Рішення № 38896447, 27.05.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4826/14 Справа № 204/1074/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Токар Н. В. Доповідач - Ремез В.А.Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Головуючого - Ремеза В.А.,

Суддів - Міхеєвої В.Ю., Свистунової О.В.,

при секретарі - Гасановій С.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2014р. за позовом Публічного акціонерного товариства «АВТОКРАЗБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного підприємця ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ВАЛЕНТИНА-ІІ» ЛТД про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_4, ТОВ Фірма «ВАЛЕНТИНА-ІІ» ЛТД про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 16.11.2005р. між ВАТ «Акціонерний комерційний банк «АВТОКРАЗБАНК», правонаступником якого є ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №03/ф103/05 з додатковими угодами до нього: №1 від 16.04.07р., №2 від 11.08.08р., №3 від 14.11.08р., №4 від 18.01.10р., згідно якого Банк надав ОСОБА_2 кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії в розмірі 152 000грн., а з урахуванням додаткової угоди №1 - у розмірі 354 000грн. з правом використання в доларах США та Євро на споживчі цілі, терміном до 01.11.2010р. з урахуванням додаткової угоди №3 від 14.11.2008р.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №03/ф103/05 від 16.11.2005р. були укладені наступні договори поруки: 16.11.2005р. між Банком, позичальником та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №03/ф103-п2/05 з урахуванням додаткової угоди №1 до нього від 16.04.07р., відповідно до умов якого, поручитель взяла на себе зобов'язання відповідати перед Банком по зобов'язаннях ОСОБА_2 в повному обсязі.

16.11.2005р. між Банком, позичальником та приватним підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір поруки №03/ф103-п1/05 з урахуванням додаткової угоди №1 до нього від 16.04.07р., відповідно до умов якого, останній взяв на себе зобов'язання відповідати перед Банком по зобов'язаннях Позичальника ОСОБА_2 у повному обсязі.

27.05.2009р. між Банком, позичальником та ТОВ Фірма «Валентіна -II» ЛТД було укладено договір поруки №03/ф103-п3/09 з урахуванням додаткових угод №1 від 03.06.09р. та №2 від 17.06.09р., відповідно до умов якого, останнє взяло на себе зобов'язання відповідати перед Банком по зобов'язаннях позичальника у повному обсязі.

ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» виконало свої зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_2 кредитні кошти, однак ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору не виконала умови договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором №03/ф103/05 від 16.11.2005р., а тому уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги позивач просив стягнути заборгованість станом на 11.11.2013р. в сумі 1 044 306,24грн., та заборгованість за кредитними коштами, отриманими у гривні у розмірі 42 882,03грн.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12.03.2014р. позовні вимоги ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємця ОСОБА_4, ТОВ Фірма «ВАЛЕНТИНА-ІІ» ЛТД про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором №03/ф103/05 від 16.11.2005р. у розмірі 780 718,44грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом - 444 570,66грн.; процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом - 294 028,82грн.; пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 12.02.2012р. по 12.02.2013р. в сумі 1663,03грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне повернення кредиту - 40 455,93грн.; а також заборгованість за кредитними коштами, отриманими у гривні у розмірі 40 236,27грн., яка складається із простроченої заборгованості за кредитом - 12 800грн.; процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом - 178,40грн.; пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 12.02.2012р. по 12.02.2013р. в сумі 233,54грн.; втрати від інфляції за несвоєчасне повернення кредиту - 9 324,33грн.; штраф за недотримання умов кредитного договору - 17 700грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» судовий збір у сумі 3441грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вона не погоджується з рішенням суду оскільки судом стягнуто заборгованість по кредитному договору, яка не підтверджена документально.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду в оскаржуваній частині частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2, судом було встановлено, що 16.11.2005р. між ВАТ «Акціонерний комерційний банк «АВТОКРАЗБАНК», правонаступником якого є позивач по справі ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №03/ф103/05 з додатковими угодами до нього: №1 від 16.04.2007р.; №2 від 11.08.2008р.; №3 від 14.11.2008р.; №4 від 18.01.2010р., згідно з яким, Банк зобов'язався надати Позичальникові кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії в розмірі 152 000грн., а з урахуванням додаткової угоди №1 - у розмірі 354 000грн. з правом використання в доларах США та Євро на споживчі цілі, терміном до 01.11.2010р. з урахуванням додаткової угоди №3 від 14.11.2008р.

