Рішення № 38925419, 27.05.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2556/14-ц

Провадження №

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого - судді - Нестеренка С.Г.

при секретарі - Бельченко Н.Л.

з участю представника позивача - ПАТ КБ «Приватбанк» - Бордюга С.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ПАТ КБ «Приватбанк» з вказаним позовом, в якому зазначав, що між банком та відповідачем 24 вересня 2008 року було укладено договір № PLRPNN00000001, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 10000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» відповідач взяла на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами у встановлені строки, але взятих на себе зобов'язань не виконала.

Просив стягнути з відповідача борг на загальну суму 43889,73 грн., який виник станом на 20 березня 2014 року та у повернення сплачені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини і підстави, викладені у позовній заяві. Відмовився від збільшення позовних вимог станом на день розгляду справи, незважаючи на відповідне роз'яснення суду.

Відповідач у судове засідання не прибула повторно, про дату розгляду справи повідомлялася належним чином - засобами рекомендованого поштового зв'язку, про причини своєї неявки суд не повідомляла.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно ст.ст. 1049, 1050 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, встановленому договором.

У відповідності до ст. 536 цього Кодексу, за користування чужими коштами, боржник зобов'язується виплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 625 цього Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання, якщо інший розмір відсотків не установлений договором.

Статтею 553 ЦК України визначає, що поручитель поручається перед кредитором

боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 525 цього Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом достовірно встановлено, що 24 вересня 2008 року відповідач подала заяву до банку про надання кредитних коштів за умовою програми кредитування ПАТ КБ «Приватбанк» - «Розстрочка». Відповідача було ознайомлено з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт), затверджених наказом банку за № С-89 від 24 травня 2005 року.

Позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 10000 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом на строк 36 місяців з 24 вересня 2008 року по 24 вересня 2011 року.

Фактично між сторонами по справі було укладено кредитний договір, що підтверджується заявою відповідача, згаданими вище Умовами та постає з пояснень представника позивача.

Сторонами були визначені всі істотні умови, зокрема: предмет договору, строки дії договору, права, обов'язки та відповідальність сторін.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач взяв на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування у встановлені строки. Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконує, що підтверджується розрахунком заборгованості, загальний розмір якої станом на 20 березня 2014 року становить 43889,73 грн., з них заборгованість за кредитом - 8296,70 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 4547,89 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 161,24 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 28555,82 грн.; штраф (фіксована частина) - 250 грн.; штраф (процентна складова) - 2078,08 грн.

Вказана сума заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем банку не сплачена.

Позивач в особі його представника відмовився від уточнення позовних вимог щодо стягнення боргу в розмірах, обчислених станом на день розгляду справи.

Спір між сторонами у справі з приводу розрахунку заборгованості - відсутній.

Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування встановлених судом обставин та позову.

Щодо доводів представника по обчисленню пені, то суд не погоджується з ними. За змістом статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Так, банк просив суд стягнути заборгованість, яка перевищує борг по кредитним платежам. Зважаючи на те, що розмір заборгованості значно перевищує заборгованість позивача по кредитним платежам, суд приходить до висновку про зменшення розміру стягнутої неустойки до 8300 грн.

На підставі встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача зазначеного розміру заборгованості та у повернення сплаченого судового збору в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 536, 553-559, 625,626, 1046-1052 ЦК України, ст.ст. 14, 57 -59, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № PLRPNN00000001від 24 вересня 2008 року станом на 20 березня 2014 року на загальну суму 23633,91 грн. (двадцять три тис. шістсот тридцять три грн. 91 коп.), з них: заборгованість за кредитом - 8296,70 грн.(вісім тис. двісті дев'яносто шість грн. 70 коп.); заборгованість по процентам за користування кредитом - 4547,89 грн. (чотири тис. п'ятсот сорок сім грн. 89 коп.); заборгованість по комісії за користування кредитом - 161,24 грн. (сто шістдесят одна грн. 24 коп.); пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 8300 грн. (вісім тис. триста грн.); штраф (фіксована частина) - 250 грн. (двісті п'ятдесят грн.); штраф (процентна складова) - 2078,08 грн. (дві тис. сімдесят вісім грн. 08 коп.) та у повернення сплаченого судового збору в розмірі 243,60 грн.

Відмовити ПАТ КБ «Приватбанк» у задоволені позову в частині вимог про стягнення пені в розмірі 28555,82 грн. - 8300 грн. = 20255,82 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом після подання заяви про

перегляд рішення упродовж десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу упродовж десяти днів з дня отримання копії цього рішення після розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним Судом Полтавської області.

Суддя: