Постанова № 38921811, 27.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2512/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Лагутіна А.А.;

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.

за участю:

представника позивача: Сорокіної Н. В. (довіреність № 52 від 20.05.2013 року),

представника відповідача: Вінару К. В. (довіреність № 483/10/10-013 від 16.07.2013 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2014 року №0000051602 та № 0000041602,-

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» (далі - Позивач або ПрАТ «ЛПЗ») до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - Відповідач або СДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2014 року №0000051602 та № 0000041602.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на підставі Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 18.02.2014 року № 17/28-05-47/32201889 (далі - Акт) правомірності нарахування ПрАТ «Луганський патронний завод» заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2013 року у сумі 4030167,00 грн., у відношенні ПрАТ «ЛПЗ» винесені податкові повідомлення-рішення форми «В4» та форми «В2» від 06.03.2014 року № 0000051602 та № 0000041602.

Згідно цих рішень, у зв'язку з порушенням п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.3, ст.200 Податкового кодексу України, підприємством зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року та листопад 2013 року у розмірі 542076,00 грн. та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 183999,00 грн.

Акт позапланової невиїзної перевірки від 18.02.2014 року № 17/28-05-47/32201889 підписаний позивачем з запереченнями від 26.02.2014 року № 314.

У відповіді на заперечення від 04.03.2014 року № 2667/2805-47-01-01 відповідач зробив висновок, що вони підлягають задоволенню частково в сумі 3675671,00 грн., а на суму 542076,00 грн. завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту , в тому числі: за жовтень 2013 року на суму 354496,00 грн., за листопад 2013 року на суму 187580,00 грн., та на суму 183 999 грн. збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.

Позивач вважав, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 06.03.2014 року № 0000051602 та № 0000041602 є необґрунтованими, таким, що не відповідають вимогам діючого законодавства, повинні бути визнані протиправними та скасовані.

На підставі викладеного у позові, позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.03.2014 року №0000051602 та № 0000041602.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав викладених ним у наданих запереченнях (аркуші справи 94-100).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини у справі та відповідні їм правовідносини, та надавши оцінку доказам, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПрАТ «Луганський патронний завод» зареєстровано 11.10.2002 року у відділі ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за № 13821050001004352 та взято на податковий облік в органах ДПС 16.10.2002 року за № 404-01, станом на 17.02.2014 року перебуває на обліку в СДПІ (аркуш справи 12).

Відповідно до направлень від 04.02.2014 року № 24, № 25 та наказу відповідача від 04.02.2014 року № 63 на підприємстві позивача була проведена позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2013 року, за результатами якої був складений акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 18.02.2014 року № 17/28-05-47/32201889 (аркуші справи 10-28, 101-103).

На підставі Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 18.02.2014 року № 17/28-05-47/32201889 правомірності нарахування ПрАТ «Луганський патронний завод» заявленого бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2013 року у сумі 4030167,00 грн., у відношенні ПрАТ «ЛПЗ» винесені податкові повідомлення-рішення форми «В4» та форми «В2» від 06.03.2014 року № 0000051602 та № 0000041602 (аркуші справи 51, 52).

Згідно цих рішень, у зв'язку з порушенням п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.3, ст.200 ПК України, підприємством зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2013 року та листопад 2013 року у розмірі 542076,00 грн. та збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року у розмірі 183999,00 грн.

Акт позапланової виїзної перевірки від 18.02.2014 року № 17/28-05-47/32201889 підписаний позивачем із запереченнями від 26.02.2014 року № 314 (аркуші справи 41-45).

Розглянувши заперечення 04.03.2014 року за № 2667/2805-47-01-01 відповідач зробив висновок, що вони підлягають частковому задоволенню в сумі 3675671,00 грн., а на суму 542076,00 грн. було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, в тому числі: за жовтень 2013 року на суму 354496,00 грн., за листопад 2013 року на суму 187580,00 грн. та на суму 183999,00 грн. збільшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року (аркуші справи 46-50).

Суд вважав, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 06.03.2014 року № 0000051602 та № 0000041602 є необґрунтованими та таким, що не відповідають вимогам діючого законодавства, повинні бути визнані протиправними та скасовані з наступних підстав.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014 року № 0000051602.

Так, позивачем включено до складу податкового кредиту за жовтень та листопад 2013 року податкові накладні, які були виписані TOB «ЛЕО», TOB «Луганськвода», ФЛМУ по експлуатації газового господарства ВАТ «Луганськгаз» із дотриманням вимог п.187.1 ст.187 ПК України, якою визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

В ході проведення перевірки позивачем були надані зведені податкові накладні, які включені до складу податкового кредиту за жовтень, листопад 2013 року у загальній сумі 542076,00 грн., а саме від наступних постачальників:

TOB «ЛЕО»:

- податкова накладна від 31.10.2013 року № 3479/341 на суму ПДВ 192431,31 грн. (попередня оплата відбувалась згідно платіжних доручень від 04.10.2013 № 1648 на суму ПДВ 54089,71 грн., від 10.10.2013 року № 5687 на суму ПДВ 43360,80 грн., від 21.10.2013 року № 5891,00 на суму ПДВ 43360,80 грн., від 25.10.2013 року на суму ПДВ 51620,00 грн.);

- податкова накладна від 30.06.2013 року № 2817/341 на суму ПДВ 108566,55 грн. (попередня оплата відбувалась згідно платіжних доручень від 05.06.2013 року № 167 на суму ПДВ 35688,15 грн., від 10.06.2013 року № 176 на суму ПДВ 36439,20 грн., від 27.06.2013 року № 232 на суму ПДВ 36439,20 грн.;

- податкова накладна від 30.11.2013 року № 4443/341 на суму ПДВ 187579,93 грн. (попередня оплата відбувалась згідно платіжного доручення від 11.11.2013 року № 6310 на суму ПДВ 52 652,40 грн;

TOB «Луганськвода» :

- податкова накладна від 30.06.2013 року № 213/110 на суму ПДВ 13009,76 грн. (попередня оплата відбулась згідно платіжних доручень від 05.06.2013 року № 168 на суму ПДВ 2732,54 грн., від 11.06.2013 року № 4222 на суму ПДВ 2732,63 грн., від 11.06.2013 року № 189 на суму ПДВ 2732,63 грн.;

- податкова накладна від 30.09.2013 року № 178/110 на суму ПДВ 18561,48 грн. (попередня оплата відбулась згідно платіжного доручення від 25.09.2013 року № 1607 на суму ПДВ 18561,48 грн;

ФЛМУ по експлуатації газового господарства ВАТ «Луганськгаз»:

- податкова накладна від 30.06.2013 року № 2105/15 на суму ПДВ 21926,69 грн. (попередня оплата відбулась згідно платіжного доручення від 25.06.2013 року № 4362 на суму ПДВ 21926,69.грн.

Як вбачається із Акту, перевіркою достовірності відображених показників у поданій декларації з ПДВ за листопад 2013 року встановлено, що ПрАТ «ЛПЗ» завищено податковий кредит за жовтень 2013 року на суму 314008,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2013 року у сумі 354496,00 грн., а також завищено суму податкового кредиту за листопад 2013 року у сумі 187580,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2013 року у сумі 187580,00 грн., по взаємовідносинах з TOB «ЛЕО», TOB «Луганськвода».

При цьому, слід враховувати, що в ході проведення перевірки ПрАТ «Луганський патронний завод» було надано зведені податкові накладні які включені до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року у сумі 314007,62 грн., за листопад 2013 року у сумі 187579,93 грн., від вищезазначених постачальників, що не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні.

Крім того, відповідач помилково вважав, що в ході проведення перевірки ПрАТ «Луганський патронний завод» до зведених податкових накладних не було надано реєстр первинних документів, що підтверджують факт надання послуг. У зв'язку з чим, в акті було помилково зроблено висновок про те, що TOB «ЛЕО» та TOB «Луганськвода» відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України неправомірно виписані зведені податкові накладні, що не дає право на отримання податкового кредиту ПрАТ «Луганський патронний завод» за вказаними податковими накладними.

Крім того, у акті зазначено, що ФЛМУ по експлуатації газового господарства ВАТ «Луганськгаз» виписано податкову накладну від 30.06.2012 року № 2105/15 на суму ПДВ 21926,69 грн. При цьому, попередня оплата відбулась згідно з платіжним доручення від 25.06.2012 року №4362 на суму ПДВ 21926,69 грн. На підставі цього відповідачем зроблено помилковий висновок про те, що податкова накладна мала бути виписана ФЛМУ по експлуатації газового господарства ВАТ «Луганськгаз» на першу подію, тобто на дату попередньої оплати.

Тобто, в порушення п.198.2. ст.198 ПК України, враховуючи неправомірно, на думку відповідача, виписані податкові накладні, завищено суму податкового кредиту за жовтень 2013 року на суму 354496,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2013 року у сумі 354496,00 грн., а також завищено суму податкового кредиту за листопад 2013 року у сумі 187580,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2013 року на суму 187580,00 грн.

Суд з даним висновками погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, другий залишається у продавця, (п.201.4 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Так, відповідно до п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.11.2011 року № 1333/20071, у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язка із покупцем, покупцю може бути складена зведена податкова накладна виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставлених товарів/послуг (один раз на п'ять днів; один раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково додається реєстр товаротранспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено постачання товарів/послуг (далі-Порядок № 1379).

Таким чином, зазначеним порядком надано можливість складання зведеної податкової накладної у випадку фактичного здійснення (безперервного або ритмічного) постачання товарів/послуг, але обов'язковою умовою є надання до зведеної податкової накладної супроводжувальних документів, що підтверджують факт надання послуг.

Оскільки сторони в судовому засіданні не заперечували проти отримання безперервних послуг позивачем від TOB «ЛЕО», TOB «Луганськвода» та ФЛМУ по експлуатації газового господарства ВАТ «Луганськгаз» у визначений період, а також враховуючи, що надання та отримання таких послуг підтверджено відповідними первинними документами (податковими накладними, договорами, актами, груп-рахунками, платіжними документами тощо) суд вважає складання зведених податкових накладних такими, що відповідають вимогам податкового кодексу та п.15 Порядку № 1379 (аркуші справи 56-82, 117-136).

Слід також зазначити, що відповідно п.3.3. договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 152/556 від 01.08.2008 року (зі змінами та доповненнями), який є чинним на час судового розгляду справи, постачальник (TOB «Луганськвода») постачає воду споживачу (ПрАТ «ЛПЗ») цілодобово, або за графіком, затвердженим органами місцевого самоврядування. Кількість води, що подається постачальником, а також кількість стічних вод, визначається за показниками приладів обліку (аркуші справи 66-75).

Зняття поточних розрахункових показань приладів обліку здійснюється не рідше одного разу на місяць з оформленням кількості наданої води та об'єму прийнятих стоків двостороннім актом або груп-рахунком ( п.5.4. договору).

Відповідно до п.6.2 договору споживач оплачує за надані послуги щотижня, рівними частками. Остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення, плату за перевищення лімітів води та інше, Споживач робить на підставі наданих Постачальником рахунків чи інших платіжних документів, не пізніше наступного робочого дня після їх отримання (аркуші справи 66-75).

Таким чином, відповідно до договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 152/556 від 01.08.2008 року фактичне водопостачання та водовідведення кожного місяця оформлюється одним документом (груп-рахунком), який неможливо оформити реєстром. Вказані груп-рахунки за червень та вересень 2013 року були надані для перевірки (аркуші справи 76, 77).

Також, відповідно до договору про постачання електричної енергії № 113/923 від 04.02.2008 року (зі змінами та доповненнями), який діє на час розгляду справи, постачальник (ТОВ «ЛЕО») постачає електроенергію споживачу (ПрАТ «ЛПЗ») цілодобово. Кількість електроенергії, що подається постачальником, визначається за показниками приладів обліку (аркуші справи 56-62).

Відповідно до п.1 Додатку «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 113/923 від 04.02.2008 року (зі змінами та доповненнями), розрахунковим вважається період, який починається з 01 числа місяця та триває до останнього числа (включно) поточного місяця (аркуш справи 62).

Згідно з п.3 вказаного вище порядку розрахунків за договором величина коштів, яку необхідно оплатити за спожиту електроенергію протягом розрахункового періоду, визначається наступним чином: обсяг спожитої електричної енергії між датами зняття показів розрахункових засобів обліку множиться на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду.

Пунктом 4 порядку розрахунків передбачено, що обсяг фактично спожитої електроенергії за розрахунковий період зазначається в Акті про використану електричну енергію, що складається за формою згідно до додатку до договору.

При цьому, в п.7 порядку розрахунків вказано, що споживач в розрахунковий період сплачує електроенергію плановими платежами (наростаючим підсумком):

- протягом 5 днів з початку розрахункового періоду не менше 40% від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене Договором;

- протягом 10 днів з початку розрахункового періоду не менше 70% від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене Договором;

- протягом 20 днів з початку розрахункового періоду не менше 100% від вартості обсягу електроенергії, постачання якого на даний розрахунковий період (договірна величина споживання електричної енергії) обумовлене Договором.

Таким чином, відповідно до договору про постачання електричної енергії № 113/923 від 04.02.2008 року фактичне споживання електроенергії оформлюється одним документом - Актом про використану електричну енергію, який неможливо оформити реєстром. Вказані Акти за червень, жовтень та листопад 2013 року були надані для перевірки, що не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні.

Необхідно звернути увагу на те, що сплата за водо- і електропостачання здійснюється не як авансовий платіж, а як сплата товару, який постачається безперервно, частками з остаточним розрахунком у кінці місяця із оформленням одного документа одного разу на місяць не пізніше останнього дня місяця (у даному випадку 30.06.2012 року, 30.09.2012 року, 30.06.2013 року, 31.10.2013 року, 30.11.2013 року). Тобто, отримувач водо- і електропостачання сплачує фактично поставлений на момент оплати товар.

Суд не приймає до уваги узагальнюючу податкова консультація щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної, затверджену наказом ДПС України від 21.12.2012 року № 1177, оскільки на думку суду вона не узгоджується із нормам Податкового кодексу України, а відтак не може бути застосована до зазначених правовідносин.

На підставі викладеного суд вважає, безпідставним висновок відповідача про порушення ПрАТ «Луганський патронний завод» ст.ст.187, 198, 200, 201 ПК України, наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».

Щодо податкового повідомлення-рішення від 06.03.2014 року № 0000041602.

Із акту перевірки вбачається, що згідно додатку 10 до акту перевірки податкові накладні, які були включені до податкового кредиту за липень 2013 року та вересень 2013 року та не заявлені до бюджетного відшкодування у попередніх податкових періодах, сплачені у жовтні 2013 року на загальну суму 183999,00 грн. У підтвердження сплати ПрАТ «ЛПЗ» надано первинні документи за липень 2013 року та вересень 2013 року. Таким чином, на виконання п.200.1, абз.а п.200.4 ст.200 ПК України від'ємне значення ПрАТ «ЛПЗ», яке дорівнює сумі податку, фактично сплаченому отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг за жовтень 2013 року складає 183999,00 грн. та підлягає бюджетному відшкодуванню у жовтні 2013 року у сумі 183999,00 грн.

З урахуванням наведеного, на думку відповідача, ПрАТ «ЛПЗ» було занижено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року на суму 183999,00 грн.

При цьому, у податковому повідомлені-рішенні від 06.03.2014 року № 0000041602 вказано, що ПрАТ «Луганський патронний завод» добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 3466468,00 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. Таким чином, необґрунтовано зазначено відповідачем, що збільшено на суму 183999,00 грн., а фактично безпідставно підприємство відмовляється від суми 3466468,00 грн. (аркуш справи 51).

Враховуючи наведеного, суд вважає, що ПрАТ «ЛПЗ» у цих правовідносинах було дотримано ст.ст.187, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.3 ст.200, ст.201 ПК України, законодавства України про бухгалтерський та податковий облік, а відтак, відсутне завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2013 та за листопад 2013 року у розмірі 542076,00 грн.

Таким чином, відповідачем, відповідно до положень КАС України не було доведено суду правомірність винесених у відношенні позивача податкових повідомлень-рішень від 06.03.2014 року № 0000051602 та № 0000041602, а тому зазначені податкові повідомлення-рішення судом визнаються протиправними та підлягатимуть скасуванню.

Відповідно до положень ст.94 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у даному випадку підлягають стягненню з державного бюджету України на користь позивача у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2014 року № 0000051602 та № 0000041602, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000051602 від 06.03.2014 року, № 0000041602 від 06.03.2014 року, винесені спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податку у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів у відношенні приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод».

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» (91055, Луганська область, м. Луганськ, вул. Почтова, 1м, код 32201889) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 28 липня 2014 року.

Суддя А.А. Лагутін