05.2013 року «Про затвердження штатів органів і підрозділів ГУМВС України в Одеській області» штат Білгород-Дністровського МВ ГУМВС України в Одеській області скасовано і скорочено 303 посади, цим же наказом було затверджено штат Білгород-Дністровського МВ у кількості 301 посади, що, також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою № 9/5341 від 13.11.2013 року УКЗ ГУМВС України в Одеській області (а.с.194 т.1).

Тобто, реорганізація органів внутрішніх справ супроводжувалась скороченням чисельності штатів й про наступне звільнення через скорочення штатів Позивача письмово попереджено за 2 місяці до звільнення (а.с.64 т.1).

Позивач на засідання кадрової комісії ГУМВС України в Одеській області з питання його звільнення з органів внутрішніх справ не прибув, що унеможливило з'ясування наявності бажання (наміру) Позивача проходити службу в органах внутрішніх справ на іншій вакантній посаді або в іншому підрозділі органів внутрішніх справ (протокол засідання кадрової комісії ГУМВС України в Одеській області № 16 від 31.07.2013 року (т.1 а.с.70).

Будь-яких рапортів щодо наявності у Позивача наміру для подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ останнім до ГУМВС України в Одеській області не подавалось.

Крім того, як встановлено судом, вирішуючи питання щодо можливості подальшого використання Позивача на службі кадровою комісією було враховано, що останній досяг граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ та рішенням кадрової комісії ГУМВС України в Одеській області від 29.03.2012 року Позивачу продовжено термін перебування на службі в органах внутрішніх справ на один рік, тобто до 29.03.2013 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом засідання кадрової комісії № 7 від 29.03.2012 року (т.2 а.с.143). Після звільнення Позивача з займаної посади останнім оформлено документи для отримання пенсії, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідної заяви (т.1 а.с.195).

Посилання Позивача на те, що ним було повідомлено ГУМВС України в Одеській області щодо поважності причин неприбуття на засідання кадрової комісії з питання його звільнення шляхом направлення на адресу ГУМВС України в Одеській області телеграми про перебування його на лікарняному, суд вважає безпідставними, оскільки належних доказів на підтвердження вказаних обставин Позивачем не надано.

Наданий Позивачем на підтвердження вказаних обставин фіскальний чек ПАТ «Укртелеком» від 31.07.2013 року не містить жодних відомостей щодо направлення останнім на адресу ГУМВС України в Одеській області телеграми з повідомленням про поважність причин неприбуття на засідання кадрової комісії (т.1 а.с.7).

Крім того, згідно інформації СМЗ ГУМВС України станом на 01.08.2013 року Позивач у період з 14.07.2013 року на лікарняному не перебував (т.1а.с.65).

Також, суд вважає безпідставними посилання Позивача на подання ним 15.07.2013 року на ім'я начальника ГУМВС України в Одеській області рапорту щодо наміру подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ, оскільки вказаний рапорт не містить жодних відміток про його отримання ГУМВС України в Одеській області (т.1 а.с.8).

Щодо доводів Позивача про непогодження його звільнення з займаної посади з Одеською обласною організацією профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, чим порушено його гарантії як члена профспілки, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджено в судовому засіданні представником Відповідача-1 та представником Одеської обласної організації профспілки атестованих працівників ОВС України, на засіданні кадрової комісії ГУМВС України в Одеській області з питання звільнення Позивача з займаної посади через скорочення штатів 31.07.2013 року був присутній представник профспілки Маліков І.М. (т.2 а.с.139).

Зі змісту наявного в матеріалах справи протоколу засідання кадрової комісії ГУМВС України в Одеській області (т.1 а.с.70) вбачається, що присутні на засіданні одноголосно проголосували за звільнення Позивача з займаної посади у зв'язку з скороченням штатів. Представником профспілки жодних заперечень щодо звільнення Позивача з займаною посади не висловлено. Протокол №16 від 31.07.2013 року ніким, в тому числі й Одеською обласною організацією профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України не оскаржений, не визнаний недійсним.

За таких обставин, оскільки представник профспілки ПАП ОВС України був присутній на засіданні кадрової комісії з питання звільнення Позивача з займаної посади та жодних заперечень щодо звільнення Позивача з займаною осади не висловив, суд вважає, що подальше заперечення представником профспілки проти звільнення Позивача з займаною посади не може бути прийнято до уваги.

Також, судом не приймаються до уваги доводи Позивача, в обґрунтування підстав для скасування оскаржуваний наказу про звільнення його з займаної посади, на те, що вказаний наказ прийнятий в період його тимчасової непрацездатності, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин Позивачем не надано.

Зі змісту наявних в матеріалах справи листків непрацездатності (т.1 а.с.7, 153) не вбачається, що станом на 05.08.2013 року Позивач перебув на лікарняному.

Крім того, як вже наголошувалось судом, згідно інформації СМЗ ГУМВС України станом на 01.08.2013 року Позивач у період з 14.07.2013 року на лікарняному не перебував (т.1 а.с.65).

