Постанова № 38897582, 22.05.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1169/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року 12:50м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук А.М. при секретаріБачку А.М. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство закритого типу "Кам'янець-Подільськ-Реставрація" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання дій протиправними та скасування вимоги № 145 від 24.02.2012 року., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, у якому просить, з урахуванням зміни підстав позову, визнати дії відповідача, щодо нарахування пені за несвоєчасну сплату сум податку з доходів фізичних осіб за період з 30.01.2008 року по 30.01.2009 року протиправними та скасувати податкову вимогу № 145 від 24.02.2012 року про сплату 180082 грн. 40 коп. пені. Судові витрати у відповідності до ст.94 КАС України стягнути з державного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 30.01.2012 року Кам'янець-Подільською ОДПІ за результатами позапланової виїзної документальної перевірки з питань своєчасності нарахування та перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб проектно-будівельно-виробничого акціонерного товариства закритого типу "Кам'янець-Подільськ-Реставрація" за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року складено акт за №33817321338424. За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок, що в порушення п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.п. "а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року за №889-IV із змінами та доповненнями, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-IV із змінами та доповненнями, позивач несвоєчасно перерахував до бюджету утримані суми податку на доходи фізичних осіб, внаслідок чого за період з 30.01.2008 року по 30.12.2009 року нараховано пеню в розмірі 180082 грн. 40 коп.

Зазначає, що 17.02.2012 року позивачем подано заперечення на акт перевірки.

23.02.2012 року відповідачем відмовлено в задоволені поданого позивачем заперечення та направлено податкову вимогу №145 від 24.02.2012 року про сплату 178355 грн. 73 коп. пені.

Вказує, що відповідачем податкова вимога винесена неправомірно, оскільки у позивача відсутній податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями у вигляді пені. Тому просив дану податкову вимогу скасувати, а дії відповідача щодо прийняття податкової вимоги визнати протиправними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив подав письмове заперечення в якому вказує, що пеня в сумі 180082 грн. 40 коп. нарахована згідно проведеної перевірки від 30.01.2012 року (№338/173/21338424), то з цього часу з урахуванням вищенаведеного, інспекція набула права на її стягнення.

Зазначає, що станом на 23.02.2012 року, згідно облікової картки платника, була наявна переплата у сумі 1726 грн. 67 коп. сума податкового боргу платника податків складала 178 355 грн. 73 коп.

Вказує, що 24.02.2012 року інспекцією сформовано податкову вимогу форми „Ю" за №145 на загальну суму 178355 грн. 73 коп., яку вручено 28.02.2012 року голові правління ПАТ СНРПБВАТЗТ «Кам'янець-Подільськ-Реставрація». Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що з 23.01.2012 року по 27.01.2012 року Кам'янець-Подільською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності нарахування та перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, про що складено акт № 33817321338424 від 30.01.2012 року.

З висновку акту перевірки вбачається, що на думку відповідача у період, що перевірявся, позивачем утримані суми податку на доходи фізичних осіб перераховувались до бюджету несвоєчасно та не в повному обсязі, зважаючи на що даним актом перевірки нарахована пеня у розмірі 180 082,40 грн.

17.02.2012 року позивачем подане заперечення на акт перевірки, на яке 23.02.2012 року відповідачем надана відповідь про відмову у задоволенні заяви платника податків.

24.02.2012 року відповідачем прийнята податкова вимога № 145, якою позивача повідомлено про необхідність сплати податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями по пені в сумі 178 355 грн. 73 коп.

Оцінюючи підстави для прийняття оскаржуваної податкової вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 14.1.153. Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, а податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п. 14.1.175. Податкового кодексу України).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1. статті 59 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Суд звертає увагу на те, що грошове зобов'язання позивача зі сплати пені було визначене податковим органом на підставі акту перевірки від 30.01.2012 року. Будь-які податкові повідомлення-рішення на суму пені не приймались.

Суд погоджується з твердженнями податкового органу про те, що розрахунок сум податку з доходів фізичних осіб, який подавався платником податків - позивачем протягом попередніх років вважається (вважався) податковою декларацією у розумінні вимог чинного на той час законодавства.

