Ухвала суду № 38897205, 21.05.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «20» травня 2014 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Кифлюка В.< По-батькові >.

суддів Дембіцької О.О., Попова Г.Г.

при секретарі Сабадаш Ю.С.

за участю учасників судового провадження:

прокурора відділу прокуратури Чернівецької області Хоміцької Т.Б., адвоката ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014260110000054

щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівці, жителя АДРЕСА_1,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 березня 2014 року ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і йому призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 січня 2014 року та остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишено у виді тримання під вартою. Початок строку відбуття покарання вирішено обчислювати з часу затримання.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 196,56 грн. судових витрат за проведення судових експертиз.

Вирішено долю речових доказів.

На цей вирок обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій, просив вирок суду змінити, пом'якшити покарання, застосувавши ст. 69 КК України.

При цьому обвинувачений посилався на те, що він щиро розкаявся у вчиненому

справа №11кп/794/167/14 р. головуючий у 1 інстанції Мізюк В.М.

категорія ст.185 КК України доповідач Кифлюк В.Ф.

та активно сприяв у розкритті злочину, добровільно видав викрадене, тобто відшкодував шкоду потерпілому. Ці обставини, на думку апелянта, є підставою для призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_3, який просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, яка просила відмовити в задоволенні вимог апелянта, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи обвинуваченого, колегія суддів вважає, що вимоги останнього є безпідставні і в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Судом першої інстанції встановлено, що 09 лютого 2014 року в період часу з 02 год. по 05 год., ОСОБА_3 шляхом пошкодження вікна проник в приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», належного ОСОБА_4 по АДРЕСА_2, звідки повторно викрав спиртні напої, енергетик, сигарети та сік, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 849 грн. 90 коп.

Винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, що наведені у вироку, підтверджується дослідженими в суді доказами, яким дана правильна юридична оцінка.

Оскільки обвинувачений в поданій апеляційній скарзі не оспорює фактичні обставини справи, обсяг обвинувачення та правильність кваліфікації дій, колегія суддів, керуючись ст. 404 КПК України, не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оспорено в апеляції.

Що стосується призначеного обвинуваченому покарання, колегія суддів вважає, що воно призначено йому у відповідності до вимог ст.ст. 65, 66 КК України, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, даних про його особу, а також усіх обставин справи.

При призначенні покарання обвинуваченому суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого ним злочину, дані про його особу, а також те, що останній посередньо характеризується по місцю проживання та заяву потерпілого ОСОБА_4, який немає претензій до обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання. Також судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння умисних злочинів та вчинив новий злочин через незначний проміжок часу після ухвалення обвинувального вироку щодо нього, що, на думку колегії суддів, свідчить про небажання обвинуваченого стати на шлях виправлення та унеможливлює призначення йому більш м'якого покарання .

Застосування ж ст.69 КК України при призначенні покарання, як того просить апелянт, можливе лише при наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Оскільки в справі відсутні такі обставини, підстав для застосування ст.69 КК України та пом'якшення призначеного покарання обвинуваченому немає.

Призначення судом винному за сукупністю вироків, ближчої до мінімальної, міри покарання, передбаченої санкцією ст.185 ч.3 КК України, також свідчить про безпідставність вимог обвинуваченого.

Вирок суду є обґрунтований і законний, підстав для його зміни немає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області,-

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 відмовити, а вирок Кіцманського районного суду Чернівецької області від 12 березня 2014 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в порядку касаційного провадження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий В.Ф.Кифлюк

Судді Г.Г.Попов

О.О.Дембіцька

Копія вірна: суддя