Ухвала суду № 38912787, 21.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року Справа № 147808/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,

з участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

представника відповідача Книша С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляцпійну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року у справі за його позовом приватного акціонерного товариства «Волиньхолдінг» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2011 року приватне акціонерне товариство «Волиньхолдінг» (далі - ПрАТ «Волиньхолдінг») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - ОДПІ) від 10.08.2011 року

№ 0000602301, яким товариству збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 113885грн., з яких за основним платежем 91108 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22777грн.;

№0000592301 про збільшення товариству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 113886 грн., з яких за основним платежем 113885 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року у справі № 2а/0370/2974/11 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі ОДПІ просить скасувати вказану постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Волиньхолдінг».

Уобґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що одним із постачальників ПрАТ «Волиньхолдінг» у період, що перевірявся, було ТОВ «Бісмак, ЛТД», з яким позивачем укладено договір купівлі-продажу від 10.12.2010р. №133.

При проведенні перевірки було використано лист ДПІ у Шполянському районі Черкаської області №4092/23-120 від 10.05.2011р. та акт перевірки №286/23/34118300 від 21.04.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Бісмак» з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по розрахунках із ПП «Т-Груп» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. Відповідно до висновків зазначеного акту господарські операції за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р. щодо придбання ТОВ «Бісамк, ЛТД» товарів (робіт, послуг) у ПП «Т-Груп» та продажу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців не підтверджено з урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявністю трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

У зв'язку із встановленням нікчемності правочинів між ПП «Т-Груп» та його основними контрагентами - покупцями, в т.ч. із ТзОВ «Бісмак ЛТД», сума валових витрат та сума валових доходів від продажу зменшується на суму придбаних товарів (екстрактів) від ПП «Т-Груп» та відповідно на суму поставки товариством товарів, ориманих від ПП «Т- Груп».

Представник позивача у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість доводів апелянта, просив залищити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду спави на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ПрАТ «Волиньхолдінг», суд першої інстанції виходив із безпідставності твердження податкового органу про заниження позивачем податкових зобовязань з ПДВ та податку на прибуток з огляду на висновки, зроблені ДПІ у Шполянському районі Черкаської про нікчемність господарських операції постачальника позивача ТОВ «Бісмак, ЛТД» з ПП «Т-Груп».

При цьому судом було встановлено, що договір ТОВ «Бісмак, ЛТД» (Постачальник) та ПрАТ «Волиньходінг» (Покупець) від 10.12.2009 р. № 133 носив реальний характер, був виконаний у повному обсязі, а його наслідки правомірно були відображені позивачем у своєму бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.

Підпунктами 5.1, 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334/94), чинного нак час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97), чинного на час виникнення спірних правовідносин, поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

За правилами пп. 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, працівниками ОДПІ та ДПА у Волинській області було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.03.2011р. (акт від 27.07.2011р. №6077/23-2/20134889), за наслідками якої було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення від 10.08.2011р.№0000602301 та №0000592301.

Висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобовязань з ПДВ та податку на прибуток ґрунтується на тому, що валові витрати та податковий кредит позивача за наслідками операцій з ТОВ «Бісмак, ЛТД» на виконання договору поставки №133 від 10.12.2009р. сформовано неправомірно, оскільки господарські операції ТОВ «Бісмак, ЛТД» по придбанню товару у ПП «Т-Груп» є нікчемними.

При цьому судом було встановлено, що між ТОВ «Бісмак, ЛТД» (Постачальник) та ПрАТ «Волиньходінг» (Покупець) було укладено договір поставки від 10.12.2009р. №133, згідно з умовами якого постачальник зобовязався систематично поставляти і передавати у власність покупцю натуральні ароматизатори виробництва Eugeniusz Majchrzyk Import/Export & Consulting (Німеччина) відповідно до специфікацій якості на суму до 900000грн. окремими партіями.

Виконання умов вказаного договору підтверджується наявними у матеріалах справи копіями податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, прибуткових ордерів про оприбуткування товару позивачем, до яких у податкового органу зауважень щодо їх форми чи змісту не виникало.

До кожної партії товару наявні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, специфікації, сертифікати аналізу, протоколи контролю сировини.

Розрахунки за отриманий товар згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями проведені повністю, а факт поставки підтверджується товарно-транспортними накладними перевізника ТОВ «Нова Пошта».

При цьому відповідачем у акті перевірки від 27.07.2011р. зазначено, що ПрАТ «Волиньхолдінг» є виробником, придбані екстракти використані при виготовленні майонезів, кетчупів, гірчиць, соусів та іншої продукції, яку виготовляє товариство, тобто визнається як факт реального виконання умов договору поставки №133 від 10.12.2009р., так і використання придбаного товару у господарській діяльності товариства.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у позивача були передбачені законом підстави для віднесення до складу валових витрат у І кварталі 2011 році 455540грн., сплачених при придбанні товару у ТОВ «Бісмак, ЛТД», а також віднесення до складу податкового кредиту за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. 91108 грн. ПДВ, сплачених у ціні товару, придбаного у ТОВ «Бісмак, ЛТД».

Одночасно слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що факт здійснення господарських операцій ТОВ «Бісмак, ЛТД» з ПП «Т-Груп» сам по собі не може свідчити про нікчемність угоди, укладеної ПрАТ «Волиньхолдінг» та ТзОВ «Бісмак, ЛТД», а товариство не повинно нести відповідальності за недобросовісність дій ПП «Т-Груп».

Окрім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що висновки акту перевірки ДПІ у Шполянському районі Черкаської області від 21.04.2011р. №286/23/34118300 складено за результатами перевірки містять посилання на нікчемність господарських операцій щодо придбання ТОВ «Бісмак, ЛТД» товарів у ПП «Т-Груп» лише за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., а ОДПІ зроблено висновок про нікчемність операцій з поставки товару ТОВ «Бісмак, ЛТД» позивачу, починаючи з 01.07.2010р.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, який при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року у справі № 2а/0370/2974/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Дякович

Л.П.Іщук

Ухвала у повному обсязі складена 22 травня 2014 року.