Постанова № 38922638, 26.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3202/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» про стягнення пені у розмірі 101563,85 грн. та суми відсотків 36668,65 грн.,

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» про стягнення пені у розмірі 101563,85 грн. та суми відсотків 36668,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідності зі ст. 45 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавці як страхувальники зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду. Не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою та стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

Відповідачем самостійно нараховано пеню за порушення терміну сплати страхових внесків за період з 01 квітня 2013 року по 16 жовтня 2013 року у розмірі 101563,85 грн.

Крім того, 23 січня 2014 року між позивачем та ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта Новодружеська» укладений договір № 12 про розстрочення заборгованості, відповідно до якого відділення має право достроково розірвати цей договір та пред'явити до сплати невнесену суму розстроченої суми заборгованості, а також відсотки, нараховані відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону, на таку розстрочену суму заборгованості, якщо підприємство не виконує умов договору про розстрочення заборгованості.

У зв'язку з невиконанням умов договору про розстрочення заборгованості позивачем відповідачу 28 березня 2014 року вручено повідомлення про розірвання цього договору.

На підставі цього відповідачем самостійно нараховано відсотки на розстрочену суму заборгованості у розмірі 36668,65 грн.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 101563,85 грн. та суму відсотків у розмірі 36668,65 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до його початку надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ВП «Шахта Новодружеська» ПАТ «Лисичанськвугілля» є платником страхових внесків по загальнообов'язковому державному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності.

08 липня 2010 року прийнято Закон України № 2464 від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464 від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст.45 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавці як страхувальники зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові внески, які є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п.2.1 постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 № 31, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 за № 1286/18581, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134.

Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, регламентовано, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно (п.5.1 та п.5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки (п.5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).

Судом встановлено, що за порушення строків сплати страхових внесків за період з 01 квітня 2013 року по 16 жовтня 2013 року, відповідачем самостійно нараховано пеню у розмірі 101563,85 грн., що підтверджується розрахунком пені та актом звірення розрахунків від 14 січня 2014 року б/н, якій підписаний сторонами без заперечень та зауважень (а.с. 9, 10).

Крім того, 23 січня 2014 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 12 про розстрочення заборгованості державних підприємств вугільної галузі із сплати страхових внесків та штрафних санкцій (пені) до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (а.с. 12).

Відповідно до п.2.1 цього договору відділення має право достроково розірвати цей договір та пред'явити до сплати невнесену суму розстроченої суми заборгованості, а також відсотки, нараховані відповідно до ч.4 ст.2 Закону, на таку розстрочену суму заборгованості, якщо підприємство не виконує умов договору про розстрочення заборгованості.

28 березня 2014 року позивачем відповідачу вручено повідомлення про розірвання договору про розстрочення заборгованості (а.с. 22).

Таким чином, відповідачу нараховано відсотки відповідно до п.2.1 договору про розстрочення заборгованості від 23 січня 2014 року № 12 у розмірі 36668,65 грн., що підтверджується розрахунком відсотків, актом звірки від 01 квітня 2014 року б/н, який підписаний сторонами без заперечень та зауважень (а.с. 18-20).

Отже на час розгляду адміністративної справи заборгованість ПАТ «Лисичанськвугілля» в особі ВП «Шахта Новодружеська» перед Фондом по пені складає 101563,85 грн., по сумі відсотків - 36668,65 грн.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на документальне підтвердження позивачем заявлених позовних вимог, судом встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 26 травня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 28 травня 2014 року, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» про стягнення пені у розмірі 101563,85 грн. та суми відсотків 36668,65 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Новодружеська» (місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області (місцезнаходження: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347, р/р 37179412001257 ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, ідентифікаційний код 25938322) пеню у розмірі 101563,85 грн. (сто одна тисяча п'ятсот шістдесят три гривні вісімдесят п'ять копійок) та суму відсотків у розмірі 36668,65 грн. (тридцять шість тисяч шістсот шістдесят вісім гривень шістдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 28 травня 2014 року.

Суддя І.О. Свергун