Ухвала суду № 38892445, 13.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/18310/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.,

суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

при секретарі: Проценко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Прогрес - Фонд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року ПАТ «Страхова компанія «Прогрес - Фонд» звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0004752202 від 18.09.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2013 року позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004752202 від 18.09.2013 року є таким, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, а висновки відповідача про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами, викладені в Акті перевірки від 19.07.2013 №445/2250/30303336 є протиправними і такими, що суперечить вимогам діючого законодавства та обставинам справи, зроблені без належних на те законних підстав.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. На думку апелянта, суд першої інстанції жодним чином не врахував усіх обставин справи, не перевірив їх наявними в матеріалах доказами і тим самим прийняв рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Мін доходів у м. Києві на підставі направлень № 1806/22.5 від 31.05.2013 року, № 1807/2201 від 31.05.2013 року, № 1808/17-50 від 31.05.2013 року була проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ПРОГРЕС-ФОНД» (код ЄДРПОУ 30303336) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складений Акт перевірки від 19.07.2013 № 445/2250/30303336.

Відповідно до висновків Акту перевірки від 19.07.2013 № 445/2250/30303336 відповідачем, зокрема, встановлені порушення та зроблені наступні висновки:

- ПрАТ «СК «ПРОГРЕС-ФОНД» у результаті укладення нікчемних правочинів, що суперечать інтересам держави і суспільства, порушено ст. 1, ст. 29 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996, п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 5 ст. 203, ст. 216 ЦК України, п. 137.14 ст. 137, пп. 156.1.1 п. 156.1 ст. 156 ПКУ та завищено податок на прибуток від страхової діяльності в сумі 17 375 638,00 грн., у т.ч. за ІІ півріччя 2010 року у сумі 4 060,00 грн., за І квартал 2011 року у сумі 18 336,00 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 10 262 211,00 грн., за 2012 рік у сумі 7 091 031,00 грн.;

- ПрАТ «СК «ПРОГРЕС-ФОНД» порушено п.п 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1. ст .4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994, в результаті занижено доходи за рахунок не включення сум безповоротної фінансової допомоги у загальній сумі 119 098 368,00 грн., в т.ч. по періодах: 3 кв. 2010 р. 54 000,00 грн., за І квартал 2011 року - 119 044 368,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова в сумі 29 774 592,00 грн.

На підставі висновків Акта перевірки, 18.09.2013 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004752202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток страхових організацій» у розмірі 12 398 954,00 (дванадцять мільйонів триста дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні, штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2 361,00 (дві тисячі триста шістдесят одна) гривень у зв'язку із порушенням п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94) від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями та відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПКУ).

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення рішення залишено без змін.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно не погодився із висновками відповідача щодо нікчемності правочинів позивача з контрагентами та як наслідок завищення податку на прибуток від страхової діяльності, враховуючи наступне.

Відповідно до пп.. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 334/94 дохід від страхової діяльності юридичних осіб-резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 Закон № 334/94, та оподатковується: за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 Закон № 334/94; за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування. Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

В свою чергу, здійснення розрахунків за договорами перестрахування є підставою для зменшення оподатковуваного доходу страховика відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закон № 334/94.

Відповідно до ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про страхування» перестрахування визначається як страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Матеріалами справи підтверджується, що в період з 01.07.2010 по 31.12.2012 року ПАТ «СК «Прогрес-Фонд» передало за договорами перестрахування: ТДВ «СПК «ВПЕВНЕНІСТЬ БЕЗПЕКА» на підставі договору про співпрацю у галузі факультативного перестрахування від 03.01.2008 № 0103/01-СФП 615 523 517,00 грн., в тому числі по періодам: ІІІ квартал 2010 р. - 101 944 006,00 грн., IV квартал 2010 р. - 11 510 665,00 грн., І квартал 2011 р. - 502 068 846,00 грн. (а.с. 168 - 170); ТДВ «СК «РАДА» (колишнє ТДВ «СК «Відродження України») на підставі договору про співпрацю у галузі факультативного перестрахування від 03.09.2007 № ВУ0903/11 в IV кварталі 2010 р. 71 163 340,98 грн. (а.с. 189 - 191); ТДВ «СК «СЯЙВО» (колишнє ТДВ «Страховик») на підставі договору про співпрацю у галузі факультативного перестрахування від 05.01.2009 № СТ-0501/02 в ІІІ кварталі 2010 р. 14 508 669,00 грн. (а.с.179 - 181).

При цьому, до зазначених договорів були укладені додаткові угоди (а.с.171, 182, 192), ковер-нот по факультативному пропорційному перестрахуванню (а.с.172 - 175, 177 - 183 - 185, 187 - 188, 193 - 194, 196, 199, 202).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, зазначені докази підтверджують фактичне здійснення господарських операцій позивача за договорами перестрахування та спростовують доводи податкового органу щодо відсутності їх реального здійснення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зміст зазначених правочинів не суперечить актам цивільного законодавства, в той час як відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

До того ж, в матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку укладених позивачем договорів.

Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, висновок податкового органу про заниження позивачем доходів у зв'язку з не включенням до їх складу суми безповоротної фінансової допомоги не відповідає обставинам справи, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.21 ст. 1 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

Згідно пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону зазначеного закону безповоротною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Враховуючи дані бухгалтерського обліку позивача, будь-які його операції за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року не підпадають під визначення безповоротної фінансової допомоги, що також, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано відповідачем.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 19 травня 2014 року.

Головуючий суддя: Н.В. Безименна

Судді: В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.