Рішення № 38894455, 04.04.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2014 р.Справа № 922/406/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом ПАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ в о. Харківської обласної дирекції м. Харків до ФОП ОСОБА_3, м. Богодухів про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача: Мікуліна Т.О. за дов. №1352/13 від 23.08.13р.; відповідача: не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Фізичної особи-підприєця ОСОБА_3. на свою користь заборгованість за кредитним договором № 010-2/07/1-984-07 від 31.08.2007 р., яка станом на 21.01.2014 р. складає 45 906,64 гривень з яких: сума заборгованості за кредитом - 43082,35 гривень; сума заборгованості по відсотках за кредитом - 2450,86 гривень; сума пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків - 373,43 ривень, а також судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Позивач скористався правом участі у судовому засіданні, направив свого представника, який підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал господарського суду Харківської області від 07.02.2014р., 25.02.2014р., 11.03.2014 та 02.04.2014р. щодо надання до суду відзиву на позовну заяву; з документами в його обґрунтування, Витягу з Эдиного державного реэстру юридичних осіб-підприємців станом на момент розгляду справи; довідки про розрахункові рахунки в установах банків не виконав. Про дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

31 серпня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - Позивач, Банк), та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі Відповідач, Позичальник) був укладений Кредитний договір № 010-2/07/1-984-07 (надалі - Кредитний договір), згідно якого Відповідачу були надані грошові кошти в сумі 77686,00 гривень (сімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 00 копійок) строком по 28.08.2027 р.

Відповідно до п. 1.1; 2.1; 3.1; вищевказаного Кредитного договору, Відповідач прийняв на себе зобов'язання щодо: погашення суми заборгованості за кредитом відповідно до графіка погашення кредиту, який є додатком № 1 до цього договору, а також щомісяця сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 17,5 % річних, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, а також при кінцевому погашенні кредиту.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Взятих на себе зобов'язань Відповідач не виконує, в зв'язку з чим, станом на 21.01.2014 р. виникла заборгованість у розмірі:

- сума заборгованості за кредитом - 43082,35 грн.;

- сума заборгованості по відсотках за кредитом - 2450,86 грн.

Зазначені обставини підтверджуються Розрахунком заборгованості нарахованої за порушення терміну сплати суми кредиту за кредитним договором № 010-2/07/1-984-07.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено умовами договору або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аз відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, а в матеріалах справи такі докази відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 43082,35 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 2450,86 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на прострочення виконання відповідачем зобов'язань за повернення кредиту, просить стягнути з нього пеню в розмірі 373,43 грн.

Відповідності до умов п.10.2 вищевказаного Кредитного договору:

за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених Кредитним договором, Позичальник сплачує Банку пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Станом на 21.01.2014 р. сума пені за порушення строків сплати кредиту та відсотків (за період з 21.07.2013 р. по 21.01.2014 р.) складає 373,43 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Цивільним кодексом України ст. 625 визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського „характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити . роші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають ніж учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно 3 ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським індексом України, іншими законами або договором.

Наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплати процентів за його користування у розмірі та у строк, встановлений договором, діють підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в сумі 373,43 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається:

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (62100, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909) в особі Харківської обласної дирекції (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, код 23321095) заборгованість за кредитним договором № 010-2/07/1-984-07 від 31.08.2007 р., яка станом на 21.01.2014 р. складає 45 906,64 гривень (сорок п'ять тисяч дев'ятсот шість гривень ) 64 коп. рахунок для сплати в гривні та доларах: № 290921074 в Харківській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 233210952, а також судовий збір у розмірі 1827,00 грн. рахунок для сплати № 361937 в Харківській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль", ЄДРПОУ 23321095, МФО 350589.

Повне рішення складено 09.04.2014 р.

Суддя С.Ч. Жельне