Ухвала суду № 38903384, 13.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2014 р. м. Київ К/800/8568/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській областіна постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 рокуу справі№ 818/5082/13-аза позовомРоменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській областідо Державного підприємства «Підприємство Роменської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56)»простягнення податкового боргу,-В С Т А Н О В И В:

Постановою Сумського окружного адміністративного від 02.07.2013 року у справі № 818/5082/13-а позов задоволено. Стягнуто з розрахункових рахунків відповідача на користь Державного бюджету України суму податкового боргу в розмірі 603 480,24 грн., який складався із заборгованості: з податку на додану вартість в сумі 577 332,83 грн.; зі сплати плати за землю - 25 798,48 грн.; з екологічного податку - 283,65 грн.; з плати за землю - 65,28 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 року апеляційну скаргу ДП «Підприємство Роменської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№ 56)» задоволено. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 року у справі № 818/5082/13-а скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 70, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач в запереченнях на касаційну скаргу проти вимог та доводів, викладених в касаційній скарзі, заперечує, просить залишити оскаржену постанову без змін.

У зв'язку з неявкою представників сторін, належним чином повідомлених про дату та час судового засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

19.06.2013 року Роменська об'єднана державна податкова інспекція Сумської області Державної податкової служби, звернулась до суду з позовом до ДП «Підприємство Роменської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Сумській області (№56)», в якому просить, стягнути з розрахункових рахунків відповідача податковий борг в розмірі 603 480,24 грн., який склав із заборгованості: з податку на додану вартість в сумі - 577 332,83 грн.; зі сплати плати за землю - 25 798,48 грн.; з екологічного податку - 283,65 грн.; з плати за землю - 65,28 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкова заборгованість відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена та складає 603 480,24 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в позові, оскільки відповідачем сплачено вчасно суму податку на додану вартість, визначену ним у податкових деклараціях.

Колегія суддів вважає такий висновок апеляційного суду передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивач зазначає, що сума податкового боргу 603 480,24 грн. складається із заборгованості: з податку на додану вартість у сумі - 577 332,83 грн.; із сплати плати за землю - 25 798,48 грн.; з екологічного податку - 283,65 грн.; із плати за землю - 65,28 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки стверджуючи про сплату відповідачем вчасно сум податку на додану вартість, визначену ним у податкових деклараціях, апеляційним судом не враховано, що позивач просив стягнути також і суму боргу по платі за землю та екологічному податку.

Згідно зі ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Проте, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції не зазначив якими платіжним дорученнями сплачено податок на додану вартість на яку суму, не досліджено питання сплати податкового боргу по платі за землю та екологічному податку.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, дослідити питання складових податкового боргу, заявленого до стягнення, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 року у справі № 818/5082/13-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту відправки її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак