Ухвала суду № 38927477, 26.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2014 р. м. Київ К/800/8323/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряГончар Н.О.та представників сторін: від позивача Шумило А.О.від відповідачаРисюк П.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуКам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової службина постановуХмельницького окружного адміністративного суду від 28.10.2009та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013у справі № 2-а-8597/09/2270/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Едпол»доКам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької областіпровизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Едпол» звернулося до суду з адміністративним позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, в якому, уточнивши позовні вимоги, просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0000872342/0 від 13.07.2009, №0000872342/1 від 09.09.2009, №0000872342/2 від 08.10.2009.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.10.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013, позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки вважає, що постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача (Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області) його правонаступником - Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Хмельницький області.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2009, за результатами якої прийнято акт № 1479/234/33168743 від 02.07.2009;

- актом перевірки встановлено порушення позивачем:

· пп.8.1.1. п.8.1, пп. 8.2.1, пп. 8.2.2 п. 8.2, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2008 рік на суму 26 394 667 грн., завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2009 року на суму 28 122 652 грн.;

· пп.7.3.1 п. 7.3, пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного періоду, на суму 600 000 грн.;

· п.4.1, пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.9.12.1, пп.9.12.2 п. 9.12 ст.9, пп.«а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого ТОВ «Едпол» не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 81 грн.;

- на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000872342/0 від 13.07.2009, яким позивачеві не визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем, однак, нараховано штрафні санкції у розмірі 1 865 916 грн.;

- за результатами адміністративного оскарження відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000872342/1 від 09.09.2009 та №0000872342/2 від 08.10.2009 аналогічного змісту.

Задовольняючи позов, попередні судові інстанції виходили з того, що, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідачем не було дотримано вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з огляду на що спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій. При цьому, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до пп. «б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи вищенаведені приписи податкового законодавства, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що за змістом пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосування до платника податку штрафних (фінансових) санкцій на підставі цієї норми передбачене лише у випадках, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону. При цьому розмір штрафних санкцій розраховується від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання), самостійно донарахованого контролюючим органом.

Однак, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується відповідачем, контролюючий орган за результатами перевірки не визначав позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток (за основним платежем), а тому нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій здійснене всупереч вищезазначеним положенням податкового законодавства.

Таким чином, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що суди попередніх інстанцій повно встановили обставини справи та надали їм належну правову оцінку на підставі законодавства, що підлягало застосуванню до спірних відносин.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача (Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області) його правонаступником - Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Хмельницький області.

2. Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення.

3. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.10.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2013 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний