Ухвала суду № 38915820, 27.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року справа №805/287/14

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Бишова М.В., Василенко Л.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі № 805/287/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про скасування рішень та визнання незаконними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду 19 березня 2014 року уточнений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу № 604 від 19.11.2013 р. в частині проведення перевірки магазину «Фокстрот» ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» за адресою м. Артемівськ, буд.81 по вул. Советська, визнання незаконними дій відповідача щодо проведення перевірки вказаного магазину та складення акту перевірки № 007081 від 21 листопада 2013 року, визнання протиправною та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення стягнень № 3104 від 02 грудня 2013 р., задоволено частково. Скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про накладення стягнень № 3104 від 02 грудня 2013 р. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова в частині задоволених позовних вимог прийнята з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково скасував постанову про накладення стягнення, оскільки не врахував, що позивач створив перешкоди працівникам відповідача у проведенні перевірки, оскільки не надав під час її проведення необхідних документів. При цьому позивач мав змогу надати належним чином завірені копії документів, однак жодних зауважень щодо необхідності надати додатковий час для цього від позивача не надходило. Апелянт вважає, що наведені обставини є належним підтвердженням скоєння правопорушення, про що було зазначено і в акті перевірки.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача подав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу та просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

За приписами ст. 197 КАС України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою.

Посадовими особами відповідача на підставі Наказу №604 від 19.11.2013 р. та направлення від 19.11.2013 року № 03-3014 було проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів магазину «Фокстрот» ТОВ «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» за адресою: м. Артемівськ, буд.81 по вул. Советська., за результатами якої було складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 007081 від 21 листопада 2013 року із висновками про створення перешкод службовим особам відповідача у проведенні перевірки якості продукції.

Підставою для проведення перевірки стали лист від №5090-2-7/6 від 05.11.2013 року Держспоживінспекція України, яким доручено територіальним органам Держспоживінспекції України здійснити позапланові заходи з перевірки продукції, яка реалізується у торгівельній мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» на дотримання законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду та захисту прав споживачів, а також згода Держспоживінспекції України від 06.11.2013 № 03/7-10126-2013 на перевірку вказаного магазину.

На підставі Акту перевірки № 007081 від 21 листопада 2013 року відповідачем винесено постанову № 3104 від 02 грудня 2013 р. про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі Закон № 1023-XII), якою за порушення позивачем вимог ст.ст. 23, 26 вказаного Закону до нього було застосовано штраф у розмірі 31182240 грн. за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що формальне внесення відповідачем в акт перевірки встановленого диспозицією частини 8 статті 23 Закону № 1023-XII порушення щодо створення перешкод на момент перевірки, за відсутності детального опису виявленого порушення, не дає змоги встановити факт такого порушення в діях позивача. Крім того, відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами переліку документів, які вимагалися при проведенні перевірки та не були надані з боку позивача, а тому рішення про накладення стягнення на позивача є незаконним.

Відмовляючи в частині позовних вимог щодо визнання незаконними дії відповідача щодо проведення перевірки вказаного магазину та складення акту перевірки, суд першої інстанції виходив з того, при проведенні перевірки посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В частині відмови в задоволені решти позовних вимог постанова суду першої інстанції сторонами по справі не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції в частині задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Підставою застосування до позивача санкцій (штрафу) визначений пункт 8 частини 3 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торгівельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 1.5 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року № 310 (далі Порядок № 310), спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно до вимог ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:

- допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

- виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

- одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.

Відповідно до п. 1.12 Порядку № 310, суб'єкт господарювання під час проведення перевірок зобов'язаний:

- допускати посадових осіб до проведення перевірок за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цим Порядком, іншими нормативно-правовими актами;

- виконувати вимоги органу з питань захисту прав споживачів та його посадових осіб щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час проведення перевірок, відповідно до закону;

- одержувати примірник припису або акта органу з питань захисту прав споживачів за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.

За порушення наведених вимог Законом України «Про захист прав споживачів» передбачена відповідальність (п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону).

Відповідно до п. 3.2 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг від 07.03.2010 року № 310, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, під час опису виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер. Зміст порушення повинен бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускається. Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

Колегія суддів зазначає, що обов'язковими елементами правопорушення є об'єкт та об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона.

Судом встановлено, що в Акті перевірки № 007081 від 21 листопада 2013 року посадовими особами відповідача не наведено об'єктивну сторону правопорушення, тобто які саме дії позивача створюють його склад (створення перешкод службовим особам органу виконавчої влади). Відсутній цей обов'язковий елемент правопорушення і в спірній постанові про накладення санкцій. Відсутність цих даних унеможливлюють оцінку дій або бездіяльності позивача під час перевірки та встановлення судом наявності в діях позивача складу правопорушення, в той час як останній заперечує скоєння ним яких-небудь дій, що підпадають під створення перешкод службовим особам.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем при складанні акту та прийнятті спірної постанови (яка прийнята на підставі акту) порушені вимоги п. 3.2 вищезазначеного Порядку, а в судовому засіданні відповідачем, на якого покладено обов'язок доведення правомірності своїх дій, не надано належних доказів вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023.

Доводи апелянта про те, що представник відповідача в судовому засіданні надавав пояснення про зміст об'єктивної сторони правопорушення, судом до уваги не приймаються, оскільки належним та допустимим доказом у спірних правовідносинах є Акт перевірки та відповідні письмові докази.

Крім того, розмір зазначеної санкції законодавцем поставлений відповідачем у залежність від вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць.

Як встановлено судом, перевірка проводилась відповідачем у окремому структурному підрозділі позивача - магазині «Фокстрот» за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, буд.81 по вул. Советська, в ході якої на думку відповідача і було скоєно правопорушення.

Однак, відповідачем помилково об'єктом застосування санкцій визначений загальний обсяг реалізації (продажу) товарів юридичної особи в цілому, а не об'єкту перевірки - магазину «Фокстрот» за адресою: Донецька область, м. Артемівськ, буд.81 по вул. Советська.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Вищезазначене доводить порушення відповідачем принципу пропорційності в розумінні пункту 8 частини 3 статті 2 КАС України при винесенні постанови про накладення стягнень.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі № 805/287/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САВ-ДІСТРИБЬЮШН» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про скасування рішень та визнання незаконними дій залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

М.В. Бишов

Л.А. Василенко