Постанова № 38897615, 22.05.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 р. № 820/5609/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.

за участю секретаря - Тайцеві А.Л.

за участю представників сторін:

представника позивача - Галактіонової Н.А.

представника відповідача - Засопіна М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група" до Державнаї податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000712201, №0000722201, №0000732201 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами проведеної перевірки, оформленої актом перевірки №569/20-30-22-01/33118582 від 24.02.2014 року, не погоджується, та вважає їх незаконними, необ'єктивними та такими, що підлягають скасуванню. Так, позивач посилався на безпідставність висновків Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про непідтвердженість реальності господарських операцій з ТОВ «Спецтрубомонтаж»», оскільки за даними операціями господарські зобов'язання виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ніким не оскаржені та у судовому порядку не визнані недійсними, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, оформленими згідно з вимогами чинного законодавства України.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група" (далі - ТОВ "Фінансово-будівельна група") зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 4059243 р., перебуває на обліку в Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Фінансово-будівельна група" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Спецтрубомонтаж» (код 33118582) за березень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом № 569/20-30-22-01/33118582 від 24.02.2014 р. (а.с. 6-14)

Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності ТОВ "Фінансово-будівельна група" встановлено порушення:

-завищення валових витрат в частині придбання будівельних робіт від ТОВ «Спецтрубомонтаж» у 1 кварталі 2011 року на 206112,00 грн., чим порушено п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

-завищення валового доходу в частині продажу будівельних робіт ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», які нібито придбано у ТОВ «Спецтрубомонтаж», у 1 кварталі 2011 року на 206112,00 грн., чим порушено п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

-завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в частині придбання будівельних робіт від ТОВ «Спецтрубомонтаж» у березні 2011 року на 41 222,40 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового Кодексу України;

-завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в частині продажу будівельних робіт ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», які нібито придбано у ТОВ «Спецтрубомонтаж», у лютому 2011 року на суму 41 222,40 грн., чим порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України;

-порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на 27 526 грн., у тому числі у 1 кварталі 2011 року на 27 256 грн.;

- порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, який підлягав сплаті в бюджет на 21 305 грн., у тому числі у березні 2011 року на 21 305 грн.; завищено значення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 20.2 Декларації з податку на додану вартість) у березні 2011 року на 716,0 грн..

На підставі висновків акту перевірки № 569/20-30-22-01/33118582 від 24.02.2014 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесені податкові повідомлення - рішення №0000712201, №0000722201, №0000732201 від 17.03.2014 року.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для відображення в акті порушення п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ,п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового Кодексу України виявились довідки та акти перевірок контрагента позивача, господарські операції з якими мали безпосередній вплив на вказані порушення, а які складені ДПІ у Шевченківському, Печерському , Дніпровському районах м. Києва, Червонозаводському районі м. Харкова .

Однак суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки № 569/20-30-22-01/33118582 від 24.02.2014 р., виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Фінансово-Будівельна група" та ТОВ "Спецтрубомонтаж " укладено Договір №СТ-15/10, згідно з п.1. якого замовник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ "Спецтрубомонтаж") виконує у відповідності з проектною документацією та умовами договору улаштування тимчасового складу на об"єкті будівництва: градирня №3 ПАТ "Харківська ТЕЦ-5", яка розташована за адресою Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки.

На виконання умов зазначеного вище договору ТОВ "Спецтрубомонтаж " виконано будівельні роботи, що підтверджується актами прийому виконаних будівельних робіт, наявними у матеріалах справи. (а.с. 41-50)

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується також податковими накладними, які включені до реєстру отриманих податкових накладних (а.с. 53-54).

За придбані будівельні роботи позивачем була здійснена оплата ТОВ "Спецтрубомонтаж" у безготівковій формі на поточний рахунок, що підтверджується платіжними дорученням, які наявні в матеріалах даної адміністративної справи (51-52).

Вищевказаний договір з ТОВ "Спецтрубомонтаж " був укладений позивачем на виконання умов договору підряду № 236 від 11.04.2005 р. та відповідних додаткових угод до нього, укладених з замовником - ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" стосовно виконання будівельно-монтажних робіт на об'єктах останнього.

Також, судом встановлено, що між ТОВ "Фінансово-Будівельна група" та ТОВ "Спецтрубомонтаж " укладено Договір №СТ-1/11, згідно з п.1. якого замовник (позивач) доручає, а підрядник (ТОВ "Спецтрубомонтаж ") виконує у відповідності з проектною документацією та умовами договору проведення ремонтних робіт у приміщенні управління праці та соціального захисту населення Краснокутської райдержадміністрації Харківської області, розташованому за адресою Харківська область, смт. Краснокутськ, провул. Заклепенко,8.

