Рішення № 38910496, 31.03.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/25/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2014 Справа № 908/870/14

за позовом: Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична,18)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16)

про стягнення 103 595, 27грн.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Мудрак Д. В., на підставі протоколу № 01/14-юр від 31.12.2013 р.;

від відповідача - Криворучко О. Г., на підставі довіреності № 83 від 25.12.2013 р.;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 103 595, 27 грн. за договором № 486/30 від 19.07.2010 р. оренди індивідуально визначеного (рухомого) майна, що належать до державної власності.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 18.03.2014 р., справу 908/870/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 19.03.2014 р., порушено провадження у справі № 908/870/14. Справі присвоєно номер провадження 10/25/14, її розгляд призначено на 31.03.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні 31.03.2014 р. підтримав свої вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.03.2014 р. визнав позовні вимоги в повному обсязі та надав до суду клопотання про відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців. Своє клопотання про відстрочку виконання рішення суду представник відповідача обґрунтовує тим, що на даний момент виконання своїх зобов'язань за договором та своєчасне виконання рішення суду вкрай ускладнене, оскільки, ПрАТ «Завод напівпровідників» з 01.06.2013р. по цей час знаходиться в простої. Тобто підприємство майже рік фактично не працювало, продукція не виготовлялась та не реалізовувалась.

Представник відповідача зазначає, що ПрАТ «Завод напівпровідників» не відмовляється від свої зобов'язань та робить все можливе для їх скорішого виконання.

На цей час ПрАТ «Завод напівпровідників» укладено контракт № 16 від 25.02.2014 р. та додаткова угода № 2 до цього контракту про поставку великої партії полікристалічного кремнію. Відповідно до умов вказаного контракту поставка полікристалічного кремнію буде відбуватися в період з вересня по грудень 2014 року.

На думку відповідача грошові кошти, які можуть бути спрямовані на погашення існуючої заборгованості почнуть надходити до ПрАТ «Завод напівпровідників» починаючи з вересня 2014р.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За клопотанням представників сторін, справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

19.07.2010 р. між Казенним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та Відкритим акціонерним товариством "Завод напівпровідників" було укладено договір № 486/30 від 19.07.2010 р. оренди індивідуально визначеного (рухомого) майна, що належать до державної власності, строком на 10 років.

У відповідності з укладеним договором позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування індивідуально визначене (рухоме) майно (далі - майно) згідно Додатку № 1 до договору для використання в виробничих цілях у відповідності з його призначенням. Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата перераховується позивачеві щомісяця не пізніше 25 числа розрахункового місяця.

На підставі договору позивач пред'явив до оплати відповідачеві рахунки-фактури за оренду майна за березень, квітень, липень, серпень 2011 р.; квітень 2012 р.; березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2013 р. на загальну суму 103 595,27 грн., в т.ч.:

-СФ№Ф-11-201 від 11.04.2011 р. на суму 6 833,94 грн. з ПДВ;

-СФ № Ф-11 -247 від 10.05.2011 р. на суму 6 922,78 грн. з ПДВ;

-СФ № Ф-11-400 від 09.08.2011 р. на суму 6 914,99 грн. з ПДВ;

-СФ № Ф-11-453 від 08.09.2011 р. на суму 6 887,33 грн. з ПДВ;

-РФ № 12-000129 від 28.04.2012 р. на суму 6 963.43 грн. з ПДВ;

-РФ № 13-0000285 від 08.04.2013 р. на суму 6 919,80 грн. з ПДВ;

-РФ № 13-0000360 від 07.05.2013 р. на суму 6 919,80 грн. з ПДВ;

-РФ№ 13-0000498 від 06.06.2013 р. на суму 6 926,72 грн. з ПДВ;

-РФ № 13-0000580 від 05.07.2013 р. на суму 6 926,72 грн. з ПДВ;

-РФ № 13-000536 від 05.08.2013 р. на суму 6 926,72 грн. з ПДВ;

-РФ № 13-000638 від 06.09.2013 р. на суму 6 871,36 грн. з ПДВ;

-РФ № 13-000733 від 08.10.2013 р. в сумі 6 871,36 грн. з ПДВ;

-РФ № 13-000820 від 06.11.2013 р. в сумі 6 898,84 грн. з ПДВ;

-РФ № 13-000881 від 29.11.2013 р. на суму 6 898,84 грн. з ПДВ;

-РФ № 13-000981 від 31.12.2013 р. на суму 6 912,64 грн. з ПДВ.

