Ухвала суду № 38919483, 27.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Клопот С.Л. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа: № 825/990/14

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Федотова І.В., Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів,

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва ( далі - позивач ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 ( далі - відповідач ) про стягнення надміру виплаченої пенсії у розмірі 890,74 грн.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року було відмовлено у відкритті провадження у справі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та прийняти нове рішення про відкриття провадження у справі, так як, на його думку, судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з наступних підстав.

Колегія суддів встановила, що відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів, суд першої інстанції виходив з того, що дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до матеріалів справи, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало здійснення ним переплати пенсії відповідачу у зв'язку з програмною помилкою, що призвело до надмірних виплат з Державного бюджету України та, відповідно, до завдання шкоди державі.

Відтак, як вбачається зі змісту позовної заяви, управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва фактично ставить вимогу про відшкодування шкоди, завданої державі, у зв'язку зі здійсненням надмірної переплати пенсії.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

У частині 1 статті 17 КАС України закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Водночас, згідно до пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової ( матеріальної ) шкоди іншій особі.

Частиною 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України регламентовано, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводяться за правилами іншого судочинства.

Тож, дослідження змісту та сутності позовних вимог з урахуванням приписів адміністративного процесуального законодавства, а саме: статей 4, 17 КАС України, надає достатні та необхідні правові підстави вважати, спір за участю суб'єкта владних повноважень та фізичної особи не є публічно-правовим, якщо його управлінські дії спрямовані на створення, зміну або припинення цивільних прав, адже в такому випадку це є спір про право цивільне, а у спірних правовідносинах реалізується не публічний, а приватний інтерес.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 8 зі змінами, внесеними Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14.02.2014 року № 2.

Крім того, судова колегія також звертає увагу на те, що у переліку позовних вимог, які розглядаються судом у порядку адміністративного судочинства, закріпленому в частині 4 статті 105 КАС України, вказано лише можливість особи звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення коштів на відшкодування шкоди з суб'єкта владних повноважень, а не навпаки.

При цьому, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщозаяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апелянта про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судового провадження, оскільки стороною у справі є суб'єкт владних повноважень, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що спростовуються наведеною аргументацією.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності відмовити у відкритті провадження у справі та приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, із дотриманням вимог статті 159 КАС України.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 159, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва - залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Федотов І.В.

Ісаєнко Ю.А.