Оскільки як встановлено судом, несвоєчасна сплата податку з доходів фізичних осіб з боку позивача мала місце починаючи з грудня 2007 року (що випливає з акту перевірки), порядок узгодження податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб визначався відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У пункті 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що під терміном «податкова декларація», «розрахунок» розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Аналіз положень пунктів 2.1 та 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451, свідчить, що розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), подається податковими агентами до податкового органу в строки, передбачені у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» для подачі податкової декларації за календарний квартал, і цей розрахунок містить в собі дані про нарахований і утриманий податок та суму, яка фактично підлягає сплаті до бюджету.

Отже, розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), за своє суттю є податковою декларацією у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Дану позицію поділяє і Вищий адміністративний суд України (справа 9991/84467/11, номер рішення у ЄДРСРУ 21538726).

Відповідно до абз. 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Отже, суми податку з доходів фізичних осіб були узгоджені з моменту подання розрахунку (декларації).

Згідно з п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 даного Закону пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону визначено, що в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Однак, як видно з таблиці № 4, викладеної у акті перевірки від 30.01.2012 року, у колонці 1 зазначається місяць та рік подання платником податку розрахунку (декларації), зокрема починаючи з 01.12.2007 року (дата виникнення боргу - 30.01.2008, дата погашення боргу - 05.01.2009 року). Загальна сума пені, нарахована актом складає 180 082,40 грн.

Як видно з картки особового рахунку, сума пені була зменшена до 178 355, 73 грн.

На вимогу суду представник відповідача надав детальний розрахунок пені в сумі 180082 грн. 40 коп. в розрізі періоду її нарахування.

Суд звертає увагу на те, що оскільки пеня була нарахована податковим органом саме актом перевірки від 30.01.2012 року, правомірним у даному випадку може вважатись включення до податкової вимоги тих сум пені, які визначені податковим органом в межах строку 1095 днів, обчислення якого, виходячи з вимог статті 102 Податкового кодексу України, повинне починатись з наступного дня після спливу останнього дня граничного строку подання податкової декларації, однак оскільки йдеться про нарахування пені - з моменту виникнення податкового боргу.

Решта коштів, нарахованих як пеня ( за періоди, перебіг у часі яких відбувся раніше), та які не охоплюються 1095 - строком давності, протягом яких контролюючий орган не визначив суму грошових зобов'язань, не можуть бути включені до розрахунку грошового зобов'язання зі сплати пені, і як наслідок не повинні включатись до податкової вимоги.

Отже, як видно з розрахунку сум пені, до суми, яка визначена актом перевірки, а згодом виставлена у податковій вимозі, увійшла пеня, нарахована податковим органом в межах і поза межами строку давності, який визначається для визначення грошового зобов'язання, що свідчить про те, що податковим органом не у повній мірі були дотримані вимоги податкового законодавства в частині строків нарахування податкового зобов'язання.

Пункт 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що сума грошових зобов'язань за період з 01.12.2007 року по 01.12.2008 року в розмірі 173379 грн. 09 коп. не можуть бути включені до розрахунку грошового зобов'язання зі сплати пені, і як наслідок не повинні включатись до податкової вимоги. В зв'язку з цим податкова вимога № 145 від 24 лютого 2012 року може бути скасована частково, оскільки податковим органом наданий детальний розрахунок суми пені (в контексті періодів її нарахування), яка увійшла в суму податкового боргу по оскаржуваній вимозі, а тому позовні вимоги слід задоволити частково.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158-163 КАС України, ст.ст. 59, 102 Податкового кодексу України, ст. 19 Конституції України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов приватного акціонерного товариства спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство закритого типу "Кам'янець-Подільськ-Реставрація" задоволити частково.

Визнати дії відповідача, щодо винесення податкової вимоги №145 від 24.02.2012 року протиправними.

Скасувати податкову вимогу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області №145 від 24.02.2012 року в частині 173379 (сто сімдесят три тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. 09 коп. пені.

Стягнути із Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство закритого типу "Кам'янець-Подільськ-Реставрація", код ЄДРПОУ 21338424, судові витрати по справі у сумі 892 (вісімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2014 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук