Ухвала суду № 38903340, 03.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 року м. Київ К/800/36158/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Борівського комунального підприємства теплових мереж на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2013 року

у справі № 820/2569/13-а

за поданням Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

Державної податкової служби

до Борівського комунального підприємства теплових мереж

про стягнення коштів за податковим боргом,-

В С Т А Н О В И В

Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби (надалі також - ДПІ) звернулась до суду в порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України із поданням до Борівського комунального підприємства теплових мереж, в якому просило стягнути з Борівського комунального підприємства теплових мереж (63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Поштова, З, ідентифікаційний код 32468926) до Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Борівському районі Харківської області код отримувача - 37880458, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банка 851011, рахунок - 31113029700105, код платежу 14010100, назва платежу: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) суму коштів за податковим боргом з податку на податку вартість у розмірі 180952,00 грн. з рахунків Борівського комунального підприємства теплових мереж у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року подання Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби задоволено. Стягнуто з Борівського комунального підприємства теплових мереж до Державного бюджету України суму коштів за податковим боргом з податку на податку вартість у розмірі 180952.00 грн. з рахунків Борівського комунального підприємства теплових мереж у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2013 року апеляційну скаргу Борівського комунального підприємства теплових мереж залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року - без змін.

Борівське комунальне підприємство в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2013 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Борівським комунальним підприємством теплових мереж подано до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість від 19 березня 2013 року №9014073798, в якій задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 180952,00 грн.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ надсилались Борівському комунальному підприємству теплових мереж перша податкова вимога від 1 липня 2005 року №1/21 та друга податкова вимога від 26 серпня 2010 року №2/36.

Згідно обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, з метою погашення суми податкового боргу Борівського комунального підприємства теплових мереж, начальником Ізюмської ОДПІ у Харківській області 30 вересня 2005 року прийнято рішення №3 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та 8 лютого 2010 року зареєстровано податкову заставу на майно Борівського комунального підприємства теплових мереж відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

За результатами дослідження облікової картки та довідки Ізюмської ОДПІ у Харківській області ДПС від 1 квітня 2013 року №1109/10/19.023 судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий борг Борівського комунального підприємства теплових мереж з дати формування першої податкової вимоги не переривався. Податковий борг по податку на додану вартість згідно декларації від 19 березня 2013 року №9014073798 у розмірі 180952,00 грн. не погашено.

Вказані обставини на підставі належних та допустимих доказів не спростовані Борівським комунального підприємства теплових мереж.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім як з фізичних осіб, регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.

Так, в силу вимог пункту 95.2 статті 95 названого Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 2 статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) передбачено, що подання органу державної податкової служби подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Виходячи із зазначених норм законодавства, орган державної податкової служби має право звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту виникнення у нього права на стягнення боргу.

У підпункті 59.5 статті 59 ПК України визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

В силу вимог підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 цього ж Кодексу податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Таким чином, надіслана платникові податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. При цьому чинним податковим законодавством України не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

З наведеного випливає, що моментом виникнення обставин, які зумовили звернення до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті 1833 КАС, у разі збільшення суми податкового боргу після надсилання (вручення) податкової вимоги, є момент збільшення суми податкового боргу, тобто день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов'язання платника податку.

У справі, що переглядається, наявність у Борівського комунального підприємства теплових мереж податкового боргу підтверджується документально.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з Борівського комунального підприємства теплових мереж суми коштів за податковим боргом з податку на податку вартість у розмірі 180952.00 грн. з рахунків Борівського комунального підприємства теплових мереж у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційні скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Борівського комунального підприємства теплових мереж відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко