Ухвала суду № 38914786, 22.05.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

22 травня 2014 року Справа № 915/181/13-г

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву вх. № 8233/14 від 08.05.2014 року Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" про розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2013 року по справі № 915/181/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017

поштова адреса: вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055

до відповідача Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток", вул. Маршала Василевського, 55-А, м. Миколаїв, 54055

про стягнення заборгованості за договором № 44/3120 від 07.05.2007 року про постачання електричної енергії.

за участю представників сторін:

від заявника (відповідача, боржника за наказом): представник не з'явився;

від позивача (стягувача за наказом): Мотін Олександр Михайлович, довіреність № 01/53-205 від 27.12.2013 року;

від позивача (стягувача за наказом): Самсонюк Ольга Олександрівна, довіреність № 01/53-58 від 24.03.2014 року.

До господарського суду Миколаївської області 08.05.2014 року надійшла заява вх. № 8233/14 від 08.05.2014 року Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" про розстрочку виконання рішення суду, у якій заявник просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2013 року по справі № 915/181/13-г згідно з таким графіком погашення заборгованості КП "СКП "Гуртожиток" перед ПАТ "Миколаївобленерго": червень 2014 року - 132 847, 30 грн.; липень 2014 року - 132 847, 30 грн.; серпень 2014 року - 132 847, 30 грн.; вересень 2014 року - 132 847, 30 грн.; жовтень 2014 року - 132 847, 30 грн.; листопад 2014 року - 132 847, 30 грн.; грудень 2014 року - 132 847, 30 грн.; січень 2015 року - 132 847, 30 грн.; лютий 2015 року - 132 847, 30 грн.; березень 2015 року - 132 847, 30 грн.; квітень 2015 року - 132 847, 30 грн.; травень 2015 року - 132 847, 30 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.05.2014 року розгляд заяви вх. № 8233/14 від 08.05.2014 року про розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2013 року по справі № 915/181/13-г призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.05.2014 року.

Заявник Комунальне підприємство "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" явку повноважного представника у судове засідання 22.05.2014 року не забезпечив, ухвала суду від 12.05.2014 року, направлена на адресу заявника, повернута поштовою установою до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання" (том ІV, арк. справи 42-44).

Ухвала господарського суду Миколаївської області направлялась на адресу, вказану самим заявником у заяві про розстрочку виконання рішення, а саме: вул. Маршала Василевського, 55-А, м. Миколаїв, 54055.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, відповідач (боржник за наказом) був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Явка представника відповідача (боржника за наказом) не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Враховуючи вищевикладене, а також обмежений ГПК України десятиденний строк розгляду вказаних заяв, вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення заявника про розгляд заяви, достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення заяви по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності повноважного представника заявника.

В обґрунтування поданої заяви боржник Комунальне підприємство "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" посилається на те, що не може на сьогоднішній день одразу в повному обсязі виконати рішення суду у зв'язку з низьким рівнем оплати мешканцями гуртожитків за спожиті комунальні послуги. В той же час, боржник не ухиляється від оплати заборгованості, а вчиняє заходи для її погашення шляхом звернення до боржників з метою запропонувати їм укласти договір реструктуризації боргу. Також Комунальне підприємство "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" звертається до судів з позовами про стягнення з мешканців гуртожитків заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, проте державна виконавча служба повертає виконавчі документи без виконання на підставі відсутності майна у боржників.

Постановою Ленінського відділу ДВС ММУЮ від 25.04.2014 року накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток".

Заявником також зазначено, що стягнення всієї суми боргу за рішенням суду без розстрочення виконання зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, податками та зборами, спричинить звільнення працівників, унеможливить надання мешканцям гуртожитків м. Миколаєва житлово-комунальних послуг. Згідно даних балансу на 31 березня 2014 року збитки підприємства склали 4 582 000, 00 грн. Збитки за перший квартал згідно Звіту про фінансові результати за перший квартал 2014 року складають 584 000, 00 грн.

Із посиланням на вищевикладене та приписи ст. 121 ГПК України, ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" заявник просить суд розстрочити на один рік виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2013 року по справі № 915/181/13-г згідно з запропонованим заявником графіком погашення заборгованості.

Представники позивача (стягувача за наказом) Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" в судовому засіданні 22.05.2014 року заперечили проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду та просили суд відмовити в задоволенні вказаної заяви.

В поданих суду письмових запереченнях (том ІV, арк. справи 40) стягувачем ПАТ "Миколаївобленерго" зазначено наступне.

Заявником не наведено суду виняткові обставини, які мали б своїм наслідком розстрочення виконання судового рішення.

Посилання боржника на низький рівень оплати мешканцями гуртожитків за спожиті комунальні послуги не заслуговують на увагу, оскільки ПАТ "Миколаївобленерго" має такі самі труднощі з боржниками.

Крім того, судом вже надавалась відстрочка виконання рішення суду по даній справі, проте рішення залишилось невиконаним.

Боржником не надано до суду підтвердження обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

В свою чергу, ПАТ "Миколаївобленерго" несе зобов'язання перед Державним підприємством "Енергоринок" в частині стовідсоткового розрахунку за куповану в поточному місяці електричну енергію для потреб Миколаївської області. У випадку неповної подекадної оплати, згідно умов договору до ПАТ "Миколаївобленерго" застосовується неустойка від суми простроченого платежу.

Стягувачем також зазначено, що на даний час у ПАТ "Миколаївобленерго" існує заборгованість перед ДП "Енергоринок". Товариство сплачує борг згідно графіків, які затверджені ухвалами господарського суду Миколаївської області в порядку ст. 121 ГПК України.

Погодження розстрочки виконання рішення господарського суду Миколаївської області по справі 915/181/13-г призведе до того, що ПАТ "Миколаївобленерго" не зможе виконувати вимоги Закону України "Про електроенергетику" в частині надійного постачання електроенергії, внаслідок чого будуть порушені права споживачів на своєчасне отримання якісної електроенергії, передбачені ст. 25 вказаного Закону.

На підставі викладеного, із посиланням на п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", ст. 5 Закону України "Про електроенергетику", ПАТ "Миколаївобленерго" не погоджує розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області по справі 915/181/13-г та просить суд відмовити в задоволенні заяви.

Розглянувши подану заяву про розстрочку виконання рішення суду, заслухавши пояснення представників стягувача, дослідивши та оцінивши усі подані учасниками процесу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.04.2013 року у справі № 915/181/13-г за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" про стягнення заборгованості за договором № 44/3120 від 07.05.2007 року про постачання електричної енергії позовні вимоги було задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 444 304, 58 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року включно, а також 149 863, 01 грн., з яких: 93 213, 02 грн. - пеня за порушення термінів оплати вартості активної електроенергії, 6 891, 57 грн. - інфляційні втрати за період з 21.11.11 року по 21.01.13 року, 18 500, 23 грн. - 3% річних за період з 21.11.11 року по 21.01.13 року, 31 258, 19 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 року рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2013 року у справі № 915/181/13-г залишено без змін.

20.06.2013 року на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2013 року по справі № 915/181/13-г було видано накази, які було пред'явлено до виконання до Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції.

09.07.2013 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38720016 про стягнення з Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" боргу за спожиту електричну енергію в сумі 1 444 304, 58 грн. та надано час для самостійного виконання боржником рішення суду до 16.07.13 року (том ІV, арк. справи 22).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.01.2014 року у справі № 915/181/13-г судом частково задоволено заяви КП "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" про відстрочку виконання рішення суду у даній справі.

Відстрочено виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2013 року по справі № 915/181/13-г за позовом ПАТ "Миколаївобленерго" (код 24789699) до відповідача КП "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" (код 34437926) про стягнення заборгованості за договором № 44/3120 від 07.05.2007 року про постачання електричної енергії з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 915/181/13-г від 20.06.13 року про стягнення 1 444 304, 58 грн. (виконавче провадження № 38720016) та з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області № № 915/181/13-г від 20.06.13 року про стягнення 149 863, 01 грн. (виконавче провадження № 38719959) на три місяці до 30.04.2014 року.

Ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року з останніми змінами від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

За таких обставин, вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Таким чином, питання відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявності обставин (підстав), що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

Нормами чинного законодавства, зокрема ГПК України, не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити чи розстрочити виконання рішення.

Приписами ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, саме на відповідача (боржника за наказом) в контексті приписів ст. 4-3, ст. 33 ГПК України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як позивач (стягувач за наказом), у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Суд вважає, що відстрочка чи розстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши подані докази, суд встановив наступне.

Як на підставу для надання розстрочки виконання рішення суду заявник КП "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" посилається на низький рівень оплати мешканцями гуртожитків за спожиті комунальні послуги, а також вжиття заходів щодо стягнення коштів з вказаних осіб та проведення з ними роботи з метою укладення договорів реструктуризації боргу. Однак, вказані обставини в розумінні ст. 121 ГПК України не є винятковими, виключними, які свідчать про необхідність надання розстрочки. Крім того, відсутні будь-які підстави стверджувати, що наведені заявником обставини щодо несвоєчасної оплати мешканцями гуртожитків житлово-комунальних послуг будуть усунуті в майбутньому.

Судом також враховано, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.01.2014 року у справі № 915/181/13-г КП "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" вже надавалась відстрочка терміном на три місяці.

Суду не подано доказів проведення КП "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" оплати за період з дня набрання судовим рішенням законної сили (постанова Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.13 року) та видачі наказу на примусове виконання судового рішення від 20.06.13 року (за вирахуванням трьохмісячної відстрочки виконання судового рішення) по даний час. Тобто, надання розстрочки виконання рішення суду ще на 12 місяців порушуватиме права позивача (стягувача за наказом) ПАТ "Миколаївобленерго" та спричинить невиконання судового рішення майже на 2 роки.

Судом також враховано, що електрична енергія постачається КП "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" постійно, відтак, у відповідача існує постійний обов'язок з проведення щомісячної оплати за товар (електроенергію). Натомість, надання розстрочки виконання рішення суду спричинятиме збільшення суми заборгованості.

Заявником жодним чином не обґрунтовано строк, на який він просить розстрочити виконання рішення суду (12 місяців), не подано жодних доказів на підтвердження можливого поступлення коштів.

Заявником не надано жодних доказів, які підтверджують відсутність коштів на рахунках в установах банків тощо.

Твердження заявника про те, що стягнення всієї суми заборгованості за рішенням суду без розстрочки виконання зумовить неможливість погашення заборгованості за іншими платежами, податками та зборами, спричинить звільнення працівників, унеможливить надання мешканцям гуртожитків житлово-комунальних послуг ґрунтується на припущеннях.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 41, 42 Конституції України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочки виконання рішення суду, оскільки це порушуватиме права та законні інтереси позивача, а надані відповідачем докази не свідчать про винятковість обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі.

В задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 124, 129 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", ст. 33, 34, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви вх. № 8233/14 від 08.05.14 року Комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток" про розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2013 року по справі № 915/181/13-г.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 93-95, 106 ГПК України.

Суддя Е.М. Олейняш