Ухвала суду № 38902901, 06.05.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/758/2014 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Миколаєць І.Ю.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Лашевич В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Лашевича В.М.,

суддів - Приндюк М.В., Глиняного В.П.,

при секретарі судового засідання - Ушаковій Н.В.,

з участю:

прокурорів - Шоп'як В.Б., Сігалова О.А.,

особи, яка подала скаргу, - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 25 березня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві КарасьоваД.С., яке погоджене із прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва Сігаловим О.А., та накладено арешт на майно ОСОБА_2, а саме на Ѕ частку нежилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом накладення заборони на його відчуження.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати. Зокрема, автор апеляції вважає, що підстав для накладення арешту на майно не має, оскільки, як зазначає ОСОБА_2, вона законно придбала майно згідно договору купівлі-продажу № 380 від 21 березня 2014 року та не має жодного відношення до відносин між СТ «Діамед» та ТОВ «Діамед». В додаткових поясненнях до своєї апеляційної скарги вона, стверджуючи, що посилання слідчого у клопотанні на здійснення перепродажу нерухомого майна шляхом підробки документів є лише припущеннями, які видані як встановлені факти, запевняє про законність придбання нею нежилого будинку та відсутність підстав для накладення арешту на це майно. При цьому апелянт наголошує, що слідчий і прокурор не довели підстав, передбачених ч. 4 ст. 170 КПК України, які б могли свідчити про необхідність накладення арешту на майно. До того ж, як зауважує автор апеляції, вона взагалі не є учасником кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового та кримінального провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів, в провадженні СВ Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100080000295 від 12 січня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В матеріалах кримінального провадження містяться дані, що в 1998 році ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заснували Споживче товариство «Діамед» (код ЄДРПОУ 30176704). Відповідно до його Статуту, товариство займалось роздрібною товарною реалізацію лікарських засобів. Крім того, це товариство має у власності приміщення, які здавало в оренду, та одинадцять транспортних засобів. З моменту заснування товариства його головою правління, згідно з протоколом загальних зборів, було обрано ОСОБА_6, який, як дала показання свідок ОСОБА_4, використовує майно, цінності та грошові кошти товариства не за цільовим призначенням і жодного разу не проводив розподілу прибутку між співвласниками товариства.

10 січня 2014 року були проведені загальні збори товариства, на яких було обрано нового голову правління та вирішено призначити перевірку фінансово-господарської діяльності за період роботи ОСОБА_6 головою правління. Загальними зборами головою правління товариства було обрано ОСОБА_4

На неодноразові прохання передати ОСОБА_4, як голові правління товариства, первинні фінансово-господарські документи та печатку, ОСОБА_6 відповідав категоричною відмовою.

Також в зазначених матеріалах кримінального провадження наявна довідка від 22 січня 2014 року, видана головою правління СТ «Діамед» ОСОБА_4 на запит слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві щодо нерухомого та рухомого майна, яке перебуває на балансі товариства станом на 22 січня 2014 року. Відповідно до цієї довідки, на балансі цього товариства перебувають приміщення, серед яких є і нежитлове приміщення, площею 612,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, придбане на підставі договору купівлі-продажу від 24 березня 2006 року.

11 березня 2014 року було отримано відповідь з Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, згідно з якою частина нежитлових приміщень, що на праві приватної власності належить СТ «Діамед», відчужено на підставі договорів купівлі-продажу ТОВ «Діамед».

Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта від 11 березня 2014 року, договори купівлі-продажу, укладені між СТ «Діамед» та ТОВ «Діамед», посвідчено 15 лютого 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7

Будучи додатково допитаною в якості свідка, ОСОБА_4 повідомила, що вона, як голова правління, нерухоме майно товариства не продавала та припускає, що колишній голова правління СТ «Діамед» ОСОБА_6 підробив статутні документи та подав їх нотаріусу з метою продажу нерухомого майна.

Із повідомлення Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, отриманого слідчим 24 березня 2014 року, вбачається, що нерухоме майно, яке належало ТОВ «Діамед» на праві власності, а до цього СТ «Діамед», на даний час належить на праві власності ОСОБА_2, яка є рідною сестрою ОСОБА_6 та займала посаду секретаря загальних зборів СТ «Діамед».

25 березня 2014 року було додатково допитано двох свідків, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які повідомили, що 09 січня 2014 року загальних зборів засновників СТ «Діамед» не проводилося, рішення щодо відчуження майна, належного СТ «Діамед», не приймалося, а тому вони припускають, що протоколи загальних зборів СТ «Діамед» від 09 січня 2014 року, в яких йдеться про відчуження майна товариства, підроблені ОСОБА_6

Крім того, в матеріалах кримінального провадження є інформація, що ОСОБА_6, як один із засновників ТОВ «Діамед», перепродав нерухоме майно, яке «де-юре» належало ТОВ «Діамед», своїй рідній сестрі ОСОБА_2, але було незаконно придбане у СТ «Діамед» шляхом підробки документів, необхідних для вчинення правочину по відчуженню майна.

25 березня 2014 року слідчий СВ Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві Карасьов Д.С., за погодженням із прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва Сігаловим О.А., звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_2, а саме на Ѕ частку нежилого будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом накладення заборони на його відчуження.

Це клопотання того ж числа ухвалою слідчого судді було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 12014100080000295 від 12 січня 2014 року, про накладення арешту на майно ОСОБА_2, слідчий суддя зазначив, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення майна шляхом його відчуження, що у разі встановлення складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, унеможливить конфіскацію вказаного майна, тобто Ѕ частки нежилого будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Тому слідчий суддя прийшов до висновку, що слідчим доведено наявність правових підстав для застосування арешту майна за критеріями, зазначеними у ч. 2 ст. 167 КПК України, та можливість зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арештуна Ѕ частку нежилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом накладення заборони на його відчуження.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою проведення всебічного та повного досудового розслідування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на Ѕ частку нежилого будинку, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом накладення заборони на його відчуження.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 25 березня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві Карасьова Д.С., погоджене із прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва Сігаловим О.А., та накладено арешт на Ѕ частку нежилого будинку за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом накладення заборони на його відчуження, - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

______ ________ _____

Лашевич В.М. ПриндюкМ.В. Глиняний В.П.