Ухвала суду № 38891516, 15.05.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/245/14-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Гура А. О.Номер провадження 22-ц/788/975/14 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А., Таран С. А.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 09 квітня 2014 року

в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 09 квітня 2014 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором на суму 18934 грн. 12 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Вказане рішення суду відповідач оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне встановлення судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, невідповідність його висновків обставинам справи, а також на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що банком не надано належних та допустимих доказів для підтвердження підстав щодо збільшення ліміту кредитної лінії на рахунку відповідача та фактів отримання ним такого кредиту після жовтня 2010 року, чого безпідставно не врахував суд першої інстанції, необґрунтовано відмовивши також у задоволенні його клопотання про витребування письмових документів для підтвердження вказаних обставин. Також, як стверджує відповідач, подана ним до банку заява на видачу платіжної картки від 21 вересня 2010 року свідчить лише про наміри збільшити кредитний ліміт, так як в останню мить він відмовився від подальшої співпраці з даним банком і ніяких коштів більше не отримував.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3 про задоволення його апеляційної скарги та пояснення представника ПАТ «Дельта Банк» Марченка О.О. про залишення рішення без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 серпня 2007 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_3 був укладений договір № 001-18026-220807 про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, на підставі якого банк відкрив відповідачу кредитну лінію на загальну суму 30000 грн. зі встановленим лімітом кредитної лінії на рахунку в сумі 3000 грн. та надав платіжну картку для здійснення обслуговування відповідача на умовах, викладених у тарифному пакеті «Visa Класичний» (а.с.5, 6, 7, 8).

Згідно з п.1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» воно є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта», яке набуло статусу юридичної особи з моменту внесення 14 лютого 2006 року запису до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.14, 15).

Як вбачається з умов укладеного між сторонами кредитного договору від 22 серпня 2007 року (пункти 1.2, 1.3, 1.4, 1.5), банк відкриває ОСОБА_3 картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України - гривні, випускає та надає йому платіжну карту, а також ПІН - код до картки. Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається. Інформація щодо зміни розміру кредитного ліміту та строків уведення в дію зазначаються у щомісячній виписці.

Кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі, та не потребує підписання додаткових угод.

Кредитні кошти та власні кошти ОСОБА_3 використовуються для розрахунків за товари, які придбаваються ним у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань перед банком за цим договором та вчинення інших операцій, передбачених Договором.

Згідно п.п.2.5, 2.6 кредитного договору держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, в розмірі, визначеному тарифами, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом.

У разі порушення держателем строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом, держатель сплачує банку пеню в розмірі, в строки та порядку, які визначені правилами та тарифами.

Крім того, у п.п.5.8, 5.9, 5.9.1, 5.9.2, 5.10, 5.13 «Правил здійснення операцій за картковими рахунками, відкритими фізичним особам», затверджених головою Ради Директорів ТОВ «КБ «Дельта» 12 квітня 2007 року, які є складовою частиною договору і які також регулюють встановлені між сторонами правовідносини, передбачено, що термін повного погашення заборгованості до 15-го числа (включно) місяця, що слідує за місяцем закінчення строку дії Картки. Погашення заборгованості за Рахунком з встановленою Кредитною лінією здійснюється: шляхом внесення Держателем на Рахунок готівкових коштів; шляхом безготівкового перерахування коштів на Рахунок.

Держатель зобов'язаний щомісячно до 15-го числа місяця, що слідує за місяцем виникнення заборгованості сплачувати обов'язковий мінімальний платіж (ОМП), який складається з платежу від суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць (розмір платежу визначається Тарифами Банку), нарахованих процентів за обслуговування кредитного залишку, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, у випадку його виникнення за попередній звітний місяць, всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати. Сума коштів, що підлягає погашенню, вказується у Виписці.

У разі, якщо прострочена заборгованість на Рахунку не була погашена до передостаннього дня місяця, наступного за місяцем виникнення простроченої заборгованості, строк надання Кредитної лінії, зазначений в Договорі, достроково припиняється, а Картка стає неактивною до моменту повного розрахунку Держателя за наявною заборгованістю перед Банком (а.с.40-47).

Також у п.4.4 вказаних Правил зазначено, що в разі наявності руху коштів по картковому рахунку держателя протягом останніх трьох місяців дії картки, картка автоматично перевипускається на той самий строк та діє на умовах, визначених цим договором.

Щодо термінів нарахування і сплати тарифів, тобто розміру обов'язкового мінімального платежу, який має бути внесений на рахунок банку щомісячно, з 01 по 15 число наступного за звітним, йдеться і в тарифах на обслуговування платіжних карток Visa Classic тарифний пакет «Класичний» (а.с.6), з якими ознайомився відповідач, про що свідчить його підпис.

