Ухвала суду № 38912785, 21.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 р. м.Львів Справа № 876/3890/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й..

суддів Глушка І.В.,

Макарика В.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року в адміністративній справі № 809/21/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «555-ТМ» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

03 січня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «555-ТМ» (далі - ТОВ «555-ТМ») звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рі-шення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі - Калуська ОДПІ) форми «В4» за № 0000451502 від 16 липня 2012 року, яким товариству визначено податкове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 10328,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що сума податку на додану вартість згідно податкової накладної, виписаної у березні 2012 року ТОВ «Прикарпатський торговий дім», правомірно включена ТОВ «555-ТМ» до податкового кредиту за квітень 2012 року, оскільки вказана податкова накладна позивачем фактично отримана від зазначеного вище контрагента саме у квітні 2012 року. Крім того, до декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року позивачем додано заяву про порушення порядку реєстрації податкових накладних, в якій ТОВ «555-ТМ», відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, заявило про порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Калуська ОДПІ, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за невідповідності висновків суду обставинам справи. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи відповідача стосовно того, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту за квітень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 10328,07 грн. по податковій накладній, виписаній ТОВ «Прикарпатський торговий дім», оскільки по зазначеній операції першою подією було отримання позивачем товару в березні 2012 року, тобто звітним періодом по даній податковій накладній є березень 2012 року. Тому позивач мав право включити суму по податковій накладній до податкового кредиту березня 2012 року.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не належить до задоволення з наступних міркувань.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 20.06.2012 року Калуська ОДПІ провела камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «555-ТМ» з податку на додану вартість за квітень 2012 року, про що склала акт за № 773/1502/35170272 від того ж числа.

Перевіркою встановлено, що товариство включило до складу податкового кредиту квітня 2012 року 10328,07 грн. податку на додану вартість згідно із податковою накладною, виписаною ТОВ «Прикарпатський торговий дім» від 16.03.12 року за № 10951/008, яка продавцем включена до реєстру виданих податкових накладних за березень 2012 року, однак не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При включенні цієї суми до складу податкового кредиту квітня 2012 року товариство подало заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток 8 до декларації) в періоді, наступному за звітним (період, в якому відбулося придбання товарів, виписана податкова накладна та списання коштів з банківського рахунку в оплату придбаних товарів) із скаргою на постачальника щодо відсутності податкової накладної від 16.03.12 року № 10951/008 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено в акті перевірки, в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ «555-ТМ» включило до складу податкового кредиту не зареєстровану в Єдиному реєстрі податкову накладну та яка отримана в податковому періоді, наступному за звітним податковим періодом, внаслідок чого завищило суму від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за квітень 2012 року в сумі 10328,07 грн.

За результатами перевірки та відповідно до встановлених порушень Калуською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0000451502 від 16.07.2012 року, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 10328,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен отримати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до положень розділу V Податкового кодексу України податкова накладна, заповнена без порушень порядку її заповнення та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки, дає право на включення зазначених в ній сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту покупця у тому податковому періоді, в якому відбулася перша з подій, визначених пунктом 198.2 статті 198 Кодексу, у разі отримання її у такому звітному періоді. В разі отримання податкової накладної із запізненням в інших податкових періодах право на включення сум податку на додану вартість, зазначених в ній, до податкового кредиту виникає у покупця в тому податковому періоді, в якому податкова накладна була отримана покупцем, з урахуванням того, що зазначене право зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки такої податкової накладної.

Отже, заява зі скаргою на постачальників подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Оскільки, в порушення вимог Податкового кодексу України ТОВ «Прикарпатський торговий дім» не зареєструвало виписану ним на користь позивача податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «555-ТМ», керуючись пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, правомірно подало разом із декларацією з податку на додану вартість за квітень 2012 року заяву про порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток № 8).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту за квітень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 10328,07 грн. згідно податкової накладної, виписаної ТОВ «Прикарпатський торговий дім», та заяви зі скаргою про порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, у зв'язку із відсутністю у позивача вказаної податкової накладної у березні 2012 року право на податковий кредит за вказаною податковою накладною згідно із пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України в березні 2012 року у позивача не виникло, оскільки не було підтверджено податковими накладними.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду правомірними.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до «Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як встановлено судом, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Прикарпатський торговий дім» підтверджується долученими до матеріалів справи документами і податковим органом не оспорюється. За фактом поставки товару ТОВ «Прикарпатський торговий дім» 16.03.2012 р. виписана податкова накладна за № 10951/008 на суму 61927,43 грн., в тому числі ПДВ - 10328,07 грн.; згідно із реєстром вхідної кореспонденції дану податкову накладну позивач отримав 23.04.2012 року.

Правовий аналіз наведених нормативних положень дає підстави погодитись із висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно включено суму податку на додану вартість у розмірі 10328,07 грн. до податкової декларації за квітень 2012 року на підставі податкової накладної від 16.03.2012 р. № 10951/008, після фактичного отримання.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи дають підстави для висновку про безпідставність визначення податкового зобов'язання позивачу, а відтак позовні вимоги задоволено правомірно.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Фран-ківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року в адміністративній справі № 809/21/13-а, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді І.В.Глушко

В.Я.Макарик