Відповідно до пункту 1.3. Кредитного договору Банк та позичальник погодили умову про те, що за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 22 % річних у гривні та 16,5 % річних у доларах США та Євро, а з урахуванням додаткової угоди №2 від 11.08.2008р. у розмірі 24 % річних у гривні та 18 % річних у доларах США та Євро.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, Банк свої зобов'язання за кредитним договором №03/ф103/05 від 16.11.2005р. виконав у повному обсязі і надав ОСОБА_2 кредитні кошти.

При цьому як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 отримувала згідно умов договору кошти у доларах США так і в гривні, і згідно розрахунку судом встановлено, що заборгованість за кредитним договором, отриманим у гривні станом на 11.11.2013р. становить 40 236,27грн. і складається із простроченої заборгованості за кредитом - 12 800грн.; процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом - 178,40грн.; пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 12.02.2012р. по 12.02.2013р. - 233,54грн.; втрат від інфляції за несвоєчасне повернення кредиту - 9 324,33грн.; штрафу за недотримання умов кредитного договору - 17 700грн.

Встановивши вказані обставини, суд правильно прийшов до висновку про стягнення зазначеної суми заборгованості за кредитним договором на підставі ст.ст. 526, 530, 625, 1054 ЦК України, і колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновків суду, а тому в зазначеній частині апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Що ж стосується рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» заборгованості за кредитним договором №03/ф103/05 в частині отриманої та неповернутої суми кредиту в доларах США, то колегія суддів вважає, що в цій частині рішення суду підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість за кредитним договором №03/ф103/05 за кредитом отриманим у доларах США станом на 11.11.2013р. складає: тіло кредиту 55 620доларів США - еквівалент 444 570грн.(за курсом НБУ 7,993 за 1 долар США), проценти за користування кредитом 36 403,52 долара США - 290 973,33грн., а всього 92 023,52долара США, що складає еквівалент 735 543,99грн.

Однак суд помилково визначив суму заборгованості за порушення умов кредитного договору щодо повернення суми процентів за користування кредитом в сумі 294 028,82грн., тоді як фактично сума складає 36 403,52долара США х 7,993грн. = 290 973,33грн.

Розглядаючи вимоги ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» про стягнення з ОСОБА_2 пені судом з урахуванням обставин справи було обґрунтовано вирішено питання про те, що пеня за несвоєчасне повернення процентів за кредитним договором складає в межах 1 річного строку позовної давності за період з 12.02.2012р. по 12.02.2013р. - 1 663,03грн., і таким чином загальна сума заборгованості складає 737 207,02грн.

Що ж стосується рішення суду в частині розгляду вимог ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» про стягнення з ОСОБА_2 індексу інфляції у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів, отриманих у доларах США в сумі 40 455,93грн., що складає еквівалент 5 061,42долара США, то колегія суддів вважає, що суд помилково прийшов до висновку про задоволення в цій частині позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Визначення в договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Держкомстатом індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних зі знеціненням боргу, визначеного в іноземній валюті.

У зв'язку з викладеним, при вирішенні питання про повернення боргу, суд безпідставно враховував індекс інфляції у сумі 40 455,93грн., еквівалент 5 061,42долара США який установлений відносно гривні, а не іноземної валюти, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі ст. 309 ЦПК України про відмову ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» в задоволенні позовних вимог про стягнення індексу інфляції у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,ст.309,316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2014р. в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» індексу інфляції у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів у сумі 40 455,93грн. скасувати.

Змінити рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом з 294 028,28грн. до 290 973,33грн.

Відмовити ПАТ «АВТОКРАЗБАНК» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції у зв'язку з несвоєчасним поверненням кредитних коштів.

Вважати, що з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «АВТОКРАЗБАНК» підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором №03/ф103/05 від 16.11.2005р. станом на 11.11.2013р. замість 780 718,44грн. 737 207,02грн.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду вступає в силу з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді