Постанова № 38898954, 27.05.2014, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 185/3238/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Тимченка С.О.,

при секретареві - Пономаренко Л.Г.,

за участі прокурора - Мельниченка В.В.,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014040370000621 від 09 березня 2014 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Краснодара Краснодарського краю, росіянина,

громадянина України, із базовою середньою освітою, одруженого,

працюючого машиністом підземних установок ТОВ «Сігма-Ком»,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

раніше судимого:

27.01.2000 року Антрацитівським міськрайонним

судом Луганської області за ст. 140 ч. 2, 17, 140 ч.3, 141 ч.3 КК

України /в редакції 1960 року/ до чотирьох років шести

місяців позбавлення волі. На підставі ст. 45 КК України

/в редакції 1960 року/ засуджений умовно з випробувальним

терміном на три роки;

11.05.2001 року Антрацитівським міськрайонним судом

Луганської області за ст.ст. 140 ч.2, 140 ч.3, 145 ч.1, 42 КК

України /в редакції 1960 року/ до чотирьох років

позбавлення волі. На підставі ст. 43 КК України /в редакції

1960 року/ приєднано покарання у вигляді одного року

позбавлення волі за вироком Антрацитівського міськрайонного

суду Луганської області від 27.01.2000 року, та призначено покарання

у виді п'яти років позбавлення волі із конфіскацією майна;

12.05.2006 року Антрацитівським міськрайонним судом

Луганської області за ст.ст. 186 ч.2, 187 ч.2, 70 КК України

до восьми років шести місяців позбавлення волі,

із конфіскацією ? частини майна. На підставі ст. 71 КК

України приєднано шість місяців позбавлення волі за

вироком Антрацитівського міськрайонного суду Луганської

області від 11.05.2001 року, та остаточно призначено покарання

у виді дев'яти років позбавлення волі, із конфіскацією ? частини

майна.

18.12.2013 року на підставі ст. 81 КК України згідно

ухвали Перевальського районного суду Луганської області

від 10.12.2013 року звільнений від відбування покарання

умовно-достроково на не відбутий строк один рік один місяць

21 день. Покарання не відбув,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, маючи судимість, не погашену і не зняту у встановленому Законом порядку, перебуваючи на волі, належних висновків для себе не зробив, та знову скоїв злочин за наступних обставин.

08.03.2014 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, будучи в стані алкогольного сп'яніння, та перебуваючи на автобусній зупинці, розташованій навпроти квіткового ринку по вул. Карла Маркса м. Павлограда, ОСОБА_3 побачив раніше не знайому йому жінку -ОСОБА_2, у якої в руках знаходилась жіноча сумка. В цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел, спрямований на скоєння відкритого заволодіння майна, повторно, а саме жіночої сумки та її вмістом.

ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне, протиправне, відкрите заволодіння чужим майном, та маючи мету незаконного збагачення за рахунок майна, яке йому не належить, підійшов до потерпілої ОСОБА_2 спереду та, взявшись правою рукою за ручку її сумки, з корисливих мотивів, з метою наживи, умисно, відкрито, повторно, розуміючи незаконність і протиправність своїх дій, але не бажаючи відмовлятися від своїх злочинних намірів, усвідомлюючи те, що даний злочин він скоює в умовах очевидності, із корисних спонукань, ігноруючи волю потерпілої ОСОБА_2, шляхом ривку заволодів жіночою сумкою коричневого кольору вартістю 500 грн., в якій знаходився гаманець коричневого кольору вартістю 400 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 26 гривень, а також мобільний телефон марки «SAMSUNG» (ІМЕІ НОМЕР_1) червоного кольору, вартістю 574 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 1500 грн.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково, та суду показав, що 08.03.2014 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, проходячи біля квіткового ринку, розташованого по вул. Карла Маркса в м. Павлограді, та знаходячись у нетверезому стані, він побачив жінку, яка стояла на автобусній зупинці, та у нього виникла думка викрасти її сумку. Проходячи мимо жінки він смикнув сумку у потерпілої та став бігти, а коли почув крик потерпілої, та ще когось, то кинув сумку та почав тікати, так як перелякався. Троє працівників міліції затримали його, та бризкали балончиком з газом у очі, а потім побили. Він втратив свідомість, а коли отямився, то працівники міліції посадили його у автомобіль та відвезли до відділення міліції. Він хотів попросити у потерпілої вибачення, але йому не дали працівники міліції це зробити. Він не звертався до прокуратури із скаргою на працівників міліції, та претензій до них не має. Він згодний із тим, що його обвинувачують у відкритому викраденні майна. Все, що знаходилось у сумці він хотів використати у особистих цілях, та згодний із тим, що знаходилось у сумці, зі слів потерпілої. У вчиненому він щиро розкаюється, але визнає вину частково, оскільки не скористався сумкою, так як викинув її.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні показала, що 08.03.2014 року, у вечірній час, точного часу вона не пам ятає, вона стояла на зупинці біля квіткового ринку по вул. Карла Маркса м. Павлограда. В цей час біля неї пройшов, як пізніше їй стало відомо, обвинувачений, вихопив з її рук сумку, та почав бігти. Вона стала кричати обвинуваченому вслід, та чула, як впала сумка, але вона не підходила до неї. Обвинувачений падав, потім різко піднявся та побіг. Вона не бачила як працівники міліції затримували обвинуваченого, а коли підійшла до них, то побачила, що у обвинуваченого було обличчя у крові, садна на лобі. У її присутності ніхто обвинуваченого не бив. Вона не хотіла писати заяву у міліцію, так як обвинувачений просив у неї вибачення, але працівники міліції змусили її це зробити, умовляючи її. У неї немає претензій до обвинуваченого, так як їй все викрадене повернуто, та просить суд не позбавляти обвинуваченого волі.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що він є працівником міліції, та 08.03.2014 року у вечері з колегами патрулювали по вул. Карла Маркса в м. Павлограді. Біля автобусної зупинки, що знаходиться поруч квіткового ринку, він побачив як, приблизно у 30 м. він них вибіг чоловік, як пізніше йому стало відомо, що це був обвинувачений, та в руках у якого була сумка. За обвинуваченим біг раніше невідомий йому хлопець, потім потерпіла, які кричали в слід обвинуваченого. Приблизно за 200 м. обвинувачений кинув сумку, та продовжував тікати між будинками, але був затриманий ними біля приміщення райдержадміністрації. У обвинуваченого була можливість втекти від них. Ніхто з працівників міліції тілесних пошкоджень обвинуваченому не наносив, так як останній не чинив їм опору, останньому були надіті наручники, щоб той не втік, так як у нього не було бажання здатися добровільно. При затриманні він не бачив на обвинуваченому тілесних ушкоджень. Коли вони підійшли до кафе, де була потерпіла із сестрою, то потерпіла на його запитання відповіла, що буде писати заяву про злочин.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що він є працівником міліції, та 08.03.2014 року, часу він не пам'ятає, з колегами патрулювали по вул. Карла Маркса м. Павлограда. У цей час він побачив, як з боку квіткового ринку біг з сумкою, як пізніше йому стало відомо, обвинувачений, а за ним біг молодий чоловік. Зі слів чоловіка він зрозумів, що обвинувачений вирвав з руки сумку у потерпілої, та вони також стали наздоганяти обвинуваченого, кричали щоб той зупинився, що це міліція. Обвинувачений падав, але між будинком № 90 та приміщенням райдержадміністрації був затриманий, та йому були надіті наручники. Коли був затриманий обвинувачений, то у нього на обличчі була кров. Він не наносив обвинуваченому тілесні ушкодження, та звідки у того появилась кров, він не знає. Коли приїхали працівники оперативної групи міліції, то потерпіла говорила, що не буде писати заяву про злочин, що вона вибачила обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що 08.03.2014 року, у вечірній час він стояв на зупинці біля квіткового ринку по вул. Карла Маркса м. Павлограда. У цей час він почув крик жінки, та бачив, як обвинувачений зривав у жінки сумку, став бігти, потів впав, піднявся, та продовжував бігти. Він став бігти за обвинуваченим, кричав, щоб той зупинився, але останній не реагував. Потім він побачив патрульний автомобіль, та крикнув працівникам міліції. Через деякий час підійшли працівники міліції, та запропонували потерпілій написати заяву про злочин. Працівники міліції були у формі, та у тверезому стані. Потерпіла не хотіла писати заяву, але її родичі наполягали на цьому. Він не бачив тілесних ушкоджень на обвинуваченому.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні показав, що 08.03.2014 року у вечірній час потерпіла відпочивала у кафе по вул. Карла Маркса м. Павлограда. Він підійшов до квіткового ринку, та біля зупинки побачив, як обвинувачений вирвав сумку у потерпілої, став бігти, та впав, але потім піднявшись, знову побіг. За обвинуваченим побіг молодий хлопець. Потерпіла кричала обвинуваченому, що той робить? Обвинувачений був затриманий працівниками міліції, які запропонували потерпілій написати заяву про злочин. З боку працівників міліції порушень не було.

Згідно протоколу огляду місця події від 09 березня 2014 року та фототаблиці до нього, проведений огляд ділянки місцевості, розташованої між будинком № 90 та будинком № 92 по вул. Карла Маркса в м. Павлограді. На вищевказаній території присутня дитяча металева гірка, біля якої на відстані 8 м. на землі присутня жіноча сумка коричневого кольору. Сумка має одну ручку та один кишеньковий центральний відсік. З однієї сторони присутній кишеньковий відсік. У кишеньковому відсіку присутні ключі у кількості трьох штук, мобільний телефон марки «Самсунг» червоного кольору, ІМЕІ НОМЕР_1. У центральній кишені присутній гаманець коричневого кольору з карткою ПАТ КБ «Приватбанк», пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_2, грошові кошти в сумі 26 грн., косметична сумка чорного кольору з косметичними приборами. З місця події вилучена вказана сумка з майном /а. с. 8-10, т.2 /.

Допитавши обвинуваченого, потерпілу, свідків, дослідивши всі докази у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_3 винний у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

Його дії кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України.

Під час визначення покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких, раніше судимий, працює, за місцем проживання характеризується посередньо, вину визнав частково.

Обвинувачений визнав себе винним частково, але кається у скоєнні злочину, тому згідно ст. 66 КК України, суд вважає цю обставину, яка пом'якшує його покарання.

Згідно ст. 67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання, є рецидив злочину, та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті фізичних страждань або принизити людську гідність.

Обвинуваченим були надані документи про його сімейний стан, а саме те, що він одружений з ОСОБА_8, на утримані якої знаходяться двоє малолітніх дітей, свідоцтво про смерть матері. Згідно пояснень потерпілої остання претензій до обвинуваченого не має, та просить призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. Суд враховує ці обставини саме при призначені мінімального покарання, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України. Суд не находить обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, а саме те, що обвинувачений визнав свою вину частково, раніше неодноразово судимий, та вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 ч. 1 КК України суд вважає необхідним до призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_3 частково приєднати покарання за вироком Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12 травня 2006 року, оскільки останній вчинив злочини у період умовно-дострокового звільнення на 1 рік 1 місяць 21 день згідно ухвали Перевальського районного суду Луганської області від 10 грудня 2013 року.

Дане покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним злочинів, оскільки виправити останнього не можливо без його ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлений.

Речові докази слід розподілити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 ч. 1 КК ОСОБА_3 до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12 травня 2006 року, та визначити остаточне покарання у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити заставу.

Після набрання вироком законної сили, внесену на підставі ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 березня 2014 року заставу, на розрахунковий рахунок № 37312022006709, одержувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ОКПО 26239738 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, у сумі 24 360 /двадцять чотири тисячі триста шістдесят/ грн. - повернути ОСОБА_8.

Речові докази у кримінальному провадженні: жіночу сумку коричневого кольору, в якій знаходиться гаманець коричневого кольору з грошовими коштами в сумі 26 гривень, мобільний телефон марки «Самсунг» ІМЕІ № НОМЕР_1, передану на зберігання під розписку ОСОБА_2 - залишити останній за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: С.О. Тимченко