Факт надання послуг та виникнення заборгованості підтверджується підписаними сторонами договору актами здачі-приймання наданих послуг, відповідно: за березень 2011 р., за квітень 2011р., за липень 2011 р., за серпень 2011 р.. за квітень 2012 р.; за березень 2013 р. - № ОУ-0000166 від 29.03.13 р; за квітень 2013 р. - № ОУ-0000213 від 30.04.13 р.; за травень 2013 р. -№ ОУ-0000297 від 31.05.13 р.; за червень 2013 р. - ОУ-0000373 від 27.06.13 р.; за липень 2013 р. -№ ОУ-0000424 від 31.07.13 р.; за серпень 2013 р. - № ОУ -0000499 від 30.08.13 р.; за вересень 2013 р. - № ОУ-0000553 від 30.09.13 р.; за жовтень 2013 р. - № ОУ-0000609 від 31.10.13 р.; за листопад 2013 р. - № ОУ-0000634 від 29.11.2013 р.; за грудень 2013 р. - № ОУ-0000704 від 31.12.13 р.

Згідно наказу Міністерства промислової політики № 200 від 17.03.2009 р. «Про перетворення шляхом реорганізації Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (ідентифікаційний код 00194731) на Державне підприємство "Запорізький титано магнієвий комбінат" (ідентифікаційний код 00194731) та п. 1.2. і п. 1.3. Статуту ДП «ЗТМК», затвердженого наказом Міністерства промислової політики України від 15.11.2010 р. № 193-Д: "Підприємство створено у процедурі реорганізації шляхом перетворення Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (ідентифікаційний код 00194731) на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 154 "Про утворення Державної холдингової компанії "Титан України" та наказу № 200 "Про перетворення шляхом реорганізації Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", наказу Міністерства промислової політики України від 03.08.2009 № 526.

Підприємство є правонаступником всіх прав та обов'язків Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (Код ЄДРПОУ 00194731)...".

01.01.2014 р. Державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат", Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників" уклали додаткову угоду № 2 до договору оренди № 486/30 від 19.07.2010 р. (надалі - угода), згідно якої, з 01.01.2014 р. Орендодавцем майна за договором стало ТОВ "ЗТМК".

Станом на 01.01.2014 р. у ПрАТ "Завод напівпровідників" перед ДП "ЗТМК" залишилася непогашеною заборгованість з оплати орендної плати у розмірі 103 595,27 грн. В укладеній та підписаній сторонами угоді відсутні умови щодо передачі права вимоги існуючого боргу ПрАТ "Завод напівпровідників" від ДП "ЗТМК" до ТОВ "ЗТМК".

07.03.2014 р. ДП "ЗТМК" на адресу ПрАТ "Завод напівпровідників" було направлено претензію № ВК/02-565 від 06.03.2014 р. про стягнення суми заборгованості у розмірі 103 595,27 грн., що була не погашена ПрАТ "Завод напівпровідників" до 01.01.2014 р.

На час подання позовної заяви вимоги позивача відповідач в добровільному порядку не виконав, розрахунок за надане в оренду майно за договором згідно виставлених рахунків-фактур станом на 01.01.2014 р. не здійснив та відповіді на адресу позивача не надав.

Таким чином, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасної та повної сплати заборгованості з орендної плати.

Загальна сума боргу за договором № 486/30 від 19.07.2010 р. оренди індивідуально визначеного (рухомого) майна, що належать до державної власності на момент подання позову до суду склала 103 595 грн. 27 коп.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України (загальні умови виконання господарських зобов'язань) "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться ".

Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 486/30 від 19.07.2010 р. оренди індивідуально визначеного (рухомого) майна, що належать до державної власності становить 103 595, 27 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного (рухомого) майна, що належать до державної власності № 486/30 від 19.07.2010 р., а також факт заборгованості., за договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 103 595, 27 грн. за договором № 486/30 від 19.07.2010 р. оренди індивідуально визначеного (рухомого) майна, що належать до державної власності.

Відповідач в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечував, та визнав їх повністю, а також надав до суду заяву про відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців.

Відповідно до ч. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, підприємство відповідача знаходиться у скрутному фінансовому стані, який обумовлений низкою обставин на які посилається заявник.

Заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду на 6 місяців суд задовольняє частково, відстрочивши виконання рішення суду строком на 2 місяці у даній справі до 01 червня 2014 р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 82, ч.6 ст. 83, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, код ЄДРПОУ 31792555) на користь Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731 на п/р 26000010155979 в ПАТ "ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767) суму боргу у розмірі - 103 595 (сто три тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 27 коп. та судовий збір в розмірі 2 071 (дві тисячі сімдесят одна) грн. 91 коп.

Видати наказ.

Відстрочити виконання рішення суду строком на 2 місяці до 01 червня 2014 р.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 01.04.2014 р.