Рішення № 38925658, 21.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3913/14

21.05.14

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Босенко Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима", м. Дніпропетровськ,

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "АрмаПром", м. Київ,

про

стягнення заборгованості 60 777,41 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:

не з`явився

від відповідача:

не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Максима” (надалі – ТОВ “Максима”) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АрмаПром" (надалі – ТОВ “АрмаПром”) про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 57 608,40 грн. та 3 169,01 грн. річних.

Ухвалою від 12.03.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Бойка Р.В. порушено провадження у справі № 910/3913/14.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.03.2014р., у зв’язку із перебуванням судді Бойка Р.В. у відпустці, справу №910/3913/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою від 26.03.2014р. справу №910/3913/14 прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

25.03.2014р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2014 р. у зв`язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 23.04.2014р.

24.04.2014р. від позивача надійшли документи залучення до матеріалів справи.

Представники сторін у судове засідання 23.04.2014р. не з’явивились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.04.2014 р. у зв`язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 21.05.2014р.

20.05.2014 р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

Уповноважені представники сторін на виклик суду не з’явились, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог відповідачем не надано.

При цьому, суд відзначає, що ухвалу суду про прийняття справи до провадження від 12.03.2014р. та про відкладення розгляду справи від 26.03.2014р., від 23.04.2014р., відправлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, та отримана відповідачем 17.03.2014р., 02.04.2014р., 28.04.2014р. про що свідчать рекомендовані повідомлення, які долучено до матеріалів справи.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/3913/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.09.2011р. між ТОВ "Максима" (постачальник, позивач) та ТОВ "АрмаПром" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 22091, за умовами якого постачальник зобов’язується в порядку та у строки, встановлені даним договором, передати чорний металопрокат (надалі по тексту – товар) у власність покупцю, асортимент, кількість а ціна якого вказуються в специфікації/ях, які є невід’ємною частиною даного договору, а покупець зобов’язується прийняти товар та олатити його на умовах, визначених у даному договорі.

Згідно п. 2.1 договору постачальник поставляє покупцю товар окремими партіями.

Сторони визначають у специфікації/ях на яких умовах буде проводитись поставка товару (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору приймання партії товару по кількості та якості проводиться матеріально-відповідальними особами покупця по довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформлених згідно вимог чинного законодавства України:

по кількості – згідно накладної;

по якості – по супровідних документах, підтверджуючих якість поставленого товару.

Пунктом 2.6 договору сторони погодили, що право власності на поставлену партію товару та ризик випадкової загибелі та/або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з моменту передачі-приймання партії товару в пункті поставки та підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної. Дата отримання партії товару покупцем вказується у накладній.

Оригінали документів, довіреностей, рахунків на оплату продукції, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, специфікацій, додаткових угод, актів виконаних робіт передаються шляхом відправки поштою або транспортом постачальника/покупця (згідно з умовами поставки) на момент постачання товару (п. 2.7 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору всі розрахунки по даному договору проводяться виключно в національній валюті України гривні.

Згідно п. 3.2 договору оплата проводиться покупцем в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у визначені специфікацією/ях строки. Фактом оплати вважається зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Порядок розрахунків узгоджено в специфікації (п. 3.3 договору).

Загальна сума договору складається із вартості всіх партій товару, згідно видаткових накладних, поставленого по даному договору за період його дії (п. 3.4 договору).

Пунктом 3.5 договору сторони погодили, що покупець зобов’язаний, на вимогу постачальника, звірити стан розрахунків, а також оформити та підписати акт звірки.

Відповідно до п. 7.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору згідно чинного законодавства та умов даного договору.

У разі прострочення оплати за поставлений товар покупець на вимогу постачальника повинен сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в даний період від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.7.2 договору).

Згідно п.10.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до «31» грудня 2012 року.

Закінчення терміну дії договору або його дострокове розірвання, не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце у період дії даного договору (п. 10.3 договору).

На виконання умов договору 18.06.2012р. сторонами підписано специфікацію №05 до договору згідно якої сторони погодили, що постачальник постачає, а покупець приймає наступний товар: Лист 10 мм., 1500х6600, ст3сп5 у кількості 5,8 тон на суму 31 175,00 грн.; Труба 159х14 ст20 ндл у кількості 2 тони на суму 17 083,34 грн.; Лист 8 мм, 150х6600, ст3сп5 у кількості 5 тон на суму 28 875,00 грн. Умови оплати: відстрочка платежу 20 календарних днів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору та специфікації за №05 поставлено відповідачеві товару на загальну суму 69 608,40 грн., однак внаслідок порушення умов договору в частині проведення розрахунків, у ТОВ «АрмаПром» станом на 04.03.2014р. утворилась заборгованість в розмірі 57 608,40 грн. Зазначає, що ТОВ «АрмаПром» здійснило часткову оплату 31.05.2013р. у розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриманий товар.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткових накладних № 20061 від 20.06.2012р. на суму 69 608,40 грн., №05011 від 05.01.2012р. на суму 156 399,52 грн., №24013 від 24.01.2012р. на суму 67 932,77 грн., №07026 від 07.02.2012р. на суму 88 888,75 грн. та довіреностей №21 від 05.01.2012р., №71 від 23.01.2012р., №119 від 01.02.2012р., № 690 від 19.06.2012р. (належним чином засвідчені позивачем копії та оригінали, яких знаходяться в матеріалах справи), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 382 829,44 грн.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем здійснено частково оплату отриманого товару лише на суму 325 221,04 грн. (платіжні доручення№3020 від 27.03.2012р., №7626 від 31.05.2013р. та банківські виписки за період з 27.03.2012р. по 31.05.2013р.).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно до умов договору та специфікації №05 від 18.06.2012р. покупець оплачує товар не пізніше ніж через 20 календарних днів з моменту фактичного отримання товару.

Отже по видатковій накладній №20061 від 20.06.2012р. на суму 69 608,40 грн. строк оплати настав 10.07.2012р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату на суму 57 608,40 грн., що підтверджується довідкою ТОВ "Максима" за №202 від 16.05.2014р. Сторонами також підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 27.01.2014р.

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Максима" про стягнення з ТОВ "АрмаПром" заборгованості у розмірі 57 608,40 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3 169,01 грн. 3 %.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3 169,01 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АрмаПром" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, ідентифікаційний код 32602434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максима" (49128, м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, б. 40, кВ. 264, ідентифікаційний код 31576896) основний борг у розмірі 57 608 (п’ятдесят сім тисяч шістсот вісім) грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 3 169 (три тисячі сто шістдесят дев’ять) грн. 01 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено – 26.05.2014р.

Суддя В.В. Князьков