Ухвала суду № 38909775, 09.04.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/85/2014(м)

264/2192/13-к

Категорія: ст. 286 ч. 2 КК України

Головуючий 1ої інстанції: Іванченко А.М.

Доповідач: Бєдєлєв С.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних

справах апеляційного суду Донецької області

у складі: головуючого судді Бєдєлєва С.І.

суддів Меленчука В.С., Преснякової А.А.

при секретарі Уханській О.А.

за участю прокурора Максименко Н.Г.

потерпілого ОСОБА_1

представника позивача

ПАТ «ММК імені Ілліча» Івченка С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі апеляційну скаргу цивільного відповідача ОСОБА_3 на вирок Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 листопада 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Іллічівського районного суду Донецької області від 12 листопада 2013 року обвинувачений

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Іркліїв Чорнобильського району Черкаської області, громадянин України, раніше не судимий, мешкає за адресою: АДРЕСА_1;

засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування основного покарання, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти вказану інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави у дохід міської лікарні № 5 м. Маріуполя витрати у розмірі 4 246, 12 грн. на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 30 000 грн.

Стягнуто з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» матеріальну шкоду у розмірі 49 500 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» матеріальну шкоду у розмірі 44 104,36 грн.

Вказаним вироком ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що він 21 травня 2012 року о 15:00 годині, керуючи технічно справним автомобілем «DAF XF 95.430», державний номер НОМЕР_1, з полупричепом рефрижератором «SCHMSTZ SK O24», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, рухався по проїзній частині пр. Карпова в Іллічівському районі м. Маріуполя з боку автодороги Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь у напрямку вул. Новосибірської. Перебуваючи в районі примикання з вул. Новосибірською, водій ОСОБА_4 проявив неуважність і необережність та порушив вимоги п. 12.3, п. 12.4, п. 12.9 (б), п. 13.1 ПДР України, а саме: перевищив допустиму швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції і безпечного інтервалу, при виникненні небезпеки для руху, яку був об'єктивно спроможний виявити, не зменшив швидкість та не зупинився, у разі чого скоїв зіткнення з навантажувачем фронтальним «ТО - 18Б», державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався попереду в попутному напрямку пр. Карпова.

В результаті зіткнення потерпілому ОСОБА_1 були причинені тілесні ушкодження в вигляді: відкритої черепно - мозкової травми: рани тімуно - потиличної області ліворуч, лінійного перелому потиличної кістки з переходом на основу черепу, важкого удару головного мозку, крововиливу у шлуночки мозку, субарахноїдального крововиливу пластичної епідуральної гематоми, перелом кісток носа, розриву лівого грудино - ключичного зчленування, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

В причинному зв'язку з настанням події полягає порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 12.3, п. 12.4, п.12.9 (б), п. 13.1 ПДР України.

В своїй апеляційній скарзі цивільний відповідач ОСОБА_3 просить вирок в частині задоволення цивільних позовних вимог щодо неї скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

При цьому, вказує, що вона не є належним відповідачем, оскільки під час вчинення ДТП автомобілем, власницею якого вона є, керував обвинувачений ОСОБА_4 на підставі того, що проходив в неї стажування на посаді водія з метою подальшого працевлаштування. Тому, у відповідності до ст. 1206 ЦК України він, як особа яка вчинила злочин, повинен сплачувати витрати у розмірі 4 246, 12 грн. на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1

Також зазначає, що задовольняючи позовні вимоги ПАТ «ММК ім. Ілліча» про відшкодування матеріальних збитків, суд взяв за основу вартість відновлювального ремонту навантажувача, без врахування його фізичного зносу, у розмірі 89 604,36 грн. та стягнув з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» матеріальну шкоду в розмірі 49 500 грн. та з неї - 44 104,36 грн., а всього 93 604,36 грн.. Однак ця сума не відповідає висновку № 582 від 30 листопада 2012 року, згідно якого вартість матеріальних збитків склала 55 612,61 грн. Тому вважає, що вартість матеріальних збитків має складатися з цих 55 612,61 грн. та вартості проведення експертизи у сумі 4 000 грн., а всього у сумі 59 612,61 грн., з яких страхова компанія має сплатити 49 500 грн., а залишок у сумі 10 112,61 грн. - вона.

Крім цього, звертає увагу, що в порушення роз'яснень, які містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд належним чином не мотивував розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 30 000 грн. на користь потерпілого ОСОБА_1, тому вважає цю суму не обґрунтованою.

В своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу цивільний позивач ПАТ «ММК ім. Ілліча» просить вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки доводи апелянта суперечать діючому законодавству.

Вважає, що на підставі ст. 1166 ч. 1; 1187 ч.1; 1188 ч. 1 п. 1; 1192; 1194 ЦК України; п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про стягнення шкоди», суд обґрунтовано стягнув в рахунок відшкодування шкоди вартість відновлювального ремонту навантажувача «ТО - 18Б», державний номер НОМЕР_3, виходячи з реальної вартості виконаних робот, необхідних для поновлення речі, у сумі згідно висновку експерта № 582 від 30 листопада 2012 року - 89 604,36 грн., а також витрати, пов'язані з проведенням експертизи у сумі 4 000 грн., а всього 93 604,36 грн.

Тому з ПАТ «УСК «Княжна Вієна Іншуранс Груп» стягнуто 49500 грн, оскільки ліміт відповідальності, згідно страхового поліса, складає 50000 грн., франшиза 500 грн.. Залишок повинна сплатити відповідачка.

Заслухавши доповідача, представника позивача представника позивача ПАТ «ММК імені Ілліча», потерпілого, прокурора, які вважають вирок суду законним , обґрунтованим і просять залишити його без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження і, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 1191, 1206 ЦК України збитки, заподіяні у зв'язку з лікуванням потерпілого від злочину, відшкодовуються роботодавцем, якщо робітник заподіяв шкоду при виконанні своїх трудових обов'язків.

Як вбачається з вироку суду обвинувачений ОСОБА_4 під час порушення Правил безпеки дорожнього руху, внаслідок якого потерпілий ОСОБА_1 отримав тяжкі ушкодження, у зв'язку з чим проходив стаціонарне лікування, перебува з роботодавцем ОСОБА_3 у трудових відносинах і вчинив цей злочин при виконанні своїх трудових обов'язків. Тому, суд, обґрунтовано стягнув з ОСОБА_3, як з цивільного відповідача, на користь держави збитки на лікування потерпілого ОСОБА_1 від злочину (т.1 а.с. 131).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

В ході судового розгляду встановлено, що транспортний засіб автомобіль «DAF XF 95.430», державний номер НОМЕР_1, з полупричепом рефрижератором «SCHMSTZ SK O24», державний номер НОМЕР_2, на якому обвинувачений вчинив злочин, належить ОСОБА_3 При цьому, крім травмування потерпілого ОСОБА_1, був механічно пошкоджений транспортний засіб - навантажувач фронтальний «ТО - 18Б», державний номер НОМЕР_3, під керуванням останнього, який належить цивільному позивачу ПАТ «ММК імені Ілліча».

За висновком судово-автотоварознавчої експертизи ринкова вартість транспортного засобу цивільного позивача складає 172938,82 грн.; вартість матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням становить 55612,61 грн.; вартість поновлюваного ремонту становить 89604,36 грн., (т.1 а.с. 107-111).

За вироком суду на користь цивільного позивача ПАТ «ММК імені Ілліча» стягнуто вартість поновленого ремонту: з цивільного відповідача ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у розмірі 49 500 грн. (страхове відшкодування, окрім франшизи), а з цивільного відповідача ОСОБА_3 у розмірі 44 104,36 грн., з них 4000 грн. вартість експертизи.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України та роз'яснень, які містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» суд, з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка заподіяла шкоду майну, відшкодувати його в натурі або відшкодувати заподіяні збитки у повному обсязі. Розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, визначається у відповідності з реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для поновлення пошкодженої речі.

Враховуючи вказану норму матеріального права та роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, суд дійшов правильного висновку про стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_3 на користь цивільного позивача ПАТ «ММК імені Ілліча» частини вартості поновленого ремонту його транспортного засобу з урахуванням вартості експертизи, у розмірі 44104,36 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування потерпілому ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 30000 грн., суд виходив з того, що він зазнав моральних страждань, втратив нормальний ритм життя, здоров'я та роботу, 30% професійної працездатності, отримав третю групу інвалідності, у зв'язку з чим порушені його життєві плани.

При таких наслідках злочину, з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, на думку колегії суддів, суд дійшов правильного висновку про заподіяння потерпілому моральної шкоди, а також про розмір її грошової компенсації, стягнувши її з цивільного відповідача ОСОБА_3

Тому, її апеляційні доводи, з цього приводу, також є безпідставними.

Таким чином, при розгляді справи в частині цивільних позовів судом дотримані вимоги цивільного та кримінального процесуального законів. Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404,405,407 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу цивільного відповідача ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 12 листопада 2013 року щодо ОСОБА_4, залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді:

Меленчук В.С. Бєдєлєв С.І. Преснякова А.А.