Ухвала суду № 38906437, 21.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

21 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2061/13-а

Категорія: 3.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю Прокуратури м. Миколаєва, про визнання дій неправомірними; визнання недійсною, необґрунтованою і незаконною заяви від 25.02.2010 року № 47/04-3.36; виключення запису про ОСОБА_5 як батька ОСОБА_4 з актового запису № 665 від 25.02.2010 року; зобов'язання відповідача виконати виключення,

ВСТАНОВИВ :

11.06.2013 року суд першої інстанції прийняв заяву позивача про зміну позовних вимог, в якій позивач просила суд: визнати неправомірними (незаконними) дії відповідача: при прийнятті і реєстрації спільної заяви батьків про визнання батьківства № 47/04-3.36 від 25.02.2010 року без перевірки відповідності дійсності наявної в ній інформації і належності підписів; при вчиненні актового запису № 665 від 25.02.2010 року про народження дитини ОСОБА_4 на підставі такої, що не відповідає дійсності, спільної заяви батьків № 47/04-3.36 від 25.02.2010 року; при видачі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.02.2010 року; визнати недійсними, необґрунтованими і незаконними: спільну заяву батьків ОСОБА_4 № 47/04-3.36 від 25.02.2010 року, складену у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції; актовий запис про народження дитини від № 665 25.02.2010 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинений Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції: свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 від 25.02.2010 року, видане Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції; виключити запис про ОСОБА_5, як батька ОСОБА_4 з актового запису № 665 від 25.02.2010 року; зобов'язати Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського управління юстиції виконати це виключення.» (а.с. 76-77).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про: визнання недійсною, необґрунтованою і незаконною спільної заяви батьків ОСОБА_4 № 47/04-3.36 від 25.02.2010 року, складеної у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції; виключення запису про ОСОБА_5 як батька ОСОБА_4 з актового запису № 665 від 25.02.2010 року.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на зазначену ухвалу, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Як було встановлено, 25.06.2013 року представник позивача подав письмову заяву про залишення без розгляду адміністративного позову в частині визнання недійсними, необґрунтованими і незаконними: актового запису про народження дитини № 665 від 25.02.2010 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчиненого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції; свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 від 25.02.2010 року, виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2013 року (а.с. 127-128) задоволено клопотання представника позивача та залишено без розгляду позовні вимоги в частині визнання недійсними, необґрунтованими і незаконними: актового запису про народження дитини № 665 від 25.02.2010 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчиненого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції і свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 від 25.02.2010 року, виданого Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2013 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі № 2/489/2075/2013 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4, Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції про визнання недійсною, необґрунтованою і незаконною спільної заяви батьків ОСОБА_4 № 47/04-3.36 від 25.02.2010 року, складеної у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції; виключення запису про ОСОБА_5 як батька ОСОБА_4 з актового запису № 665 від 25.02.2010 року; визнання недійсним, необґрунтованим і незаконним свідоцтва про народження ОСОБА_4 серія 1 ФП № 119890 від 25.02.2010 року.

20.09.2013 року рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва в задоволенні позову у справі № 2/489/2075/2013 відмовлено.

25.11.2013 року апеляційний суд Миколаївської області, ухвалив рішення, яким скасовано рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва № 2/489/2075/2013, прийнято нове рішення, яким за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_4, Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції про визнання недійсною спільної заяви батьків та виключення з актового запису відомостей про батька відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції своєю ухвалою від 04.02.2014 року закрив провадження у справі саме у той частині позовних вимог, які вже вирішені. Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, вірно дійшов висновку щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 199; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 23.05.2014 року.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький