Постанова № 38917162, 22.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/9708/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Гончарової І.А.,

Суддів: Ковальової Т.І.,

Лагутіна А.А.

при секретарі: Майбороді С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, Державної податкової служби в Луганській області, Державної податкової служби України, в якому позивачем заявлено вимогу про визнання незаконними дій відповідачів щодо складання вимоги №13 від 18.12.2012, рішення №1629/19-200/21-1 від 18 грудня 2012 року, рішення №1488/ш/19-5014 від 12.03.2013 , у зв'язку з відсутністю у відповідачів відповідних повноважень. Окрім того, позивач просила зобов'язати Первомайську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області, Державну податкову службу в Луганській області, Державну податкову служби України утриматись від складення щодо неї таких вимог.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконними дій Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України щодо складання рішення №1629/19-200/21-1 від 08.02.2013 про результати розгляду скарги Державною податковою службою в Луганській області, рішення №1488/ш/19-5014 від 12.03.2013 про результати розгляду скарги Державною податковою службою України.

Позивач в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник Первомайської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представники Головного управління Міндоходів у Луганській області та Міністерства доходів і зборів України в судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не доповіли, про дату й час слухання справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив наступне.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 18 грудня 2012 року Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено вимогу № 13 про сплату ОСОБА_2 недоїмки з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 972,22 грн. (а.с. 7).

Як вбачається з матеріалів справи позивач є платником єдиного податку.

ДПІ в м. Первомайську Луганської області проведено камеральну перевірку податкової декларації - податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2011 року форми № 1ДФ, за результатами проведення якої складено акт від 14.11.2011 № 523/17/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено несвоєчасність подання платником податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2011 року форми № 1ДФ(граничний строк подання -09.08.2011, дата фактичного подання -19.09.2011), чим допущено порушення вимог п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 14.11.2011 № 523/17/НОМЕР_1 ДПІ в м. Первомайську Луганської області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.11.2011 №0001391701, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем: «фінансові санкції по податку з доходів найманих працівників» в сумі 510,00 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями -510,00 грн.

ОСОБА_2 оскаржила до Луганського окружного адміністративного суду вищезазначене податкове повідомлення - рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного від 07.05.2012 №2а/1270/2559/2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ДПС України, ДПІ в м.Первомайську про скасування податкового повідомлення - рішення від 14.11.2011 №0001391701 відмовлено повністю.

Таким чином включення Первомайською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області узгодженої в судовому порядку суми грошового зобов'язання у сумі 510,00 грн. є правомірним.

Щодо включення в податкову вимогу №13 від 18 грудня 2012 року суми несплаченого податку з фізичних осіб у розмірі 469,22 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» СПД - фізичною особою ОСОБА_2 у 2011 році обрано спрощену систему оподаткування на умовах сплати єдиного податку.

Рішенням Первомайської міської ради №17/9 від 27.07.2007 «Про ставки єдиного податку» ставку єдиного податку визначено у сумі 120 грн. на місяць. При цьому, пунктом 2 Указу №727 передбачено, якщо платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків на кожну особу. Таким чином, ставка єдиного податку приватного підприємця ОСОБА_2, яка використовувала працю двох найманих осіб, дорівнює 240 грн. на місяць.

Пунктом 3 постанови КМУ від 27 грудня 2010 року №2296 «Про внесення змін до постанови КМУ від 16.03.2000 №507» передбачено, що з 1 січня 2011 року розподілення сплачених суб'єктом малого підприємництва сум єдиного податку Державною казначейською службою України не здійснюється. Суб'єкт малого підприємництва сплачує:

43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету;

57 відсотків нарахованого єдиного податку на рахунки органів Пенсійного фонду України як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи викладене, частки єдиного податку в розмірі 43 відсотків ставки за березень - грудень 2011 року (по 103 грн. 20 коп. на місяць) фізичною особою ОСОБА_2 мали бути сплачені щомісяця не пізніше 20 числа відповідно на бюджетний рахунок №31519970700054 за кодом бюджетної класифікації 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб».

Оскільки ФОП ОСОБА_2 протягом березня - грудня 2011 року єдиний податок з фізичних осіб сплачувався на інший бюджетний рахунок (на рахунок №34214379700355 замість рахунка №31519970700355), у картці особового рахунка з 31.12.2011 обліковується податковий борг у сумі 469,22 гривні.

Пунктом 59.1 статті 59 Кодексу передбачено: якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту «а» пункту 3.1 розділу 3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 №1113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2012 за №1909/22221, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Таким чином, на думку суду, Первомайською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області правомірно сформовано та направлено ФОП ОСОБА_2 податкову вимогу від 18.12.2012 №13.

Доводів про відсутність заборгованості позивачем не наведено.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідачі не є органами державної влади, а є суб'єктами господарської діяльності у зв'язку з наступним.

На момент виникнення спірних правовідносин було чинне Положення про Державну податкову службу України, затверджене Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 584/2011 (далі - Положення).

Відповідно до п.1 Положення до системи органів Державної податкової служби України (ДПС України) належать центральний апарат та територіальні органи - державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції.

ДПС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).

ДПС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері.

Пунктами 2 та 3 Положення встановлено, що ДПС України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністра, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Основними завданнями ДПС України є:

1) внесення пропозицій щодо формування державної податкової політики і державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

2) реалізація державної податкової політики та політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

3) здійснення контролю за додержанням податкового законодавства та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на органи державної податкової служби, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);

4) запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення та розслідування.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Положення ДПС України відповідно до покладених на неї завдань виконує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків тощо), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, інших платежів, контроль за сплатою яких покладено на ДПС України, контролю за встановленими законом строками здійснення розрахунків у іноземній валюті, за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Пунктом 13 Положення було встановлено, що ДПС України є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України, кодом ЄДРПОУ та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.

Зважаючи на вищевикладене, перший відповідач, складаючи вимогу про сплату недоїмки діяв, як відповідний орган державної влади, створений для забезпечення формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізації єдиної державної податкової, державної митної політики, в межах своєї компетенції та в рамках чинного законодавства, що виключає можливість визнання його дій незаконними з підстав, вказаних позивачем.

Щодо позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів утриматись від складання щодо ОСОБА_2 податкових вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На час розгляду справи судом, відсутні докази того, що відповідачами у відношенні позивача будуть здійснені дії (бездіяльність) спрямовані на порушення законних прав чи інтересів позивача.

Отже, вимога позивача про зобов'язання відповідачів утриматись від складання відносно нього таких вимог в майбутньому, заявлена позивачем передчасно, за відсутності належних підстав відносно цього, а тому задоволенню, під час розгляду цієї справи, не підлягає.

За таких обставин, суд приходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати не повертаються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, Головного управління Міндоходів у Луганській області, Міністерства доходів і зборів України про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційноїінстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщоїї не скасовано, набирає законної сили після поверненн яапеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 26 травня 2014 року.

Головуючий суддя І.А. Гончаровасуддя суддя Т.І. Ковальова А.А. Лагутін