Як передбачено п.4.2 кредитного договору, цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Відповідно до поданої відповідачем заяви на видачу платіжної картки від 21 вересня 2010 року йому було видано нову платіжну картку до відкритого за кредитним договором від 22 серпня 2007 року рахунку № НОМЕР_1 разом з ПІН кодом, що підтверджено його підписом (а.с.66).

Отже, банком було збільшено ліміт кредитної лінії на рахунку відповідача до 10000 грн. (а.с.39, 71).

Він продовжував користуватись кредитними коштами, знімаючи готівку з карткового рахунку за період з 07 жовтня 2010 року по 25 травня 2011 року, після чого тіло кредиту досягло ліміту кредитної лінії 10000 грн., що вбачається з розрахунку ціни позову (а.с.12-13), а також із даних про рух коштів на його рахунку (а.с.48-57).

Також останній платіж стосовно погашення кредиту відповідач здійснив 06 червня 2012 року, перерахувавши 1500 грн., що вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с.12-13), після чого ніяких оплат більше не здійснював.

У наданому позивачем розрахунку заборгованості зазначено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору станом на 27 грудня 2013 року виникла заборгованість у розмірі 18934 грн. 12 коп., яка складається з: тіла кредиту - 9549,94 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 4757,30 грн.; заборгованості по комісіям - 4626,88 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь (а.с.12-13).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача щодо належного виконання грошового зобов'язання за кредитним договором порушене з боку відповідача, тому воно підлягає захисту, у зв'язку з чим суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 18934,12 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, оскільки відповідач допустив заборгованість по поверненню кредиту, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з приводу повернення кредиту на загальну суму 18934 грн. 12 коп., так як протилежного він не довів, а судом обставин щодо цього не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що банк не надав доказів для обґрунтування підстав стосовно підвищення кредитного ліміту на рахунку відповідача не заслуговують на увагу колегії суддів, враховуючи, що п.1.3 укладеного сторонами кредитного договору, про що свідчать їх підписи, передбачено право банку самостійно один раз на місяць змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не укладається.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, станом на момент підвищення кредитної лінії відповідач регулярно виконував свої зобов'язання по кредитному договору.

Що стосується посилань в апеляційній скарзі на недотримання банком процедури розгляду питання щодо підвищення відповідачу кредитного ліміту, то вони є лише припущенням і не містять підстав для відмови у задоволенні позову.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не довів обставин, які б підтверджували факти отримання відповідачем кредитних коштів після жовтня 2010 року, тобто після того, як йому був збільшений кредитний ліміт, спростовуються матеріалами справи, зокрема, складеною та підписаною ним заявою на видачу платіжної картки від 21 вересня 2010 року, де вказано, що він отримав платіжну картку та ПІН код (а.с.66), електронними відомостями з бази даних банку (а.с.38, 39, 70, 72), а також наданими позивачем виписками з карткового рахунку відповідача, з яких вбачається, що за спірний період він як знімав кошти з карткового рахунку, так і погашав кредит (а.с.12-13, 48-57).

Більше того, підтвердженням того, що саме відповідач користувався збільшеною сумою ліміту кредиту є наявність тих обставин, що як до збільшення ліміту кредитної лінії (жовтень 2010 року), так і після цього кредит погашався саме через Укрпошту, що свідчить про вироблену позицію однієї і тієї ж особи.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що складена відповідачем заява від 21 вересня 2010 року була лише наміром збільшити ліміт кредитної лінії, але фактично він таким правом не скористався і грошові кошти після жовтня 2010 року більше не знімав з кредитного рахунку, то вони, на думку колегії суддів, не підтверджені належними і допустимими доказами і можуть свідчити лише про намір відповідача уникнути відповідальності перед банком.

Що стосується посилань в апеляційній скарзі на те, що банк не повідомив відповідача про збільшення кредитного ліміту, то до них колегія суддів ставиться критично, оскільки відповідно до п.1.3 укладеного між сторонами кредитного договору від 22 серпня 2007 року інформація щодо зміни розміру кредитного ліміту та строків уведення в дію зазначались у щомісячній виписці і про наявність вказаної інформації він повинен був знати станом до 25 травня 2011 року, знімаючи майже щомісяця грошові кошти із свого кредитного рахунку (а.с.12-13, 48-57).

За таких обставин, коли суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Лебединського районного суду Сумської області від 09 квітня 2014 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -