Ухвала суду № 38890433, 22.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

22 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/3260/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» (далі ТОВ «МСП «Ніка-Тера») звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00002537/0 від 21 травня 2008 року в частині зменшення суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування за червень 2007 року на 27 930 грн. та за лютий 2008 року на 204 727 грн. (всього на загальну суму 232 657 грн.).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що включаючи суму податку на додану вартість у розмірі 232 657,48 грн. до складу сум бюджетного відшкодування, діяв у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а спірне податкове повідомлення-рішення відповідача про зменшення суми бюджетного відшкодування є протиправним.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що позивачем в порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» по деклараціям за червень 2007 року та лютого 2008 року до сум бюджетного відшкодування включено суми погашеного векселя шляхом включення його до податкового зобов'язання, що дає право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді (з урахуванням розподілу податкового кредиту відповідно до пп.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість») у розмірі 27 930 грн. (декларація за червень 2007 року) та 204 727 грн. (декларація за лютий 2008 року).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року позов - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2008 року №00002537/0 в частині зменшення суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування за червень 2007 року на 27 930 грн. та за лютий 2008 року на 204 727 грн., всього на загальну суму 232 657 грн.

В апеляційній скарзі СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

У період з 21 квітня 2008 року по 07 травня 2008 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «МСП «Ніка-Тера» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника податків за квітень-липень 2007 року та лютий 2008 року.

За результатами перевірки складено акт №339/37/22439446 від 15 травня 2008 року, на підставі якого податковою службою прийнято податкове повідомлення-рішення №00002537/0 від 21 травня 2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 535 131 грн. (у тому числі заявлену до відшкодування за червень 2007 року на суму 27 930 грн. та за лютий 2008 року на суму 507 201 грн.) у зв'язку з порушенням ним пп.пп.7.7.1.,7.7.2,7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Порушення платника полягало в тому, що ТОВ «МСП «Ніка-Тера» до фактичної сплати податку, яка може бути здійснена тільки грошовими коштами, врахована вартість податкових векселів серії АЛ № 0330210 від 26 квітня 2007 року на суму 99 749,22 грн. і терміном погашення 25 травня 2007 року та з урахуванням коефіцієнту відношення обсягу оподатковуваних операцій в загальному обсязі операцій, здійснених в трав 2007 року, який склав 28%, та серії АА №0330214 від 28 грудня 2007 року на суму 524 942,83 грн. з терміном погашення 26 січня 2008 року та з урахуванням коефіцієнту відношення обсягу оподатковуваних операцій в загальному обсязі операм здійснених в січні 2008 року, який склав 39%.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правильно включено суми зобов'язань по податковим векселям до складу податкових зобов'язань.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про податок на додану вартість».

В апеляційній скарзі СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем в порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, по деклараціям за червень 2007 року та лютий 2008 року до сум бюджетного відшкодування включено суми погашеного векселя шляхом включення його до податкового зобов'язання, що дає право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді (з урахуванням розподілу податкового кредиту відповідно до пп.7.4.1 п.7.4. ст. 7 вказаного Закону) у розмірі 27 930 грн. (декларація за червень 2007 року) та 204 727 грн. (декларація за лютий 2008 року).

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно п.11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата; якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету; якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При ому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Згідно пп.7.7.4 п.7.7. ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, подає до податкового органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, що відображено в податковій декларації. До декларації подається розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених векселів та оригінали п'яти основних листів вантажно-митних декларацій.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетного відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту така сума враховується в зменшенні суми податкового боргу з цього податку, який виник за попередні періоди, а при його відсутності - зараховується в склад податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2. п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином загальновстановлені правила надання платникам податку бюджетного відшкодування ПДВ вказують про те, що бюджетному відшкодуванню підлягає лише частина такого від'ємного значення яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), при цьому незмінною залишається вимога Закону України «Про податок на додану вартість» щодо фактичної сплати податку, заявленого до бюджетного відшкодування отримувачем товарів /послуг/ постачальникам таких товарів /послуг/. Надання підприємствам права не сплачувати ПДВ при імпорті товарів та послуг за рахунок погашення податкових векселів надає можливість таким підприємствам лише відстрочити сплату ПДВ, але спосіб бюджетного відшкодування лише частини від'ємного значення,яка дорівнює сумі податку ,фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) залишається тим самим.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий вексель серії АА №0330210 погашений за декларацією з ПДВ №2846 від 21 травня 2007 року за квітень 2007 року, податковий вексель серії АА №0330214 погашений за декларацією з ПДВ за грудень 2007 року №8368 від 21 січня 2008 року шляхом заліку сум бюджетного відшкодування за попередні періоди.

Слід зазначити, що вказані суми по погашеним податковим векселям віднесені позивачем спочатку до податкових зобов'язань (за квітень 2007 року та грудень 2007 року), у наступних періодах до податкового кредиту з відповідним вирахуванням від'ємного значення, а у наступному (червень 2007 року та лютий 2008 року відповідно) з урахуванням розподілу податкового кредиту віднесено до тієї суми від'ємного значення, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 вищевказаного Закону (з урахуванням п.6 «Особливі правила підприємств суднобудування і літакобудування» Наказу ДНА України від 30 травня 1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання») якщо у звітному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у звітному податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно абз.7 п.11.5 ст. 11 України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю.

Частиною 3 п.4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

Відповідачем не заперечувався факт погашення податкових векселів (включення суми зобов'язань по податковим векселям до складу податкових зобов'язань), та, крім того, відповідачем підтверджено і право позивача на включення сум зобов'язань за векселем до складу податкового кредиту наступних податкових періодів.

Виходячи з викладено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування спірного податкового повідомлення рішення в частині зменшення суми податку на додану вартість, заявленої до відшкодування за червень 2007 року на 27 930 грн. та за лютий 2008 року на 204 727 грн. (всього на загальну суму 232 657 грн.), оскільки погашення податкового векселя беззаперечно вказує на те, що суми по таким погашеним податковим векселям, віднесені позивачем спочатку до податкових зобов'язань, а у наступному періоді - у розрахунку податкового кредиту, та як наслідок мали право брати участь у визначені суми від'ємного значення, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв