Постанова № 38924123, 28.05.2014, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №1-632-11

1/705/42/14

П О С Т А Н О В А

про повернення справи на додаткове розслідування

28 травня 2014 року місто Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

під головуванням судді Кормана О.В.

за участю: секретаря судового засідання Маштабей Л.В.

прокурора Коропа С.В.

захисника ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Умані кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 3 червня 2008 року приблизно о 23 годині по вулиці Тищика навпроти будинку №13 в м.Умань Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем AUDI A8 р.н. НОМЕР_1, рухаючись в напрямку вулиці Леніна, грубо порушуючи вимоги пунктів 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1, 11.4 Правил дорожнього руху не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, та переїхавши суцільну лінію дорожньої розмітки, перетинати яку заборонено, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з мопедом «YAMAHA» р.н. 000367 під керуванням ОСОБА_5, який рухався в зустрічному напрямку в сторону вулиці Горького. В результаті пригоди пасажир мопеда ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, а водій мопеда ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя, що призвели до його смерті. Порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху знаходяться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та смерть потерпілого.

Після огляду та оголошення документів, які містяться в матеріалах кримінальної справи, захисник підсудного адвокат ОСОБА_1 заявила клопотання про направлення справи на додаткове розслідування, мотивуючи це тим, що кримінальна справа порушена 4 червня 2008 року відносно ОСОБА_4 При цьому, досудове слідство, в порушення вимог статті 120 КПК України (1960 року), тривало 94 дні, з урахуванням безпідставних зупинень досудового слідства у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин, і у зв'язку з хворобою обвинуваченого. Окремі слідчі дії проводились слідчим без прийняття кримінальної справи до свого провадження. Зокрема після скасування прокурором 15.08.2008 року постанови про закриття кримінальної справи від 24.07.2008 року, 5 вересня 2008 року була дана вказівка прийняти кримінальну справу до свого провадження слідчому ОСОБА_9., який в порушення статті 113 КПК України (1960 року) не прийнявши справу до свого провадження, провів 26.09.2008 року відтворення обстановки та обставин події зі свідком ОСОБА_7 Повертаючи справу на додаткове розслідування 22.07.2011 року, в.о. прокурора області вказав, що досудове слідство проведено з порушенням вимог статті 120 КПК України (1960 року) щодо строків слідства, проте на усунення цих порушень слідчий ніяких дій не вчинив. Неодноразово скасовуючи постанови слідчого про закриття кримінальної справи, прокурор строк досудового слідства не встановлював. Також, на думку захисту, ряд процесуальних документів, містять інформацію, яка не відповідає дійсності. Так, у протоколі огляду місця події вказано, що він проводився з 23 години 35 хвилин до 1 години 15 хвилин за участю ОСОБА_4 Проте, згідно протоколів огляду автомобіля, мопеду, та протоколу огляду ОСОБА_4 на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_4 на час проведення огляду місця події перебував в іншому місці. В протоколі огляду місця події зазначено, що на місці події відсутні сліди шин, а також проводилась відеозйомка. З фототаблиці до протоколу огляду місця події вбачається, що сліди шин на місці пригоди наявні, а в матеріалах справи взагалі відсутні матеріали відеозапису, який проводився при огляді місця події. Також наявні суперечності щодо розташування автомобіля на проїжджій частині дороги при огляді місця події. Крім того, зазначила, що ОСОБА_3 був визнаний представником потерпілого ОСОБА_8 12.06.2008 року, хоча сам ОСОБА_8 визнаний потерпілим лише 26.06.2008 року. Слідчим жодного разу не було виконано вимоги статті 217 КПК України.

Захисник підсудного адвокат ОСОБА_2, підтримав клопотання адвоката ОСОБА_1 про направлення справи на додаткове розслідування, додатково зазначивши, що при проведенні судово-медичної експертизи по тілесних ушкодженнях ОСОБА_5 ставилось питання про те, якою частиною тіла первинно контактував ОСОБА_5 з транспортним засобом, на що експерт у висновку зазначив, що для відповіді на вказане питання йому слід надати матеріали кримінальної справи. Проте, матеріали справи слідчим експерту надані не були і питання, яке ставилось на вирішення експерта, до цього часу не вирішене. Аналогічне питання не ставилось при проведенні судово-медичної експертизи по тілесних ушкодженнях ОСОБА_6 Вважає, що слідчим не ставилось на розв'язання автотехнічної експертизи необхідні для справи питання.

Підсудній ОСОБА_4 підтримав клопотання своїх захисників.

Крім обставин, які були оголошені захисниками у клопотаннях про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, суд з власної ініціативи поставив на обговорення учасників процесу питання про те, чи являються і інші, виявлені судом обставини, підставами для повернення справи на додаткове розслідування. Зокрема, суд вказав, що у кримінальній справі потерпілим визнаний ОСОБА_6 і у обвинуваченні, пред'явленому ОСОБА_4 зазначено, що внаслідок дій останнього ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження. Проте, по факту заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень в результаті дій водія ОСОБА_4 кримінальне переслідування не розпочиналось, так як кримінальна справа була порушена відносно ОСОБА_4 виключно за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 Крім того, в ході досудового слідства належним чином не було перевірено, чи перебував ОСОБА_4 в момент ДТП в стані алкогольного сп'яніння, автотехнічні експертизи були проведені без врахувань вимог експертів.

Прокурор Короп С.В. заперечував проти повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, мотивуючи це тим, що досудове слідство було проведено повно та всебічно. Хоча наявні деякі порушення, але вони не можуть бути підставою для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування. На запитання головуючого у справі про те, яким чином в ході судового розгляду справи можуть бути усунуті порушення, пов'язані з недотриманням строків досудового слідства, прокурор заявив, що свою позицію він вже висловив і доповнень у нього немає.

Потерпілий ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_3 при вирішенні питання про повернення справи на додаткове розслідування покладались на розсуд суду.

Підсудний ОСОБА_4, захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначили, що недоліки, які були оголошені судом з власної ініціативи, також являються підставами для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування.

Суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, прийшов до висновку, що кримінальна справа підлягає поверненню прокурору на додаткове розслідування, так як встановлені в ході судового слідства неправильність та неповнота досудового слідства не можуть бути усунуті в ході судового розгляду.

Стаття 1 Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції 1960 року) визначає, що призначенням КПК України є визначення порядку провадження у кримінальних справах.

Зазначена норма закону вказує на те, що при провадженні досудового слідства повинно бути чітко дотримано процесуальний порядок, визначений КПК України, так як недотримання такого порядку тягне до визнання тих чи інших вчинених процесуальних дій нелегітимними.

Згідно статті 120 КПК України (в редакції 1960 року) досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком або до закриття чи зупинення провадження у справі. Цей строк може бути продовжено відповідними прокурорами на певний строк. При відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлюється прокурором, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до провадження. Дальше продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах.

В ході огляду та оголошення документів, наявних у матеріалах кримінальної справи, було встановлено, що кримінальна справа порушена 4 червня 2008 року відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України по факту порушення правил безпеки дорожнього руху, що призвело до смерті потерпілого ОСОБА_5. Тобто, саме з 4 червня 2008 року розпочався перебіг досудового слідства у кримінальній справі.

24 липня 2008 року кримінальна справа була закрита на підставі п.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року) у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину (т.1 а.с.141-144).

15 серпня 2008 року прокурором відділу прокуратури Черкаської області постанова слідчого про закриття кримінальної справи від 24.07.2008 року скасована і кримінальна справа направлена прокурору м.Умань для організації її подальшого розслідування (т.1 а.с.148).

Після надходження кримінальної справи до заступника начальника СВ по розслідуванню ДТП СУ УМВС України в Черкаській області, останнім, 5 вересня 2008 року надана письмова вказівка ОСОБА_9 прийняти справу до свого провадження, виконати вказівки прокуратури (т.1 а.с.149).

При цьому, всупереч вимогам статті 120 КПК України (в редакції 1960 року) строк досудового слідства після відновлення раніше закритої кримінальної справи, прокурором в межах місячного терміну не встановлювався, тобто орган досудового слідства взагалі не мав права продовжувати досудове слідство без відповідної вказівки прокурора, в якій би він визначив строк досудового слідства. Одночасно, в.о. слідчого ОСОБА_9., який безпідставно почав проводити досудове слідство, не виносилась постанова про прийняття кримінальної справи до свого провадження, хоча це прямо передбачено у ч.2 ст.113 КПК України (в редакції 1960 року).

27 вересня 2008 року в.о. слідчого ОСОБА_9 виніс постанову про закриття кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України (в редакції 1960 року) у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину (т.1 а.с.155-159).

14 квітня 2009 року прокурором відділу прокуратури Черкаської області скасована постанова про закриття кримінальної справи від 27 вересня 2008 року і справа направлена прокурору міста Умань для організації її подальшого розслідування (т.1 а.с.166-167).

В подальшому прокурором знову не було встановлено строк досудового слідства в межах місячного строку, хоча було відновлене слідство у раніше закритій кримінальній справі, і 25 травня 2009 року кримінальну справу приймає до свого провадження в.о. слідчого ОСОБА_9 (т.1 а.с.171).

Після чого, досудове слідство неодноразово незаконно зупинялось на підставі п.3 ст.206 КПК України (в редакції 1960 року), а саме 5 червня 2009 року (т.1 а.с.197), 22 липня 2010 року (т.2 а.с.5), хоча кримінальна справа була порушена відносно конкретної особи, та на підставі п.2 ст.206 КПК України (в редакції 1960 року), а саме 28 квітня 2011 року (т.2 а.с.47), хоча а матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що обвинувачений захворів.

14 липня 2011 року заступником начальника відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Черкаській області Непокульчицьким В.С. був складений обвинувальний висновок у кримінальній справі (т.2 а.с.72-78).

25 липня 2011 року в.о. прокурора Черкаської області своєю постановою кримінальну справу повернув на додаткове розслідування (т.2 а.с.82). Однією з підстав, які зазначив прокурор, було те, що слідчим порушено вимоги статті 120 КПК України, тому у справі наявні докази, здобуті поза межами строків слідства. Тобто, порушення строку досудового слідства було визнано прокуратурою області.

22 серпня 2011 року кримінальну справу до свого провадження знову приймає Непокульчицький В.С. (т.2 а.с.83), який, не ставлячи питання про продовження строку досудового слідства, знову 25.08.2011 року незаконно зупиняє кримінальну справу на підставі п.2 ст.206 КПК України (т.2 а.с.92), відновлюючи її лише 19.10.2011 року, виносить 22.10.2011 року постанову про притягнення ОСОБА_4 як обвинуваченого (т.2 а.с.108-109), допитує його в цій якості, виконує вимоги статей 217-220 КПК України, і 25.10.2011 року складає обвинувальний висновок, який 1 листопада 2011 року затверджує заступник прокурора області, не дивлячись на те, що прокуратура області у своїй постанові ще 25.07.2011 року вказала на порушення строків досудового слідства.

Фактично, кінцеве обвинувачення та обвинувальний висновок були складені за межами строку досудового слідства, і на їх підставі суд не має права здійснювати судове провадження, так як вказані процесуальні документи не мають юридичної сили, як винесені всупереч вимогам кримінально-процесуального законодавства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обвинувальний висновок, складений вперше слідчим 14 липня 2011 року, був складений в той час, коли досудове слідство вже тривало більше трьох місяців, навіть з урахуванням незаконних постанов про зупинення досудового слідства, тому прокурор у своїй постанові від 25.07.2011 року, повертаючи кримінальну справу на додаткове розслідування, вірно зазначив про порушення строку досудового слідства.

Під час судового розгляду справи неможливо усунути вказану неправильність досудового слідства, тому зазначена обставина вже слугує самостійною підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Одночасно, судом встановлено, що кримінальна справа була порушена відносно ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України виключно по факту порушення правил безпеки дорожнього руху, в результаті якого ОСОБА_5 загинув. В ході судового слідства було встановлено, що в результаті ДТП ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. З даного приводу кримінальна справа не була порушена, проте обвинувачення за вказаним фактом ОСОБА_4 пред'явлене.

Стаття 4 КПК України (в редакції 1960 року) визначає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, чого в даному випадку зроблено не було.

Вказана неправильність досудового слідства також не може бути усунута в ході судового розгляду справи.

Заслуговують на увагу доводи захисника ОСОБА_1 щодо невідповідності інформації, викладеної у деяких процесуальних документах, фактичним обставинам. Зокрема, встановлено, що згідно протоколу огляду місця події під час проведення вказаної слідчої дії 3 червня 2008 року у період часу з 23 години 35 хвилин до 1 години 15 хвилин був присутній ОСОБА_4 (т.1 а.с.7-9). Згідно протоколів огляду та перевірки технічного стану транспортних засобів, а саме автомобіля Ауді та мопеда Ямаха (т.1 а.с.24-27), вказані огляди були проведені 3 червня 2008 року відповідно з 23 години 20 хвилин до 23 години 45 хвилин та з 23 години 40 хвилин до 23 години 55 хвилин, також за участю ОСОБА_4 Згідно протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння (т.1 а.с.31) ОСОБА_4 був оглянутий лікарем у лікарні 4 червня 2008 року в 00 годин 00 хвилин.

В даному випадку із перерахованих вище документів вбачається, що ОСОБА_4 в один і той час приймав участь у трьох слідчих діях і у медичному огляді, і в різних місцях. По факту можливої фальсифікації процесуальних документів прокуратурою перевірка не проведена, рішення не прийнято, що позбавляє суд можливості визначитись з тим, які саме процесуальні документи можуть бути враховані судом, а які - ні.

Крім того, судом встановлено і неповноту досудового слідства. Зокрема, це стосується дослідження перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння в момент ДТП.

Згідно протоколу №682 медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння від 4 червня 2008 року (т.1 а.с.31) було встановлено, що у водія ОСОБА_4 виявлено гостру інтоксикацію алкоголем. Протокол підписаний медичним працівником і підпис скріплений печаткою лікарні. Однак, у протоколі зроблено запис іншим чорнилом про те, що згідно акту №663 від 13.06.2008 року у крові ОСОБА_4 алкоголю не виявлено. Такий запис ніким не посвідчений, акт №663 до справи не долучений, хоча вказана обставина впливає на обвинувачення.

В ході досудового слідства з незрозумілих причин не були надані на дослідження експертам транспортні засоби, які приймали участь у ДТП.

Так, у висновку експертів №5376/5377 від 7 квітня 2010 року (т.1 а.с.202-206) вказано, що визначити, під яким кутом відбулося зіткнення між транспортними засобами, не видається можливе, оскільки вони не представлені на дослідження за мотивами, що викладені у відповіді на клопотання експертів. Вказане клопотання та відповідь на клопотання експертів у матеріалах справи відсутнє.

У висновку комісійної експертизи №6682/8309/6017/6018-10/18 від 8 жовтня 2010 року (т.2 а.с.8-12) зазначено, що 27 серпня 2010 року було заявлено клопотання про надання для експертного огляду автомобіля Ауді А8 та мопеда Ямаха. 21.09.2010 року до Харківського НДІСЕ надійшов лист слідчого Кравченка І.І., в якому зазначалось, що транспортні засоби відсутні і слідчий не заперечує проти проведення дослідження із використанням наявних матеріалів справи та фотознімків. Вказане клопотання та відповідь на клопотання у матеріалах справи відсутнє.

У висновку комплексної експертизи №803-АТ/804-ТТ від 7 жовтня 2011 року (т.2 а.с.96-102) зазначено, що 20 вересня 2011 року було заявлено клопотання про надання для огляду транспортних засобів. 26.09.2011 року до Черкаського відділення КНДІСЕ надійшов лист заступника начальника ВР ДТП СУ УМВС України в Черкаській області Непокульчицького В.С., в якому зазначалося, що на теперішній час автомобіль та мопед відсутні і дослідження необхідно провести по матеріалам справи. Вказані клопотання та відповідь на нього у матеріалах справи відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що 11 червня 2008 року (т.1 а.с.42) слідчим була винесена постанова, згідно якої автомобіль та мопед були приєднані до кримінальної справи, і їх слід залишити на зберіганні в Уманському МВ УМВС України в Черкаській області до вирішення питання згідно чинного законодавства. У постановах про закриття кримінальної справи від 24.07.2008 року та 27.09.2008 року доля речових доказів не вирішувалась. Проте, у справі наявна розписка ОСОБА_4, датована 13.08.2008 року (т.1 а.с.44), в якій він зазначає, що отримав автомобіль Ауді А8 №НОМЕР_2. Документи, які б свідчили, що мопед, учасник ДТП, комусь повертався, у справі відсутні.

У відповідності до вимог статті 22 КПК України 1960 року прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.

Стаття 64 КПК України 1960 року визначає, що при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.

У зв'язку з цим незрозумілою є позиція органу досудового слідства про те, чому на дослідження експертам не був наданий мопед Ямаха, який зберігається в Уманському МВ УМВС, та не було вжито заходів по наданню для дослідження експертам автомобіля АУДІ, що свідчить про свідоме порушення органом досудового слідства вимог статті 22 КПК України (в редакції 1960 року) щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, та вимог статті 64 КПК України (в редакції 1960 року) щодо обов'язку доказування.

Суд також приймає до уваги доводи захисника ОСОБА_2 про те, що слідчий, призначаючи судово-медичну експертизу для дослідження тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_5, ставив на вирішення експертові питання про те, якою частиною тіла первинно контактував ОСОБА_5 з транспортним засобом (т.1 а.с.58). Проте, відповідь на вказане питання надана не була, і слідчий не вжив заходів для надання експертові матеріалів справи, хоча експерт у своєму висновку (т.1 а.с.62) зазначив, що відповідь на запитання слідчого він надасть за наявності матеріалів справи.

Згідно статті 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. Якщо виникне питання про повернення справи на додаткове розслідування, суд, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового розгляду, вирішує це питання мотивованою ухвалою, а суддя - постановою в нарадчій кімнаті.

Суд вважає, що в судовому засіданні не можуть бути усунуті неправильність та неповнота, допущені під час досудового слідства, тому справа підлягає поверненню прокурору для додаткового розслідування.

Суд вважає, що при додатковому розслідуванні органу досудового слідства необхідно у встановленому законом порядку встановити строк додаткового розслідування, вирішити питання про порушення кримінальної справи за фактом отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень під час ДТП 3 червня 2008 року, провести всі слідчі дії та прийняти процесуальні рішення, які були проведені та прийняті за межами досудового слідства і потреба в проведенні та прийнятті яких наявна, перевірити належним чином факт перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння в момент ДТП, призначити та провести необхідні експертизи із наданням експертам для дослідження транспортних засобів, виконати інші необхідні слідчі дії, у тому числі з урахуванням наявності свідків, не включених до обвинувального висновку, та їх показань, отриманих в ході судового розгляду справи під головуванням судді Гончарука В.М., за результатами досудового слідства прийняти по справі законне рішення. Крім того, прокуратурі слід прийняти рішення за фактами фальсифікації процесуальних документів, зокрема протоколу огляду місця події.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.281 КПК України (в редакції 1960 року), суд,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, повернути прокурору Черкаської області на додаткове розслідування.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 залишити попередній у вигляді підписки про невиїзд з місця проживання.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції.

Головуючий-суддя: О.В. Корман