Ухвала суду № 38927216, 21.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2014 р. м. Київ К/9991/63199/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання повернути кошти, сплачені в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року залишено без змін.

Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому не погодилось з постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року і звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, на підставі наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

21 червня 2011 року ОСОБА_4, за договором купівлі-продажу квартири, укладеним із ОСОБА_5, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, та зареєстрований в реєстрі за № 6194, придбала однокімнатну квартиру загальною площею 29,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу квартири вчинений за ціною 184000 грн.

При здійсненні нотаріального оформлення права власності на квартиру позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1840 грн., що підтверджується квитанцією № 10215 - Хм від 21.06.2012 р.

02.11.2011 року позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із заявою про повернення помилково сплачених коштів у сумі 1840 грн.

Відповідач листом від 03.11.2011 року № 15068/09 повідомив, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо права власності на нерухоме майно та не веде облік переходу права власності, крім того законодавством не передбачений порядок відшкодування органами Пенсійного фонду України коштів, сплачених при купівлі житла на підставі заяви платника.

Не погоджуючись з вказаною відмовою про повернення коштів, позивач звернулась до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач має право на повернення сплаченої до Пенсійного фонду України суми у розмірі 1840 грн., виходячи з того, що до придбання вказаної квартири у власності позивача не було зареєстроване інше житло, а тому й підстави для сплати останнім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна (у томі числі житлової квартири) - відсутні.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України на підставі наступного.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з п. 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 зазначеного Порядку встановлено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Виходячи із встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, касаційної інстанції вважає, що ОСОБА_4 звільнена від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як така, що придбаває житло вперше.

При цьому судами вірно зазначено, що посилання відповідача на те, що Державний реєстр прав на нерухоме майно та обмежень був введений у дію з 2004 року і відомості за період з 1997 року по 2004 рік відсутні, є безпідставними, так як відомості які б підтверджували, що позивач придбав квартиру не вперше в матеріалах справи відсутні.

Також необґрунтованими є посилання стосовно добровільної сплати позивачем вказаної суми, оскільки відповідач не довів добровільну участь ОСОБА_4 в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та наявності договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, укладення якого, відповідно до ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є обов'язковою умовою добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді О.Ф. Ситников

Т.Ф. Весельська

В.В. Малинін