Вирок № 38892707, 27.05.2014, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3973/14-к

1-кп/369/193/14

В И Р О К

іменем України

27.05.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі: Ярмольській І.В.

за участі прокурора: Дяченка О.О.

захисника: ОСОБА_1

представника потерпілої: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, що має середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер платника податків: НОМЕР_1

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

10.01.2014 року близько о 22 год. 25 хв. в темний час доби ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_2, рухаючись на ньому по автодорозі Київ-Бишів в межах населеного пункту с. Петрівське в напрямку с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, перевищив допустиму швидкість руху, чим порушив п. 12.4, та в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 б) Правил дорожнього руху України не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявив неуважність та безпечність, в порушення п. 12.1., згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та в порушення п. 12.2, згідно якого у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, на автодорозі Київ-Бишів 5 км+54 м. не впорався з керування та здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху, де сталось зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_4.

Внаслідок зіткнення пасажир автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи № 112/Д від 22.04.2014 року отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, забійної рани лоба; закритого перелому правої ключиці зі зміщенням уламків. Черепно-мозкова травма відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Перелом відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його загоєння необхідний термін більше 21 дня. Пасажир автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичної експертизи №94/Д від 23.04.2014 року отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому хірургічної шийки правої плечової кістки зі зміщенням уламків. Тілесне ушкодження відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його зрощення необхідно більше 21 дня. Водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичного експерта №92/Д від 17.04.2014 року отримав тілесне ушкодження у вигляді забійної рани лобної ділянки, забійно-рваної рани правого колінного суглобу, зазначені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме: п. 1.3., згідно якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими, п. 1.5., згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, п. 2.3., згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.1., згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; п. 12.2., згідно якого у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; п. 12.4., згідно якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Сукупність допущених ОСОБА_3 грубих порушень вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3(б), 12.1, 12.2, 12.4 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із вчиненою дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що 10.01.2014 року біля 22 години 30 хвилин він їхав на автомобілі НОМЕР_5 по автодорозі Київ-Бишів в напрямку с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. В с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області він рухався зі швидкістю більше 80 км/год. В цей час в його автомобілі перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ОСОБА_6 сидів на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_5 сиділа на задньому пасажирському сидінні. Попереду його автомобіля їхав автомобіль марки „ВАЗ", який став пригальмовувати. Він також натиснув на гальма, внаслідок чого його автомобіль винесло на смугу зустрічного руху, де сталось зіткнення з автомобілем марки „ВАЗ", що рухався на зустріч.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 10.01.2014 року біля 22 години 30 хвилин він їхав на автомобілі НОМЕР_5 по автодорозі Київ-Бишів в напрямку с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області та сидів на передньому пасажирському сидінні. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_3, а на задньому пасажирському сидінні сиділа ОСОБА_5 Після того, як ОСОБА_3 хтось зателефонував, останній почав нервувати та їхати швидко. В с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області попереду їхнього автомобіля їхав автомобіль марки „ВАЗ". ОСОБА_3 почав обганяти вказаний автомобіль. Виїхавши на смугу зустрічного руху, він побачив, що їм на зустріч їде автомобіль. Тоді ОСОБА_3 повернувся на свою смугу руху, але, побачивши, що він може зіткнутися з автомобілем марки „ВАЗ", що рухався в попутному з ними напрямку, знову виїхав на смугу зустрічного руху, де їх автомобіль зіткнувся з автомобілем марки „ВАЗ", що їхав їм назустріч.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що 10.01.2014 року ввечері вона з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 перебувала в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, коли ОСОБА_3 запропонував проїхатися з ним на його автомобілі. Вона та ОСОБА_6 погодились та сіли до автомобіля. Вона сіла на заднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_6 сів на переднє пасажирське сидіння. ОСОБА_3 після того, як поговорив зі своєю дівчиною по телефону, став нервувати та їхати швидше. Біля 22 години 30 хвилин, коли вони проїжджали с. Петрівське Києво-Святошинського району Київської області в напрямку с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, попереду них їхав автомобіль. ОСОБА_3 почав його обганяти, після чого сталось зіткнення. Що відбувалось далі вона не пам'ятає через отримані травми.

Підтримала свій цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної та моральної шкоди.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 - її син. Після дорожньо-транспортної пригоди вона зверталась до матері потерпілої - ОСОБА_8 та передавала їй грошові кошти на лікування дочки, а саме: 09.02.2014 року - 2500 гривень та 05.03.2014 року - 3000 грн. Також вони домовлялись, що вона буде давати гроші на лікування ОСОБА_5 по мірі можливості.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що потерпіла ОСОБА_5 - її дочка. Після дорожньо-транспортної пригоди мати обвинуваченого - ОСОБА_7 давала їй кошти на лікування ОСОБА_5, а саме 5500 гривень та обіцяла давати в подальшому гроші різними частинами.

Крім того, судом були досліджені письмові докази, а саме:

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.01.2014 року, згідно якого місцем дорожньо-транспортної пригоди є 5км+54 м автодороги Київ-Бишів (а.п. 36-43);

- протокол огляду технічного стану автотранспорту від 10.01.2014 року - автомобіля НОМЕР_6. В ході огляду автомобіля було виявлено механічні пошкодження у вигляді: пошкодження переднього бамперу, правого крила, капота, передньої блок-фари, даху, передньої правої дверки (а.п. 44);

- протокол огляду технічного стану автотранспорту від 10.01.2014 року - автомобіля НОМЕР_5. В ході огляду автомобіля було виявлено механічні пошкодження у вигляді: пошкодження переднього бамперу, капота, передніх блок-фари, даху, переднього правого крила, лобового скла, спрацювали подушки безпеки (а.п. 49);

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.01.2014 року, згідно якого у ОСОБА_3 ознак сп'яніння не виявлено (а.п. 54);

- висновок експерта № 92/Д від 17.04.2014 року, згідно якого згідно наданій медичній документації у ОСОБА_4 мались: забійна рана лобної ділянки, забійно-рвана рана правого колінного суглобу. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, можливо, в термін та за обставин, вказаних в постанові та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Діагноз: забій правої половини грудної клітки, як не підтверджений об'єктивними даними не може враховуватись при складанні даних підсумків згідно п. 4.6 Правил, затверджених наказом № 6 від 17.01.1995 року МОЗ України (а.п. 83-84);

- висновок експерта № 94/Д від 23.04.2014 року, згідно якого згідно наданій медичній документації та висновку консультанта-рентгенолога КОБСМЕ у ОСОБА_6 мався перелом хірургічної шийки правої плечової кістки зі зміщенням відламків. Описане тілесне ушкодження утворилось від дії тупого предмету, можливо, в термін та за обставин, вказаних в постанові та відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його зрощення необхідно більше 21 дня (а.п. 86);

- висновок експерта № 112/д від 22.04.2014 року, згідно якого згідно наданій медичній документації у ОСОБА_5 мались: закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку, забійна рана лоба; закритий перелом правої ключиці зі зміщенням уламків. Описані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, можливо, в термін та за обставин, вказаних у постанові. Діагностована черепно-мозкова травма відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. перелом відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його загоєння необхідний термін більше 21 дня (а.п. 88-89).

Суд визнає, що обвинувачений, потерпілі та свідки давали правдиві покази суду, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Тому, оцінивши зібрані в кримінальному провадженні та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_3 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому та часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд, крім обставин, що пом'якшують його покарання, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини скоєного злочину, а також особу обвинуваченого ОСОБА_3, який вчинив злочин невеликої тяжкості з необережності, раніше не судимий (а.п. 107), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 108), позитивно характеризується за місцем проживання (а.п. 109), тому з урахуванням обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого, суд приходить до переконання про необхідність призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч 1 ст. 286 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_3 грубо порушив правила дорожнього руху, допустивши виїзд на зустрічну смугу руху, суд вважає за необхідне застосувати до нього додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що передбачена санкцією ч 1 ст. 286 КК України.

Враховуючи особу обвинуваченого, який розкаявся у скоєному, частково відшкодував завдані збитки, суд вважає, що його виправлення можливе без реального відбування покарання, тому суд на підставі ст. 75 КК України звільняє ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, покладаючи на нього частину обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд визнає, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди, яка складається із витрат на лікування, і ця шкода відповідно до ст. 1166 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що її заподіяла, тобто обвинуваченим, тому суд задовольняє цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого.

Суд визнає, що злочинними діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 завдано моральної шкоди, яка полягає у стресі та переживаннях, завданих фізичним болем та стражданнями, спричинених потерпілій ОСОБА_5 неправомірними діями ОСОБА_3, і ця шкода відповідно до ст. 1167 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що її заподіяла, тобто обвинуваченим, тому суд задовольняє цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, однак, розмір шкоди, на думку суду, має бути зменшений. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад виваженості та розумності. Крім того, суд враховує матеріальний стан обвинуваченого при визначенні розміру моральної шкоди.

Суд визнає. що злочинними діями ОСОБА_3 закладам охорони здоров'я завдано матеріальної шкоди, яка полягає у витратах на лікування потерпілих ОСОБА_5, і ця шкода відповідно до ст. 1206 ЦК України повинна бути відшкодована особою, яка вчинила злочин, тому суд задовольняє цивільні позови прокурора прокуратури Києво-Святошинського району Київської області про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373-374 КПК України суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням - іспитовим строком 1 (один) рік.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку.

Зобов'язати ОСОБА_3 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили обрати у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили проживати за вказаним місцем проживання, не виїжджати із вказаного місця проживання без дозволу судді та з'являтись по першій вимозі судді, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 4931 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять одну) гривню 74 (сімдесят чотири) копійки завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 20 000 (двадцять тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40 років Жовтня, 51, код ЄДРПОУ 01994669, р/р 35413018001262 в ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, призначення платежу: за лікування потерпілої ОСОБА_5.) 328 (триста двадцять вісім) гривень 56 (п'ятдесят шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Київської міської клінічної лікарні № 9 (04112, м. Київ, вул. Ризька, 1, код ЄДРПОУ 25680295, р/р 35522201049175 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, призначення платежу: за лікування потерпілої ОСОБА_5.) 3298 (три тисячі двісті дев'яносто вісім) гривень 62 (шістдесят дві) копійки.

Речові докази:

1.) автомобіль НОМЕР_5, переданий на зберігання ОСОБА_3 - залишити ОСОБА_3 (прож.: АДРЕСА_1);

2.) автомобіль НОМЕР_6, переданий на зберігання ОСОБА_4 - залишити ОСОБА_4 (прож.: АДРЕСА_2).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: В.В. Лисенко