Ухвала суду № 38903336, 24.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" квітня 2014 р. м. Київ К/800/29496/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В., Усенко Є.А.,розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року

у справі № 2а-3551/12/1370

за позовом Малого приватного підприємства "Топаз"

до Державної податкової служби у Львівській області

Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області

Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-

рішення,-

В С Т А Н О В И В

Мале приватне підприємство «Топаз» (надалі також - позивач, МПП «Топаз») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Львівській області (далі - ДПС у Львівській області, відповідач-1), Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівській області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Бродівському районі, відповідач-2) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 квітня 2012 року №0000112311/784.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівській області Державної податкової служби від 13 квітня 2012 року №0000112311/784.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівській області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року - без змін.

Відповідач-2 в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Сторони в судове засідання 24 квітня 2014 року явку уповноважених представників не забезпечили; про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. За таких обставин, розгляд справ здійснено в порядку письмового провадження на підставі положень статі 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Фактичною підставою прийняття податкового повідомлення-рішення від 13 квітня 2012 року № 0000112311/784 (збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 2 533 319, 25 грн., в т.ч. основний платіж 2 416 263, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 117 056, 25 грн.), з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки акт від 29 березня 2012 року № 55/22-20/22338024, про порушення позивачем вимог пунктів 1.23, 1.31, 1.32 статті 1, підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 розділу III Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 2 416 263, 00 грн., в т.ч. в ІV кв. 2010 року на суму 468 221, 00 грн., в І кв. 2011 року на суму 1 196 151, 00 грн., в ІІ кв. 2011 року на суму 544 457, 00 грн., в ІІІ кв. 2011 року на суму 207 434, 00 грн.

Як встановлено в судовому процесі, позапланова виїзна документальна перевірка МПП «Топаз» проводилася на підставі наказу ДПС у Львівській області від 14 березня 2012 року №164, виданого на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 2 березня 2012 року №1328/1969/12/4/1328/145/12, постановленої за поданням Управління СБ України у Львівській області при проведенні у відповідності до статті 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», в рамках роботи за справою №2097, заходів по документуванню можливої причетності службових осіб МПП «Топаз» (код ЄДРПОУ 22338024) до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час проведення перевірки відповідачем) визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, пункту 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 (в редакції, чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення податкових повідомлень-рішень) встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, з аналізу наведених норм законодавства, чинного на момент прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, слідує, що матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, прийнятим судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази набрання законної сили рішенням суду по кримінальній справі №2097.

З огляду на те, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція відповідача не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід залишити без змін.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.В. Сірош

Є.А. Усенко