Рішення № 38922278, 24.05.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_______________________________________

Справа № 521/2553/14-ц

Номер провадження № 2/521/3841/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Жуган Л.В.

при секретарі - Іськовій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Таст-Гарантія», ОСОБА_3, ТОВ «Феміда та Немезіда» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся 25.02.2014 року до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до ПрАТ «СК «Таст-Гарантія», ОСОБА_3, ТОВ «Феміда та Немезіда» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 12.06.2013 року о 11 год. 10 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ГАЗ-3», держномер НОМЕР_1, по вул. Балківській, 69, у м. Одесі, не врахував дорожню обстановку, залежно від швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з попереду зупинившимся автомобілем «ВАЗ-2110», держномер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.07.2013 року ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Автомобіль «ВАЗ-2110», держномер НОМЕР_2, належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_2

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ПрАТ «СК «Таст-Гарантія», позивач звернувся до цієї страхової компанії 07.08.2013 року з заявою про виплату страхового відшкодування.

Представниками ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» був оглянутий автомобіль позивача і складений висновок автотоварознавчого дослідження, відповідно до якого сума завданого збитку становила 9275,04 гривні, що за винятком франшизи у розмірі 1000 грн. підлягала виплаті у вигляді страхового відшкодування.

Позивач зазначає, що в порушення вимог ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування не була здійснена виплата такого відшкодування на користь ОСОБА_2

ОСОБА_2 28.11.2013 року звернувся із письмовою заявою до ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» з проханням повідомити дату та розмір страхового відшкодування.

Листом від 06.12.2013 року ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» повідомило ОСОБА_2, що здійснить виплату страхового відшкодування після формування страхового резерву.

Оскільки і по теперішній час виплата страхового відшкодування проведена не була, позивач вказує, що має місце прострочення грошового зобов'язання з боку ПрАТ «СК «Таст-Гарантія», який має нести відповідальність у вигляді сплати пені відповідно до вимог закону.

Посилаючись на вищевикладені обставини, ОСОБА_2 просить суд стягнути на свою користь з ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» суму страхового відшкодування у розмірі 8275,04 грн. та пеню у розмірі 318,31 грн.

ОСОБА_2 також вказує, що протиправними діями відповідача ОСОБА_3, який визнаний винним у заподіянні ДТП, та неправомірними діями співробітників ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» щодо невиплати страхового відшкодування, йому заподіяна моральна шкода, розмір компенсації якої він оцінює у сумі 5000 грн., яку просить стягнути солідарно з ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» та ОСОБА_3

Позивач також просить стягнути солідарно з ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» та ОСОБА_3 на свою користь витрати понесені на оплату правової допомоги у розмірі 6000 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.

Крім того, позивач вказує, що між ним та ТОВ «Феміда та Немезіда» було укладено договір поруки, за умовами якого ТОВ «Феміда та Немезіда» поручилось за виконання обов'язку ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» сплатити страхове відшкодування, а у разі порушення такого зобов'язання зобов'язалось сплатити на користь ОСОБА_2 10 грн., які він і просить стягнути на свою користь.

Представник позивача ОСОБА_2 за ордером та витягом з договору про надання правової допомоги АБ «Федяєв С.В.» в особі ОСОБА_6 позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі, про що подала відповідну заяву, згідно якої не заперечувала проти заочного розгляду справи та просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином та подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ПрАТ «СК «Таст-Гарантія». Також до суду подані письмові заперечення за підписом генерального директора ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» - Арносова В.В., згідно яких зазначено, що позов не визнає, посилаючись на відсутність доказів заподіяння моральної шкоди, а також не погоджується із сумою страхового відшкодування, яка підлягає виплаті на користь ОСОБА_2, оскільки сума страхового відшкодування становить: 9275,04 - 1000 грн. (франшиза) - 1545,84 грн. (сума ПДВ) = 6729,20 грн.

Представник відповідача ТОВ «Феміда та Немезіда» в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, до суду подано заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про дату, час та місце розгляд справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У зв'язку з неявкою відповідачів, суд, зі згоди представника позивача, ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 12.06.2013 року о 11 год. 10 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «ГАЗ-3», держномер НОМЕР_1, по вул. Балківській, 69, у м. Одесі, не врахував дорожню обстановку, залежно від швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з попереду зупинившимся автомобілем «ВАЗ-2110», держномер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.07.2013 року встановлено, що зіткнення відбулось в результаті порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, в результаті чого він був визнаним винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України постанова по справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією з особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником автомобілю «ВАЗ-2110», держномер НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданим РЕВ №2 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

Згідно висновку №13/О-31 експертного автотоварознавчого дослідження, складеного ТОВ «ХАВК Холдинг» 22.08.2013 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, пошкодженого при ДТП автомобілю «ВАЗ-2110», держномер НОМЕР_2, становить 9275,04 гривень.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності) володіє, зокрема транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8396674 від 16.09.2012 року, укладеного між ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» та ОСОБА_3, ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» зобов'язалося сплачувати страхові платежі у випадку настання страхового випадку у визначений термін.

Дорожньо-транспортна пригода від 12.06.2013 року, внаслідок якої настала цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, є страховим випадком згідно до умов вищезазначеного полісу.

За п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Так, за ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, тощо.

При таких обставинах, оскільки відповідач ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8396674 від 16.09.2012 року зобов'язалося сплачувати страхові платежі у випадку заподіяння шкоди особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настала цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, суд вважає, що шкода, завдана позивачу ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, має відшкодуватись ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» в межах лімітів відповідальності страховика.

Згідно умов полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/8396674 від 16.09.2012 року ліміт відповідальності страховика ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» за шкоду, заподіяну майну складає 50000 грн., розмір франшизи становить 1000 грн.

Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_3 сплатив йому суму франшизи відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

При таких обставинах, суд вважає, що ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» зобов'язане сплатити страхове відшкодування за заподіяну власнику автомобілю «ВАЗ-2110», держномер НОМЕР_2, - позивачу ОСОБА_2, майнову шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в межах ліміту відповідальності страховика згідно полісу страхування №АВ/8396674 від 16.09.2012 року зменшеного на суму франшизи.

Однак, суд не погоджується із заявленим позивачем розміром страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» у розмірі, встановленому висновком №13/О-31 експертного автотоварознавчого дослідження від 22.08.2013 року, з вирахуванням суми франшизи, у сумі 8275,04 грн., з наступних підстав.

Згідно листа №882-11/2 від 06.12.2013 року ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» вбачається, що сума страхового відшкодування, яка підлягає сплаті на користь ОСОБА_2, складає: 9275,04 грн. (вартість відновлювального ремонту згідно висновку експерта) - 1000 грн. (франшиза) - 1545,84 грн. (сума ПДВ) = 6729,20 грн.

Як вбачається із вищевказаного, при розрахунку страхового відшкодування страховиком було вирахувано з вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного знос, пошкодженого при ДТП автомобілю «ВАЗ-2110», держномер НОМЕР_2, у сумі 9275,04 грн., як суму франшизи - 1000 грн., так і суму ПДІ - 1545,84 грн.

Так, до обов'язків страховика, як це передбачено п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування», належить здійснення страхової виплати у разі настання страхового випадку.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до пункту 17 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або не включення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або не включення до неї суми податку на додану вартість. Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми податку на додану вартість зазначається у договорі на проведення оцінки майна.

Відповідно до абз. 2 п. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі визнання вимог заявника обґрунтованими, страховик відшкодовує витрати проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням податку на додану вартість за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

За змістом вищевказаних норм у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без ПДВ, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком.

Отже, за відсутності документального підтвердження проведення відновлюваного ремонту підприємством - платником ПДВ та оплати страхувальником цих послуг, страхове відшкодування здійснюється без врахування суми податку на додану вартість.

Оскільки позивач ОСОБА_2 доказів проведенням ним ремонту пошкодженого автомобіля у підприємства - платника ПДВ не надав, страхове відшкодування у вигляді суми відновлюваного ремонту підлягає виплаті безпосередньо ОСОБА_2, тому сума відшкодування підлягає зменшенню на суму ПДВ, яка на час розгляду справи не підлягає виплаті ПрАТ «СК «Таст-Гарантія».

У зв'язку із вищевикладеним, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 6729,20 грн.

Досліджуючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» пені за прострочення виплати страхового відшкодування, суд вважає, що вони підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, 07.08.2013 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» із заявою про виплату страхового відшкодування, тому крайній строк виплати відшкодування припадав на 05.11.2013 року, однак, ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» страхове відшкодування на користь ОСОБА_2 в межах встановлених законом строків не сплатило.

Листом №882-11/2 від 06.12.2013 року ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» повідомило ОСОБА_2, що відшкодування матеріальних збитків йому буде здійснено після формування страхового резерву.

Суд вважає, що така відмова ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» є безпідставною та порушує права ОСОБА_2 на отримання страхового відшкодування для відновлення пошкодженого автомобілю.

При таких обставинах, оскільки ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» прострочило виплату страхового відшкодування (без урахування ПДВ - у розмірі 6729 грн. 20 коп.) зі своєї вини, позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення пені з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої за період прострочення у кількості 108 днів, підлягають часткову задоволенню - у розмірі 258 грн. 84 коп. - від суми простроченої виплати страхового відшкодування у розмірі 6729 грн. 20 коп.

Оцінюючи вимоги позивача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди суд виходить з того, що відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Оскільки Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.07.2013 року було встановлено вину відповідача ОСОБА_3 у скоєнні ДТП, суд вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди позивача підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи вимоги позивача, щодо компенсації заподіяної йому моральної шкоди - порушення нормального способу життя, порушення нормальної робочої діяльності через ушкодження і неможливість експлуатації автомобілю, перенесення стресу, звернення до спеціалістів, звернення до суду, суд визнає, що позивачу неправомірною поведінкою відповідача ОСОБА_3 дійсно заподіяно моральну шкоду.

Однак, керуючись принципом виваженості, розумності та справедливості, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_3 - на користь позивача ОСОБА_2 суму компенсації заподіяної моральної шкоди в розмірі 1000 гривень.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» зобов'язань за договором страхування, суд виходить з того, що правовідносини сторін за договором страхування є зобов'язальними.

У випадку порушення зобов'язання моральна шкода може бути відшкодована лише тоді, коли це встановлено договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Положення договору не передбачають відповідальність у вигляді стягнення моральної шкоди, а зазначена вимога не кореспондує положенням ст. 23 ЦК України.

Системний аналіз статей 23, 625, 1050, 1167 ЦК України свідчить про те, що порушення договірного зобов'язання не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки законодавством передбачений спеціальний порядок відповідальності та порядок відшкодування збитків за порушення грошового зобов'язання.

У зв'язку із цим, позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди з ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» не ґрунтуються на вимогах закону, і не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до відповідача ТОВ «Феміда та Немезіда» про стягнення коштів - є необґрунтованими та безпідставними, так як не знайшли свого підтвердження в процесі розгляду справи.

Суд критично оцінює поданий позивачем договір поруки №2301/1006/87-638-П3 від 03.01.2014 року, укладений між ним та ТОВ «Феміда та Немезіда» щодо поруки останнього за виконання обов'язку ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» зобов'язань за договором, оскільки він не підтверджує порушення ТОВ «Феміда та Немезіда» будь-яких зобов'язань перед ОСОБА_2, які тягнуть за собою матеріальну відповідальність тощо.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, в свою чергу відносяться, зокрема, витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Судом встановлено, що при подачі позову, позивач сплатив судовий збір у розмірі 243,60 гривень, що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи, у зв'язку з такі витрати підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» порівну, а саме по 121,80 грн. з кожного.

Що стосується вимог позивача про відшкодування понесених ним витрат на оплату правової допомоги згідно прибуткового касового ордеру від 31.01.2014 року на суму 6000 гривень, то вони підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" затверджено Граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, відповідно до яких в цивільних справах граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Суд враховує, що представники позивача брали участь у судовому засіданні 14.04.2014 року, яке тривало з 12 год. 26 хв. до 12 год. 29 хв., тобто ними було витрачено 3 (три) хвилини робочого часу. Судове засідання 15.05.2014 року за заявою представника позивача було проведено без його участі.

Доказів проведення будь-яких інших дій щодо надання позивачу правової допомоги та відповідного розрахунку їх вартості, суду не надано.

Розмір мінімальної заробітної плати за квітень 2014 року складає - 1218 грн.

З урахуванням наведеного витрати на правову допомогу, що підлягають стягненню з відповідача складають: 1218 грн. : 0,4 : 60 хв. * 3 хв. = 24,36 грн., які суд вважає необхідним стягнути на користь позивача з відповідачів ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Таст-Гарантія» порівну, а саме по 12,18 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Таст-Гарантія» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі - 6729 (шість тисяч сімсот двадцять дев'ять) грн. 20 коп., пеню за прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі - 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн. 84 коп., витрати по оплаті судового збору у розмірі 121 (сто двадцять одна) грн. 80 коп. та витрати на оплату правової допомоги у розмірі 12 (дванадцять) грн. 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1000 (одну тисячу) грн. - у відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок ДТП, витрати по оплаті судового збору у розмірі 121 (сто двадцять одна) грн. 80 коп. та витрати на оплату правової допомоги у розмірі 12 (дванадцять) грн. 18 коп.

В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Малиновський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Л.В. Жуган