Постанова № 38898482, 20.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2014 року 10:37 № 826/2689/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000011710 від 01.02.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000011710 від 01.02.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000011710 від 01.02.2012 року є необґрунтованим, оскільки висновки відповідача про те, що майновий пай є таким, який отриманий позивачем безпідставно, документально та юридично не підтверджені і будуються виключно на припущеннях контролюючого органу.

Судовий розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із направленням судових запитів з метою отримання необхідних доказів для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.

У судове засідання 14.05.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, зазначаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності з положеннями Податкового кодексу України.

Суд у судовому засіданні 14.05.2014 року на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за згодою сторін, враховуючи відсутність потреби слухати свідка та експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведено камеральну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб громадянина ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, про що складено акт №5/17-119/НОМЕР_1 від 09.12.2011 року (надалі - акт перевірки).

За наслідками перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_1 задекларовано дохід від продажу в 2008 році майнового паю приватно-колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» ПОСТ «Киянське» с. Киянка Ємільчинського району Житомирської області в сумі 2 000 000,00 грн. При цьому, гр. ОСОБА_1 використано пільгу, передбачену пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону №889. Однак, як зазначив контролюючий орган в акті перевірки, відповідно до листа Киянської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області від 29.09.2011 року №87 гр. ОСОБА_1 відсутній у списках про право власності на майнові паї членів приватно-колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» ПОСТ «Киянське» с. Киянка Ємільчинського району Житомирської області; у період розпаювання та під час розпаювання майна на території підпорядкованій Киїянській сільській раді згідно будинкової книги громадянин ОСОБА_1 не був зареєстрований та не проживав; підтверджуючих підстав видачі Киянською сільською радою гр. ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати), а також отримання його у спадщину, дарунок немає. Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, гр. ОСОБА_1 відповідно до виписки банку по розрахунковому рахунку №2620.7.02064.001 вказаного громадянина, отримав грошові кошти від ТОВ «Будівельні інновації-плюс» в сумі 2 000 000,00 грн. від продажу земельного паю, у зв'язку з чим контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем пп. «ї» п. 1.3 ст. 1, пп. 4.2.9 ст. 4, пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на суму 300 000,00 грн.

На підставі викладеного вище, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 року №0000011710, яким гр. ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» у розмірі 300 000,00 грн.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 року №0000011710 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Продавець) та ТОВ «Будівельні інновації-плюс» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу майнового паю №031208 від 03.12.2008 року (надалі - договір), відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує належний Продавцеві майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства ПК «Авангард» ПОСТ «Киянське» с. Киянка Ємільчинського району Житомирської області номінальною вартістю 103,00 грн., що становить 0,01 відсотки, який отриманий Продавцем в процесі приватизації (п.1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору, вартість продажу вказаного в п. 1.1 даного договору майнового паю визначається сторонами у додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

У відповідності до додаткової угоди №1 до вказаного вище договору від 03.12.2008 року, сторони домовилися, що вартість продажу майнового паю, вказаного в п. 1.1 Договору купівлі-продажу майнового паю від 03.12.2008 року становить 2 000000,00 грн.

Вказані вище грошові кошти у розмірі 2000000,00 грн. надійшли від ТОВ «Будівельні інновації-плюс» на особовий рахунок позивача, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки по особовому рахунку за період з 01.12.2008 року по 12.12.2008 року.

При цьому, позивачем при подачі до Державної податкової інспекції Подільського району м. Києва податкової декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року або за інший період звітного року, у розділі 1.2 «Доходи, одержані мною в інших місцях не за місцем основної роботи (за виконання робіт за сумісництвом, за договорами цивільно-правового характеру, разових та інших робіт, дивіденди, авторські винагороди)» вказано дохід від продажу майнового паю із зазначенням суми нарахованого доходу у розмірі 2 000 000,00 грн. та з позначкою «-» у графі «Сума утриманого податку».

Як вбачається з матеріалів справи на момент виникнення спірних правовідносин нормативно-правовим актом, що регулював питання оподаткування доходів фізичних осіб, є Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-ІV (надалі - Закон №889).

Так, приписами п. 2.1 ст. 2 Закону №889 у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

При цьому, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи (п. 3.1 ст. 3 Закону №889 у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4 Закону №889 у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, до складу загального місячного оподатковуваного доходу, зокрема, включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону.

Водночас, п. 4.3 ст. 4 Закону №889 у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено перелік доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

До складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, зокрема, не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства (пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону №889 у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Як було зазначено вище, відповідач вказує на те, що підтверджуючих підстав видачі Киянською сільською радою гр. ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати), а також отримання його у спадщину, дарунок немає, у зв'язку з чим дохід, отриманий від відчуження вказаного майнового паю підлягає оподаткуванню у відповідності до положень Закону №889.

Разом з тим, у відповідь на судовий запит від 15.04.2014 року від Головного управління Міндоходів у м. Києві надійшов лист від 28.04.2014 року №1085/9/26-15-15-04-13, у додатках до якого, зокрема, міститься копія списку осіб, які мають право на майновий пай членів ПКСП «Авангард» ПОСТ «Киянське» на 8 арк., з якого вбачається, що під №163 списку працівників приватно-колективного сільськогосподарського підприємства «Авангард» с. Киянка, які мають право на пай, вказано гр. ОСОБА_1.

Крім того, згідно довідки за вих. №259 від 16.07.2008 року, копія якої наявна у матеріалах справи, за підписом голови Киянської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, яка видана гр. ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_2, виданий Подільським РУ ГУМВС України в м. Києві від 09.07.2002 року, в тому, що ним безпосередньо отримано у власність у процесі приватизації, згідно нормами земельного законодавства, внаслідок реорганізації ПКСП «Авангард» в ПОСТ «Киянське» майновий пай даного підприємства у розмірі 0,01 відсотків. Також, у даній довідці зазначено, що майновий пай документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом) серії ЖИ-6 №158377, виданий Киянською сільською радою 16.07.2008 року.

Згідно копії вказаного вище свідоцтва серії ЖИ-6 №158377, виданого Киянською сільською радою 16.07.2008 року, наявної у матеріалах справи, засвідчено право ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Подільським РУ ГУМВС України в м. Києві від 09.07.2002 року) на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства ПКСП «Авангард» ПОСТ «Киянське» с. Киянка Ємільчинського району, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників.

Відповідно до наведених вище документів, наявних у матеріалах справи, вбачається, що право на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства ПКСП «Авангард» ПОСТ «Киянське» с. Киянка Ємільчинського району Житомирської області закріплено за гр. ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_2, виданий Подільським РУ ГУМВС України в м. Києві від 09.07.2002 року, в свою чергу, платником податку, якому контролюючим органом збільшено суму грошового зобов'язання оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є гр. ОСОБА_1, натомість, згідно матеріалів справи, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий Подільським РУ ГУМВС України в м. Києві від 09.07.2002 року, виданий на ім'я ОСОБА_1, що дає змогу ідентифікувати останнього як особу, якій передано у власність вказаний вище майновий пай. При цьому, слід зазначити, що іншого з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не спростовано.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність у позивача підстав для застосування положень пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 Закону №889 у редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, якими встановлено не включення до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу суми доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства, а, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.02.2012 року №0000011710 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В свою чергу, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 01.02.2012 року №0000011710.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) судові витрати з видатків Державного бюджету України, спрямованих на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (ідентифікаційний код: 38671091, адреса: 04080, м. Київ, вул. Турівська, 12) у розмірі 4 872,00 грн. (чотирьох тисяч восьмисот сімдесяти двох грн. 00 копійок).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок