Рішення № 38910554, 26.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/28/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2014 Справа № 908/1041/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянські ковбаси" (71100, м. Бердянськ, вул. Мелітопольське шосе 82/2)

до відповідача: Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, м. Бердянськ, пл. Бердянської ради, 2)

про визнання правочина недійсним

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Никоненко О. О., на підставі довіреності б/н від 17.02.2014 р.;

від відповідача - не зґявився.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянські ковбаси" до Управління комунальної власності Бердянської міської ради про визнання недійсною додаткову угоду від 02.01.2013 р. до договору оренди коммунального майна від 08.08.2001 р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 31.03.2014 р., справу 908/1041/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 01.04.2014 р. порушено провадження у справі № 908/1041/14. Справі присвоєно номер провадження 10/28/14, її розгляд призначено на 14.04.2014 р.

У судовому засіданні представники сторін не з'явились, причини неявки суду не відомі. Про час та місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином. Представник відповідача відзив не направив.

Судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.05.2014 р.

У судовому засіданні 12.05.2014 р. представник позивача підтримав вимоги викладені в позовній заяві. Представник відповідача 12.05.2014 р. направив відзив на позовну заяву, у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Для отримання необхідних документів по справі та додаткових пояснень судом було відкладено розгляд справи на 26.05.2014 р. на 09 год. 40 хв.

Представник відповідача у судове засідання 26.05.2014 р. не зґявився, ніяких заяв та клопотань до суду не надав. Причини неявки суду не відомі.

Представник позивача в судовому засіданні 26.05.2014 р. підтримав свої вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 26.05.2014 р., розгляд справи був закінчений, судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази надані в судове засідання представниками сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бердянські ковбаси» та Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради було укладено договір оренди комунального майна із змінами і доповненнями (копії додаємо), нежитлового приміщення загальною площею 24,6 кв.м. по вул. Шмідта, 16 в м. Бердянськ.

Додатковою угодою від 02 січня 2013 р. до Договору оренди від 08.08.2001 р. було внесено зміни до п. 10.1, якими строк договору подовжено з 30.11.2012 р. по 30.11.2013 р. на підставі п. 1.1.8 рішення 32 сесії Бердянської міської ради VI скликання від 27.12.2012 р. № 38.

Крім того вищезазначеною додатковою угодою внесено зміни до п. 10.2. Договору оренди комунального майна від 08.08.2001 р.: « 10.2. Строк дії договору може бути подовжений за згодою сторін. У випадку, якщо «Орендар» має намір використовувати майно після закінчення строку дії договору, він не пізніше ніж за три місяця до закінчення його дії звертається до «Орендодавця» з заявою про подовження строку дії Договору.

Строк дії Договору автоматично не поновлюється у випадку відсутності згоди хоча б однієї із сторін на продовження строку дії Договору.

Продовження строку дії Договору оформлюється додатковою угодою»

Позивач вважає, що встановлений Додатковою угодою строк дії оренди з 30.11. 2012 р. по 30.11.2013 р. , суперечить вимогам ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до якої, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Також позивач зазначає, що встановлена п. 10.2. Додаткової угоди від 02.01.2013р. вимога звернення із заявою за три місяці до закінчення строку дії договору, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якою визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

На думку позивача, Додаткову угоду від 02.01.2013р. укладено з перевищенням повноважень директором ТОВ «Бердянські ковбаси» ОСОБА_2, який діє згідно Статуту, зареєстрованого Виконавчим комітетом Бердянської міської ради 02.12.2011 р.

ТОВ «Бердянські ковбаси» було створено 14 квітня 1998 р., що підтверджується статутом Товариства.

Нову редакцію Статуту ТОВ «Бердянські ковбаси» було зареєстровано 02.12.2012 р. Виконавчим комітетом Бердянської міської ради за № 1 099 105 0017 002854.

Розділом 4 Статуту «Керування Товариством та контроль за його діяльністю» передбачений перелік органів, які здійснюють управління товариством. До цих органів відносяться: загальні збори товариства, Дирекція, ревізійна комісія. Вказана обставина підтверджується статутом. Отже з цього можна зробити висновок, що директор не входить до переліку органів товариства.

Згідно до пункту 4.2.1 статуту товариства, виконавчим органом є Дирекція, яку очолює Директор, призначений рішенням загальних зборів учасників товариства.

Згідно до пункту 4.2.4. статуту вирішення питання про укладання договорів оренди, не відноситься до самостійної компетенції Директора, який очолює виконавчий орган Товариства - Дирекцію.

Таким чином, положеннями Статуту товариства не надано директору право на самостійне укладання угод оренди поза волею колегіального органу - Дирекції та загальних зборів Товариства, відповідно до статті 99 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.

Частиною другою статті 98 Цивільного Кодексу України встановлено, що рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Якщо в статуті товариства передбачено, що його виконавчий орган діє у складі кількох осіб, директор не є самостійним органом управління, тому для набуття товариством цивільних прав і обов'язків він на підставі частини другої статті 99 ЦК України повинен виносити відповідні питання на розгляд Дирекції чи загальних зборів Товариства.

Таким чином, рішення про укладання договору оренди комунального майна, а саме додаткової угоди до договору оренди комунального майна від 08.08.2001 р., повинно прийматися простою більшістю голосів Дирекції, а не Директором одноособово.

Аналогічна позиція міститься в постанові Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», де в пункті 40 зазначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних з розмежуванням компетенції голови та членів колегіального виконавчого органу товариства, господарським судам необхідно враховувати нижченаведене. У разі, якщо в статуті товариства передбачено, що його виконавчий орган діє у складі кількох осіб, а отже, голова правління не є самостійним органом управління, тому для набуття товариством цивільних прав і обов'язків він на підставі частини другої статті 99 та статті 161 Цивільного кодексу України повинен виносити відповідні питання на розгляд засідання правління чи загальних зборів акціонерів.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 92, ст. 154 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом; орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Зважаючи на статут ТОВ «Бердянські ковбаси», зареєстрований 02.12.2011 р. (нова редакція), директор взагалі не є органом товариства.

За відсутності рішення Загальних зборів Товариства позивач не набув цивільних обов'язків, що виникають з оспорюваної додаткової угоди, оскільки Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердянські ковбаси» при здійсненні дій, направлених на укладення оспорюваного правочину, діяв не у відповідності з повноваженнями, визначеним установчими документами та законом.

Згідно до частини 3 ст. 92 ЦК України, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як вбачається з тексту преамбули оспорюваної додаткової угоди від 02.01.2013 р. до договору оренди комунального майна від 08.08.2001р.: «... та Товариство з обмеженою відповідальністю «Бердянські ковбаси», у подальшому іменоване «Орендар», в особі директора ОСОБА_2 (згідно з наказом ТОВ «Бердянські ковбаси» від 26.03.2011р. № 24К), який діє на підставі Статуту у новій редакції, зареєстрованого виконавчим комітетом Бердянської міської ради від 02.12.2011р. за № 1 099 105 0017 002854... ) відповідач повинен був знати про такі обмеження повноважень директора. При цьому припущення позивача про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження, та наявність у відповідача всіх необхідних документів для перевірки.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають з господарського договору або з інших угод, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно до статті 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Зазначена додаткова угода, укладена з перевищенням повноважень Директором позивача, яка суперечить ч. 1 та ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не була в подальшому схвалена або затверджена відповідним рішенням Загальних зборів Товариства.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1), особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2), волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3).

Суд спростовує право директора товариства позивача самостійно і без будь-яких обмежень розпоряджатися майном товариства від імені останнього, оскільки таке твердження є помилковим і не відповідає вимогам законодавства, що регулює спірні відносини.

Тобто, за відсутності рішення Правління позивача на укладання додаткової угоди до договору оренди комунального майна позивач не набув цивільних прав та обов'язків, що виникають з оспорюваного правочину - додаткової угоди до договору оренди комунального майна, оскільки Дирекція товариства та Директор позивача при здійсненні дій, направлених на укладання оспорюваного правочину, діяли не у відповідності з повноваженнями, визначеними установчими документами та законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України (загальні умови виконання господарських зобов'язань) "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться ".

Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт порушення відповідачем умов укладання додаткової угоди від 02.01.2013 р. до договору оренди коммунального майна від 08.08.2001 р., підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував та надав до суду письмовий відзив, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову. Заперечення відповідача не знайшли свого документального підтвердження в матеріалах справи та повністю були спростовані тими належними доказами, які були надані позивачем.

Крім того, з огляду на встановлені судом обставини справи, суд відхиляє доводи відповідача, приведені в обґрунтування заперечень на позов по суті спору, в тому числі, що стосується: що оспорюваний договір підписаний уповноваженою особою від імені позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням вищевказаного, суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянські ковбаси" до Управління комунальної власності Бердянської міської ради про визнання недійсною додаткову угоду від 02.01.2013 р. до договору оренди коммунального майна від 08.08.2001 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянські ковбаси" до Управління комунальної власності Бердянської міської ради задовольнити.

Визнання недійсною додаткову угоду від 02.01.2013 р. до договору оренди коммунального майна від 08.08.2001 р. укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бердянські ковбаси" та Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради.

Стягнути з Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, м. Бердянськ, пл. Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 2547339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердянські ковбаси" (71100, м. Бердянськ, вул. Мелітопольське шосе 82/2, код ЄДРПОУ 25480722) - витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова