Ухвала суду № 38923053, 28.05.2014, Токмацький районний суд Запорізької області

328/1733/14-ц

28.05.2014

2/328/445/14

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2014 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Агро-Токмак» Токмацької міської ради Запорізької області, Токмацької міської ради Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності,

встановила:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Агро-Токмак» Токмацької міської ради Запорізької області, Токмацької міської ради Запорізької області, в якому просила зобов'язати відповідачів вчинити певні дії, зокрема вирішити її земельне питання стосовно оренди земельної ділянки у відповідності до діючого законодавства та визнати за нею право власності на нерухомість, а саме на одноповерхову, окремо розташовану нежитлову будівлю гриль-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 127,60 м2, яка розташована на АДРЕСА_1.

Ухвалою Токмацького районного суду Запорізької області від 21 травня 2014 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти суд має звертати увагу, чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог ст. 119 ЦПК обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази суд має відповідно до вимог ст. 121 ЦПК залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків із наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 121 ЦПК.

27 травня 2014 року до суду надійшли уточнення до позовної заяви щодо визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії, про те зазначені в ухвалі недоліки позивачем не усунуто.

Враховуючи те, що в установлений строк позивачем зазначені в ухвалі недоліки не усунені, а тому позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачеві.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти' Франції від 16.12.1992 р.).

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства»від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року вказано, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою".

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення заяви без руху не усунув недоліки, заява вважається не поданою та повертається позивачеві.

У зв'язку з наведеним, повернення позовної заяви відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду з вказаною заявою.

У зв'язку з поверненням заяви сума сплаченого судового збору повертається, згідно вимог п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Позивачем сплачено судовий збір за квитанцією № П541/2401768/1 від 20.05.2014 року в сумі 3 654,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121, 210 ЦПК України, п. 2 ч.1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суддя -

ухвалила:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Агро-Токмак» Токмацької міської ради Запорізької області, Токмацької міської ради Запорізької області про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності - вважати неподаною та повернути позивачу.

Зобов'язати Токмацьке управління Державного казначейства України у Запорізькій області з р/р 31214206700014, МФО 813015, ЄДРПОУ 37942194 сплачену суму судового збору в розмірі 3 654,00 грн., згідно квитанції № П541/2401768/1 від 20.05.2014 року повернути позивачу ОСОБА_1.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя /підпис/

з оригіналом згідно

Суддя: