Ухвала суду № 38913683, 13.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2014 р. справа 2а/0470/4419/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції в місті Кривому Розі на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Акватол» до Північної міжрайонної державної податкової інспекції в місті Кривому Розі про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Акватол» 12.04.2012 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північної міжрайонної державної податкової інспекції в місті Кривому Розі, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000072340 від 11.04.2012 про податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 737' 722гр50коп та податкове повідомлення-рішення №0000092340 від 11.04.2012 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 268' 262гр50коп (т1ас3).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 позов задоволений (т6ас113).

В апеляційній скарзі податкова інспекція просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на непідтвердження постачання товарів по ланцюгу між постачальниками та їхніми контрагентами. На думку відповідача, мали місце нікчемні правочини (т6ас121).

Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно акту №000157/23-30643704 від 15.03.2012 планової виїзної перевірки ПП «Акватол» за 2010-2011 роки, проведеної Північною МДПІ, позивач мав договірні відносини з ПП «Калісто», ПП «Промфінсервіс», ПП «Нафта-Капітал». Проте, згідно матеріалів перевірки, проведеної ДПІ в Дзержинському районі м.Харкова, по ланцюгу постачання між ПП «Калісто» та ПП «Касідія-Сервіс» мають місце ознаки безтоварності операцій оскільки останнє не має найманих працівників, складських приміщень, автотранспорту для здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах, укладені правочини є нікчемними. ПП «Калісто» в порушення статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в травні 2010 року включило до складу податкового кредиту 812' 948гр, використання якої в межах господарської діяльності не доведено. Згідно матеріалів перевірки, проведеної Світловодською ОДПІ, по ланцюгу постачання між ПП «Промфінсервіс» та ТОВ НВФ «Циклон 7» мають місце ознаки безтоварності операцій оскільки останнє знаходиться в процесі ліквідації, свідоцтво платника ПДВ анульовано, не має найманих працівників, основних фондів, складських приміщень, автотранспорту для здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах, укладені правочини є нікчемними. ТОВ НВФ «Циклон 7» в серпні 2010 року безпідставно сформувало податкові зобов'язання у взаємовідносинах з ПП «Промфінсервіс» на суму 4' 159' 796гр. Згідно матеріалів перевірки, проведеної Кременчуцькою ОДПІ, ПП «Нафта-Капітал» за юридичною адресою не знаходиться, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби, матеріальні цінності для здійснення господарської діяльності. ПП «Нафта-Капітал» завищений податковий кредит у взаємовідносинах з ПП «Акватол» в листопаді 2010 року на 7' 564' 487гр та позивачем за ІV квартал занижений валовий дохід на 217' 200гр (т1ас22).

Північною МДПІ 11.04.2012 прийняті податкове повідомлення-рішення №0000072340, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток основний платіж 590' 178гр, штрафні санкції 147' 544гр50коп, а всього 737' 722гр50коп; податкове повідомлення-рішення №0000092340, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість основний платіж 214' 610гр, штрафні санкції 53' 652гр50коп, а всього 268' 262гр50коп (т1ас93,94).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду в зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, втому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пункту 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пункту 11.2.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платнику податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час спірних правовідносин, податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Відповідно до пункту 7.4.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно реєстраційних документів, основним видом діяльності ПП «Акватол» є виробництво вибухових речовин, оптова торгівля хімічними продуктами, ремонт і обслуговування машин та устаткування для добувної промисловості і будівництва, добування каменю із застосуванням вибухів. Підприємство має необхідні дозвільні документи (т1ас11-16,95-100,т2ас6-72).

Між ПП «Акватол» і ПП «Калісто» укладений договір 07/04-10 від 07.04.2010 поставки товарів для виробничої діяльності. Згідно замовлень, рахунків, податкових і видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, прибуткових і складських документів на адресу позивача поставлено прилади подачі рукава, рукава з приладом пилеподавлення, бурову сталь, газові мішки, повітряні шланги, коронки, бурові шнеки на загальну суму 510' 600гр. За придбану продукцію позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив ПДВ. Придбані товарно-матеріальні цінності використані у буро-вибухових роботах (т4ас26-108,т6ас47-77).

Між ПП «Акватол» і ПП «Промфінсервіс» укладений договір 06/08/10 від 01.08.2010 поставки товарів для виробничої діяльності. Згідно замовлень, рахунків, податкових і видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, прибуткових і складських документів на адресу позивача поставлено вибуховий провід, прилади подачі рукава, повітряні шланги, коронки, на загальну суму 990'000гр. За придбану продукцію позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив ПДВ. Придбані товарно-матеріальні цінності використані у буро-вибухових роботах (т4ас135-233,т6ас85-110).

Між ПП «Акватол» і ПП «Нафта-Капітал» укладений договір 15/11-10 від 01.11.2010 поставки товарів для виробничої діяльності. Згідно замовлень, рахунків, податкових і видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, прибуткових і складських документів на адресу позивача поставлено аміачну селітру, вибуховий провід, прилади подачі рукава, газові мішки, бурову сталь, коронки, бурові шнеки на загальну суму 690'000гр. За придбану продукцію позивач повністю розрахувався, в тому числі сплатив ПДВ. Придбані товарно-матеріальні цінності використані у буро-вибухових роботах (т5ас149-263,т6ас1-37).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податкова інспекція не заперечує, що ПП «Акватол» придбало вищеперелічені товари за господарськими угодами та належним чином їх оприбуткувало. Відомості про оформлені накладні та розрахунки містяться в акті перевірки. Придбані товарно-матеріальні цінності використані у господарській діяльності.

Відповідно до частини 4 пункту 5.3.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пунктів 7.5, 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні по всім операціям, на які посилається податкова інспекція, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», пункту 7.2.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сплачений по ним податок на додану вартість правомірно віднесений до складу податкового кредиту у відповідності до пунктів 7.5, 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а витрати віднесені до складу валових у відповідності до статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції правильно керувався переліченими нормами.

Стосовно доводів апеляційної скарги про нікчемність договорів по так званому другому ланцюгу між ПП «Калісто» та ПП «Касідія-Сервіс», «Промфінсервіс» та ТОВ НВФ «Циклон 7», колегія суддів виходить з наступного: по-перше, ПП «Акватол» не є стороною цих договорів і ніякого відношення до них не має; по друге, відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомочним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину, як це передбачено частиною 3 статті 228 ЦК України.

Виходячи з положень пунктів 7.2.3, 7.2.6 статті 7 Закон України «Про податок на додану вартість», для одержання бюджетного відшкодування платник податків повинен заплатити податок на додану вартість у ціні товару постачальникам продукції, виконавцям робіт, що позивачем і було зроблено.

Податковим законодавством не передбачено підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу поставок. Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку це особа, яка згідно з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Відповідно до пунктів 7.3, 7.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг) , що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Окружний суд правильно зазначив що відповідальність за не внесення до бюджету податку на додану вартість повинні нести постачальники продукції (виконавці робіт), а не позивач, який сплатив ПДВ у ціні придбаної продукції (виконаних робіт). Податкова інспекція не заперечувала що податок на додану вартість перерахований контрагентами до бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реальність поставок продукції для буро-вибухових роботах підтверджена господарськими договорами, платіжними документами про перерахунок коштів, податковими і видатковими накладними, обліковими документами на придбання продукції, які містяться в матеріалах справи та на які є посилання в акті перевірки. Відповідно до положень пунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ПП «Акватол» отримало право на одержання бюджетного відшкодування та правомірно зазначило про це в деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 7.2.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», реєстрація осіб як платників податку на додану вартість здійснюється податковими органами та діє до дати її анулювання.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесенні до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Перелічені в акті перевірки №000157/23-30643704 від 15.03.2012 юридичні особи перебувають в Єдиному державному реєстрі, мають свідоцтва платників податку на додану вартість (т4ас20-25,128-134,т5ас142-148).

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також Європейський Суд з прав людини в пунктах 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою ПДВ, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по ПДВ, неможливість для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по ПДВ і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи ПДВ, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по ПДВ і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пені.

Суб'єктом владних повноважень не доказано наявність порушень, безпосередньо допущених ПП «Акватол» при придбанні продукції.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції в місті Кривому Розі залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова