Постанова № 38906290, 22.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 року Справа № 808/2119/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Запоріжгаз"

до: Державної реєстраційної служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області

про: визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

за участі представників сторін:

від позивача - Вініченко О.В. (довіреність № 19/0020/01.100.2013)

від відповідача - Богатирьова А.Є.(довіреність № 01-09/6 від 13.01.2014)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство з газопостачання та газифікації "Запоріжгаз" (далі - позивач, ПАТ "ЗАПОРІЖГАЗ") звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної реєстраційної служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення № 11354418 від 04.03.2014 про відмову у державній реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Котовського, м. Кам'янка-Дніпровська, кадастровий номер: 2322410100:01:005:0088 та зобов'язання відповідача здійснити відповідну реєстрацію припинення права оренди зазначеної земельної ділянки, на підставі заяви від 03.03.2014 14:16:11 за реєстраційним номером 5665897.

Ухвалою суду від 25.03.2014 відкрито провадження у адміністративній справі №808/2119/14 та призначено до судового розгляду на 07.04.2014. Розгляд справи було відкладено на 22.04.2014.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги і з підстав, викладених в позовній заяві просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що спірним рішенням, у якості підстави відмови вказано відсутність державної реєстрації права власності на земельну ділянку за Кам'янсько-Дніпровською міською радою, та повну відсутність інформації щодо вказаної земельної ділянки та прав на неї.

Разом з тим, за приписами ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Враховуючи, що право на оренду земельної ділянки, за адресою вул. Котовського м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, кадастровий номер: 2322410100:01:005:0088, надано ПАТ "ЗАПОРІЖГАЗ", на умовах та в порядку, визначеному Договором оренди землі № 1/К від 10.07.2009, зареєстровано Державним комітетом України із земельних ресурсів, 30 квітня 2010 р., за № 041027000004, відповідно до законодавства, що діяло на момент вчинення правовідносин, таке право, названою нормою Закону, визнається дійсним, та не потребує додаткової реєстрації.

З огляду на викладене, позивач просить позов задовольнити та скасувати рішення відповідача про відмову у реєстрації припинення права оренди і зобов'язати вчинити відповідні дії.

Відповідач позов не визнав, про що надав суду письмові пояснення. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що при розгляді документів, поданих позивачем, було виявлено, що ПАТ "Запоріжгаз" не подано документів які б свідчили про реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав.

Згідно з п. 5-2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Враховуючи викладене, державним реєстратором було прийнято рішення № 11354418 від 04.03.2014 про відмову у проведені державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Котовського м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області, кадастровий номер: 2322410100:01:005:0088

Отже, відповідач вважає свої дії вчиненими у відповідності та на виконання приписів чинного законодавства, а, відтак у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

У засіданні 22.04.2014, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання приписів ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що 03.03.2014 ПАТ "Запоріжгаз" звернулось до Державної реєстраційної служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області із заявою про державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Котовського, м. Кам'янка-Дніпровська, кадастровий номер: 2322410100:01:005:0088.

Заявником було подано на державну реєстрацію заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) для реєстрації припинення права оренди земельної ділянки між Виконавчим комітетом Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" згідно Угоди про розірвання договору оренди землі № 1/К від 10.04.2009 укладеної між сторонами 31.12.2013.

При цьому на земельну ділянку з кадастровим номером: 2322410100:01:005:0088, розташовану за адресою: Запорізька область Кам'янсько-Дніпровський район м. Кам'янка-Дніпровська вул. Котовського, не було зареєстровано право власності за Кам'янсько-Дніпровською міською радою Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, та інше речове право - право оренди за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Державним реєстратором, відповідно до вимог чинного законодавства, проведено пошук інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, та виявлено повну відсутність інформації щодо вказаної земельної ділянки та прав на неї у зазначених реєстрах.

Зважаючи на встановлені обставини, державним реєстратором було прийнято рішення про відмову у проведені державної реєстрації іншого - право оренди земельної ділянки на земельну ділянку що розташована за адресою: Запорізька обл., Кам'янсько-Дніпровський р., м. Кам'янка-Дніпровська, вулиця Котовського, кадастровий номер земельної ділянки 2322410100:01:005:0088, за суб'єктом: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "ЗАПОРІЖГАЗ", податковий номер 03345716

Приймаючи рішення у справі, суд виходив з наступного:

Статтею 182 Цивільного Кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі за текстом Закон), крім цього, прийнятим на виконання цього закону Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 17.10.2013 № 868 (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядок проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначає перш за все стаття 15 Закону, згідно з частинами 1 та 2 якої, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до частини 1 статті 19 , державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з пунктом 37 Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно до пункту 15 цього Порядку, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно пунктами 94, 95 Порядку, 94. Під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.

Порядок використання Реєстру прав власності на нерухоме майно та перенесення державним реєстратором відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру прав встановлює Міністерство юстиції України.

Так, відповідно до пункту 97 Порядку під час проведення державної реєстрації зміни, переходу чи припинення інших речових прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна державний реєстратор за відсутності державної реєстрації права власності на такий об'єкт у Державному реєстрі прав переносить відомості про таке речове право, обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить до Державного реєстру прав відповідний запис.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 № 4152-VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, буде здійснюватись з 01.01.2013. За змістом пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону до 01.01.2013 державна реєстрація: права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів у державному реєстрі земель.

Як свідчать матеріали справи, Договір оренди земельної ділянки було зареєстровано К-Дніпровським РВ ЗРФ ДП "Центр ДЗК" у Державному реєстрі земель про що на останньому аркуші Договору зроблено відмітку.

Законом покладено обов'язок на власника (користувача, орендаря тощо) об'єктів нерухомого майна подати до уповноваженого органу заяву про перереєстрацію цих прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як свідчать документи подані позивачем, для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна не подано документів які б свідчили про реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку у Державному реєстр речових прав

Окрім того, подана заява про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) визначено вид реєстрації "Припинення", та не визначено номер запису про інше речове право, яке підлягає припиненню, що є обов'язковою умовою при заповненні заяви.

Частиною 2 ст.9 Закону державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

- відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

Відповідно до ч.4 ст.9 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст.24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, згідно приписів Порядку, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Як свідчать матеріали справи, всупереч вимогам чинного законодавства Позивач не надав документів, що підтверджують наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 2322410100:01:005:0088 за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз".

Таким чином, суд дійшов висновку, що Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №11354418 від 04.03.2014 року є правомірним, оскільки обґрунтоване вимогами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктами 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868. Державний реєстратор під час прийняття рішення про відмову у державній реєстрації діяв в межах повноважень визначених статтями 9, 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України та перевіряє чи дотримувався суб'єкт владних повноважень, приймаючі (вчиняючи) рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство не встановлює обов'язок державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно здійснювати перенесення даних з Державного реєстру земель до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстратори не є користувачами Державного реєстру земель.

З аналізу приписів чинного законодавства слідує, що в перелік повноважень органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та реєстраторів речових прав на нерухоме, визначених Законом №1952, не входить припинення речових прав відмінних від права власності (зокрема прав оренди земельних ділянок), які були зареєстровані у Державному реєстрі земель (та не пройшли перереєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Відповідно до ч.2, 4 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За приписами ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними зібраними у справі доказами, а тому є такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації "Запоріжгаз" до Державної реєстраційної служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області про визнання протиправним і скасування рішення № 11354418 від 04.03.2014 про відмову у державній реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Котовського, м. Кам'янка-Дніпровська, кадастровий номер: 2322410100:01:005:0088 та зобов'язання відповідача здійснити відповідну реєстрацію припинення права оренди зазначеної земельної ділянки, на підставі заяви від 03.03.2014 14:16:11 за реєстраційним номером 5665897 відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 27.05.2014.

Суддя О.М. Нечипуренко