Ухвала суду № 38915286, 22.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 р.Справа № 820/13523/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Бартош Н.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання - Городової А.О.,

за участю представників сторін:

позивача - Міщук М.В.,

2-го відповідача - Саргісян Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2014р. по справі № 820/13523/13-а за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів до Приватної фірми "Орнатус", Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (правонаступник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Харкова), звернувся з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (правонаступник за всіма правами та обов'язками Акціонерного комерційного Банку «Укрсоцбанк»), Приватної фірми "Орнатус", у якому з урахуванням уточнень, просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та приватної фірми "Орнатус" (код 24136224) суму заборгованості по 33 податковим векселям на загальну суму 996653,39 грн., що були видані при імпорті товарів на митну територію України в липні 2007 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2014р. адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів до Приватної фірми "Орнатус", Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" суму заборгованості по 33 податковим векселям , що були видані при імпорті товарів на митну територію України в липні 2007 року, на загальну суму 996653,39 грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість рішення суду першої інстанції та невірне застосування норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2014р. та закрити провадження у даній справі, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу та виклав свій погляд на обставини справи та зазначив, що вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" суми заборгованості по 33 податкових векселя на загальну суму 996653,39 грн., що були видані ПФ "Орнатус" при імпорті товарів на митну територію України за липень 2007 року є такими, що підлягають задоволенню, оскільки ПАТ "Укрсоцбанк", як комерційний банк, підтвердив спірні векселі шляхом авалю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.01.2007р. на податковий облік СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було взято платника податків - Приватна фірма "Орнатус", що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 17.01.2007р. № 1124.

У липні 2007 року ПФ "Орнатус" при імпорті на митну територію України товарів, відповідно до приписів п.11.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" було надано органам митного контролю 33 податкові векселі по податку на додану вартість на загальну суму 996653,39 грн., перелік яких та реєстр таких векселів наявні у матеріалах даної адміністративної справи.

Зазначені векселі авальовані Харківською обласною філією АКБ "укрсоцбанк".

ПФ "Орнатус"14.08.2007 р. було подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 р., яка була прийнята позивачем та проведена за даними картки особового рахунку відповідача з податку на додану вартість. З додатку до зазначеної декларації встановлено, що значення рядка 6 було сформовано ПФ «Орнатус» за рахунок зобов'язань по зазначеним податковим векселям на загальну суму 13160702,00 грн. (у т.ч. 996653,39 грн. оспорюваних векселів).

Вказана декларація прийнята позивачем без зауважень стосовно правильності визначення як податкових зобов'язань у загальному розмірі 13160702,00 грн., так і податкового кредиту на загальну суму 64698299,00 грн., що підтверджується копією податкової декларації, у якій відсутня відмітка податкового органу про виявлення порушень (помилок) за результатами камеральної перевірки.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що ПАТ "Укрсоцбанк" взяв на себе відповідальність за оплату податкових векселів ПФ „Орнатус", які не сплачені ним в строк, оскільки він підтвердив зазначені векселі шляхом авалю, а тому заборгованість перед бюджетом по цим векселям підлягає стягненню з ПАТ "Укрсоцбанк".

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платником податку є особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п. 3.1. ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у Митному режимі імпорту або реімпорту.

Згідно з пп. 7.3.6. п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Пунктом 3 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.1997 року, зазначено, що зобов'язання по сплаті податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя.

Згідно з п.1.16.ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Відповідно до абз.1 п.11.5.ст 11 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Положеннями п. 11.5. ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом. Зокрема, якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата. Якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

За приписами абз. 5 п.19 "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 01.10.1997 року, платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого органом державної податкової служби, згідно з поданою ним письмовою заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом липня 2007 р. ПФ "Орнатус" при імпорті товарів на митну територію України надав органам митного контролю податкові векселі у кількості 33 штуки на загальну суму 996653,39 грн.

По всім 33 спірним податковим векселям строк сплати наступає до закінчення терміну подачі податкової декларації.

Отже, відповідач-2, ПФ "Орнатус" повинен був сплатити визначену суму по таких векселях до бюджету.

Незважаючи на сплив терміну сплати податкових зобов'язань по вказаних податкових векселях, відповідачем ПФ "Орнатус" не було направлено платіжних документів на сплату сум податку на додану вартість за виданими векселями.

Колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою використання платником такого способу погашення зобов'язань за векселем, як залік бюджетного відшкодування, є підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування.

В картці особового рахунку якого обліковується сума бюджетного відшкодування, яка до настання дати визначеної у полі "Термін платежу за податковим векселем", йому не відшкодована або не включена до висновку на проведення бюджетного відшкодування, в будь-який день до настання терміну платежу за векселем може подати до податкового органу заяву довільної форми про намір зарахувати в рахунок оплати податкового векселя суму.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що спірні векселі ПФ „Орнатус" не були погашені за рахунок бюджетного відшкодування у строк, протягом якого видавалися спірні податкові векселі, а підприємство не має підтверджену податковим органом в установленому порядку суму бюджетного відшкодування для кожного податкового векселя.

За приписами Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України банк-аваліст зобов'язаний оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк, оскільки аваль - це вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем.

Отже, з аналізу наведених вище норм законодавства слідує, що у разі відсутності дій платника податку щодо перерахування коштів до бюджету на погашення податкових векселів або неподання заяви про залік суми бюджетного відшкодування, відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" та "Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року №1104, банк - аваліст зобов'язаний оплатити податковий вексель, оскільки аваль-це вексельне поручительство, за яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем.

Таким чином, з урахуванням факту непогашення ПФ "Орнатус" податкових векселів, ПАТ "Укрсоцбанк", яким були авальовані такі податкові векселі, несе відповідальність за своєчасну оплату вищезазначених податкових векселів.

Як вбачається з матеріалів справи, погашення вказаних вище векселів здійснено не було.

Порядком випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України передбачено прямий обов'язок банку-авалісту оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у передбачені строки.

Враховуючи, що обов'язок ПФ "Орнатус" по оплаті (погашенні) податкових векселів, наданих ним органу митного контролю, не виконаний, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у ПАТ "Укрсоцбанк" обов'язку оплатити податкові векселя.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що існують підстави для закриття провадження по справі, то суд апеляційної інстанції зазначає, що колегія судів вже давала оцінку вказаному питанню в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 р.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2014р. по справі № 820/13523/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Бартош Н.С. Зеленський В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2014 р.