Відсутність інформації у Відповідачів щодо перебування Позивача на лікарняному на момент прийняття рішення про його звільнення за займаної посади у зв'язку із скороченням штатів підтверджується, також, висновками наданими Позивачем та представником Відповідача-1 за результатами розгляду звернень Позивача щодо правомірності його звільнення з органів внутрішніх справ (т.2 а.с.148-150).

Крім того, суд наголошує, що надання Позивачем відповідних доказів щодо перебування його на лікарняному на момент прийняття Відповідачем-1 рішення про його звільнення не можуть бути підставою для скасування прийнятого наказу про звільнення Позивача з органів внутрішніх справ, оскільки такі відомості були відсутні у Відповідача-1 станом на дату прийняття такого рішення. В даному випадку при поданні відповідних документів щодо перебування Позивача на лікарняному до ГУМВС України в Одеській області останнім за наявності підстав може бути прийнято рішення щодо зміни дати звільнення Позивача з органів внутрішніх справ.

Враховуючи вищевикладене, оскільки реорганізація органів внутрішніх справ супроводжувалась скороченням чисельності штатів й про наступне звільнення через скорочення штатів Позивача письмово попереджено за 2 місяці до звільнення, запрошення на засідання кадрової комісії ГУМВС України в Одеській області з питання звільнення Позивача з займаної посади, призначене з метою з'ясування його подальшого наміру проходження служби в органах внутрішніх справ, останнім проігноровано, Позивач не звертався до Відповідачів з рапортами щодо наміру подальшого проходження служби в органах та не надав жодних доказів щодо повідомлення про перебування його на лікарняному на час проведення засідання кадрової комісії та на момент прийняття рішення щодо такого звільнення, суд прийшов до висновку, що Відповідачем-1 обґрунтовано прийнято рішення про звільнення Позивача з органів внутрішніх справ у зв'язку із скороченням штатів на підставі п. 64 «г» Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, а тому підстави для скасування оскаржуваного Позивачем наказу ГУМВС України в Одеській області № 402 о/с від 05.08.2013 року про звільнення його за п. 64 «г» (у запас через скорочення штатів) відсутні.

Також, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог Позивача про скасування рішення атестаційної комісії № 16 від 31.07.2013 року в частині його звільнення з органів внутрішніх справ України через скорочення штатів з огляду на вимоги п. 70 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно до якого звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться: до підполковника міліції, підполковника внутрішньої служби включно начальниками головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, м.м. Києві та Севастополі і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ. Тобто, рішення про звільнення Позивача, яким змінюється стан суб`єктивних прав Позивача, приймає начальник ГУМВС України в Одеській області, а рішення атестаційної комісії не породжує правових наслідків для Позивача, тобто не змінює його суб`єктивних прав та не створює додаткових обов`язків для Позивача, а тому вимоги Позивача про скасування рішення атестаційної комісії № 16 від 31.07.2013 року є безпідставними.

Оцінюючи позовні вимоги Позивача про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, втраченого заробітку за час дії наказу ГУМВС України в Одеській області № 1442 від 05.07.2013 року, компенсації за заподіяну йому моральну шкоду, суд виходить з наступного. Вказані вимоги є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування рішень Відповідачів щодо притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну посадову відповідність та звільнення з органів внутрішніх справ у зв'язку з скороченням штатів. В зв'язку із відмовою у задоволенні вищезазначених вимог, відповідно не підлягають задоволенню й вимоги щодо поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, втраченого заробітку за час дії наказу, компенсації за заподіяну моральну шкоду.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В той же час, згідно з ч.2 ст.71 цього КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що Відповідачі діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Білгород-Дністровського міського відділу (з обслуговування міста Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеська обласна організація профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, ОСОБА_5 про скасування п. 5 наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 05.07.2013 року № 1442 в частині оголошення про неповну посадову відповідність підполковнику міліції ОСОБА_2, начальнику сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського міського відділу (з обслуговування міста Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області; скасування рішення атестаційної комісії від 31.07.2013 року № 16 в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_2, начальника сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського міського відділу (з обслуговування м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, з органів внутрішніх справ України через скорочення штатів; скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області від 05.08.2013 № 402 о/с про звільнення підполковника міліції ОСОБА_2, начальника сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського міського відділу (з обслуговування м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, за п. 64 "г" (у запас через скорочення штатів) 05 серпня 2013 року; поновлення підполковника міліції ОСОБА_2 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника сектора охорони громадського порядку Білгород-Дністровського міського відділу (з обслуговування м. Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області з 05 серпня 2013 року; стягнення з Білгород-Дністровського міського відділу (з обслуговування міста Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу; стягнення з Білгород-Дністровського міського відділу (з обслуговування міста Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь позивача втрачений заробіток за час дії наказу в розмірі 4488 грн. 25 коп.; стягнення з Білгород-Дністровського міського відділу (з обслуговування міста Білгород-Дністровський та Білгород-Дністровського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на користь позивача компенсації за заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 26988, 25 грн. (двадцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривен двадцять п'ять копійок) - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

21 травня 2014 року.