На виконання умов зазначеного вище договору ТОВ "Спецтрубомонтаж " проведено ремонтні роботи у приміщенні управління праці та соціального захисту населення Краснокутської райдержадміністрації Харківської області, що підтверджується актами прийому виконаних будівельних робіт, наявними у матеріалах справи. (а.с. 62-67)

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується податковими накладними, які включені до реєстру отриманих податкових накладних (а.с. 68).

За проведені ремонтні роботи позивачем була здійснена оплата ТОВ "Спецтрубомонтаж" у безготівковій формі на поточний рахунок, що підтверджується платіжними дорученням, які наявні в матеріалах даної адміністративної справи (68а, 68б).

Вищевказаний договір з ТОВ "Спецтрубомонтаж " був укладений позивачем на виконання умов договору підряду № 4807-RI, укладеного з замовником - Управлінням праці та соціального захисту населення Краснокутської райдержадміністрації стосовно виконання ремонтних робіт у приміщенні управління праці та соціального захисту населення Краснокутської райдержадміністрації Харківської області, розташованому за адресою Харківська область, смт. Краснокутськ, провул. Заклепенко,8.

Відповідно до умов вищевказаних договорів всі роботи підрядниками виконані в повному обсязі, оплати позивачем здійснені, будь-яких зауважень з боку позивача та замовників - ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" та Управління праці та соціального захисту населення Краснокутської райдержадміністрації - не було.

Суд зазначає, що порядок укладання та виконання договорів на будівельні та будівельно-монтажні роботи регулюються ЦК України, де встановлено, що (ст. 875) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. В ст. 877 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Не виконання сторонами договору будівельного підряду визначених законодавцем вимог за правилами ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з правилами ч.1 і ч.2 ст.181 Господарського кодексу України, має своїм юридичним наслідком не досягнення згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд вважає, що належним доказом фактичного виконання робіт є акти прийомки виконаних робіт Форми № КБ-2в, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» №237/5 від 21 червня 2002 року, будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності, повинні складати за типовою формою №КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт», а усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування за типовою формою №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт».

З матеріалів справи встановлено, що між сторонами договорів при його виконанні були складені акти приймання виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в, які оформлено належним чином.

Зазначені у вказаних актах роботи за видом, обсягом та якісними і кількісними показниками відповідають даним, визначеним у технічних завданнях та проектно-кошторисній документації.

Також позивачем надані розрахунки загальновиробничих витрат і відомості ресурсів, в яких зазначається загальна вартість робіт, час роботи на будівництві, складові адміністративних видатків, вид і кількість матеріалів, які використовувались на будівництві та інші відомості і реквізити, наявність яких є обов'язковою для первинного документу у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Фінансово-будівельна група" зареєстрована як юридична особа, є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією відповідного Свідоцтва та має ліцензію на провадження діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, на здійснення робіт , які визначені у відповідному переліку .

Враховуючи досліджені вище докази, суд приходить до висновку про наявність у позивача доведеної належними та допустимим доказами об'єктивної необхідності придбання підрядних робіт для забезпечення ведення власної господарської діяльності -виконання договору № 236 від 11.04.2005 р. та відповідних додаткових угод до нього, укладених з замовником - ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" та виконання договору № 4807-RI, укладеного з замовником - Управлінням праці та соціального захисту населення Краснокутської райдержадміністрації.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд вважає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи наявні податкові накладні та інші первинні документи, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, підписи уповноважених осіб , а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентами, які знаходились в Єдиному державному реєстрі, були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, судом встановлено, що спірні правовідносини були здійснені позивачем з дотриманням вимог чинного податкового законодавства та не потягли за собою заниження зобов'язань платника податків .

Крім того , суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на акти перевірки податкових органів постачальників по ланцюгу до "вигодонабувача" - ТОВ "Фінансово-будівельна група", як на підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ "Фінансово-будівельна група" та контрагентами та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення №0000712201 від 17.03.2014 року, №0000722201 від 17.03.2014 року, №0000732201 від 17.03.2014 року не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0000712201 від 17.03.2014 року, №0000722201 від 17.03.2014 року, №0000732201 від 17.03.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група" ( код ЄДРПОУ 33118582) судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 27.05.2014 року.