Рішення № 38888576, 21.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1348/14 21.05.14 р.

За позовом Приватного підприємства "Під ключ"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКОЛ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "Центренергобуд"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

про визнання недійсним переказного векселя, скасування протесту в неакцепті як

незаконного, визнання таким, що не підлягає виконанню повністю

виконавчого напису

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Василевський П.Ю. за довіреністю б/н від 02.08.2013 р.;

від відповідача-1: Очеретяний В.Є. за довіреністю б/н від 06.02.2014 р.;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Під ключ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКОЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "Центренергобуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про визнання недійсним переказного векселя, скасування протесту в неакцепті як незаконного, визнання таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчого напису.

Ухвалою суду від 31.01.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.02.2014 р.

В судове засідання 25.02.2014 р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надали.

Ухвалою від 25.02.2014 р. розгляд справи відкладено на 06.03.2014 р.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 06.03.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою від 06.03.2014 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 14.04.2014 р.

06.03.2014 р. від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог.

07.03.2014 р. від відповідача-1 надійшли письмові заперечення проти позовних вимог та клопотання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про скасування протесту в неакцепті як незаконного, про визнання таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчого векселю; заява про застосування позовної давності та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 07.04.2014 р. у зв'язку з виходом з відпустки справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 07.04.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.

Ухвалою від 14.04.2014 розгляд справи відкладено на 23.04.2014 р.

22.04.2014 р. від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог.

23.04.2014 р. від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою від 23.04.2014 розгляд справи відкладено на 13.05.2014 р.

25.04.2014 р. представник позивача подав заяву з якої суду стало відомо, що адреса відповідача-2 відмінна від тієї, на яку надсилалась кореспонденція суду.

08.05.2014 р. від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Ухвалою суду від 13.05.2014 р. розгляд справи відкладено на 21.05.2014 р.

В судове засідання 21.05.2014 р. представник відповідача-2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 21.05.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

13.01.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» (наділі - відповідач-2) було видано переказний вексель серії АА №0055708 номіналом 304 000,00 грн. зі строком сплати за пред'явленням (переказний вексель).

Ремітентом по векселю було вказано фізичну особу - ОСОБА_6. Платником по даному векселю було зазначено Приватне підприємство «Під ключ» (наділі - позивач), місце платежу за векселем: місто Київ.

24.01.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено протест переказного векселя в неакцепті, номер за реєстром 60.

Цього ж дня на підставі протесту векселя в неакцепті було вчинено виконавчий напис, номер за реєстром 73. Цим виконавчим написом нотаріусом пропонувалося стягнути з платника - Приватного підприємства «Під Ключ», на користь ТОВ «ІНФОКОЛ» (надалі - відповідач-1), векселедержателя переказного векселя серії АА № 0055708, строком платежу за пред'явленням, складеного у місті Києві, плату у розмірі 304 000,00 грн., а також витрати, пов'язані з опротестуванням векселя, в сумі 1 500 грн., усього - 305 500 грн. Дата набрання чинності цим виконавчим написом - 24 січня 2011 р.

Як стверджує позивач, про видачу переказного векселя, про вчинення нотаріусом 24.01.2011 р. протесту векселя в неакцепті та про вчинення виконавчого напису, йому стало відомо лише в зв'язку з тим, що 23.05.2011 р. ухвалою господарського суду Черкаської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКОЛ" було порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Під ключ". Заява ТОВ «ІНФОКОЛ» про банкрутство ПП «Під ключ» мотивована тим, що ПП «Під ключ» має заборгованість перед ТОВ «ІНФОКОЛ» (ініціюючим кредитором) у сумі 304 000,00 грн. в зв'язку з тим, що 24.01.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис за реєстровим № 73 на підставі протесту векселя в неакцепті, згідно якого запропоновано стягнути з Приватного підприємства «Під ключ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокол» 305 000,00 грн.

До цього, жодних повідомлень чи вимог від трасанта - ТОВ «ВБК Центренергобуд», від ремітента - ОСОБА_6, від стягувача - ТОВ «ІНФОКОЛ» ПП «Під ключ» не отримувало, переказний вексель серії АА № 0055708 номіналом 304 000,00 грн. від 13.01.2011 р. із строком сплати за пред'явленням до акцепту чи оплати не пред'являвся.

Також позивач зазначає, що він не отримував від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, який здійснював протест векселя в неакцепті та виконавчий напис, жодних повідомлень, зокрема, вимоги про акцепт з повідомленням про надходження до нього заяви про протест векселя з пропозицією сплатити чи акцептувати вексель у певний строк або повідомити про оплату чи акцепт векселя, що є прямим порушенням п. п. 2 98, 2 99 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5.

Як на підставу заявлених вимог позивач посилається на наступне.

На оспорюваному векселі відсутній підпис платника, оскільки в частині з надписом акцептовано не міститься жодного надпису, а тому зазначений вексель не має сили переказного векселя.

Правовідносини між ПП «Під ключ» (платник за векселем - трасат) та ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» (трасант) ґрунтуються на договорі підряду на капітальне будівництво № 77/1 від 10.10.2007 р., за умовами якого «Під ключ» є замовником будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Щербакова, 52 в м. Києві, а ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» - генеральним підрядником. Цей договір не містить умови щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів і Сторони цього договору не погоджували між собою використання такої форми розрахунку, як розрахунок векселями. Таким чином, видача векселя трасантом ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» за відсутності умови щодо проведення розрахунків із Застосуванням векселів в договорі підряду на капітальне будівництво № 77/1 від 10.10.2007 р., є порушенням ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні».

При цьому, на момент видачі векселя, тобто станом на 13 січня 2011 року боргові зобов'язання позивача перед ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» не можна вважати безспірними, оскільки Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04 жовтня 2010 р. було порушено провадження у справі № 5/56 за позовом ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» до Приватного підприємства «Під ключ» про стягнення 30 697 450,12 грн. та за зустрічним позовом «Під ключ» до ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» про стягнення 16 652 094,61 грн. завищеної вартості підрядних робіт. Сума, вказана у векселі є частиною спірних боргових зобов'язань, які з 04 жовтня 2010 року і станом на момент видачі переказного векселя та його опротестування та вчинення виконавчого напису були предметом розгляду в господарському суді по справі № 5/56.

За таких обставин, позивач стверджує, що заборгованість Приватного підприємства «Під ключ» перед ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» є спірною, тож ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Центренергобуд» не мало права імітувати переказний вексель на суму спірної заборгованості.

Крім того, позивач вказує на те, що у випадку неакцепту платником, зазначеним у векселі, в останнього не виникає обов'язку по сплаті векселю й подальші правовідносини щодо стягнення суми векселя повинні здійснюватись лише між векселедавцем та зобов'язаними по векселю особами, оскільки трасант відповідає за акцепт і за платіж.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ІНФОКОЛ» було держателем переказного векселя серії АА 0055708 на суму 304 000,00 грн., виданого 13.01.2011 р. ТОВ «ВБК «ЦЕНТРЕНЕРГОБУД».

Даний Вексель пред'являвся для оплати (акцепту) до ПП «ПІД КЛЮЧ» телеграмою, з повідомленням про те, що якщо в термін до 21.01.2011 р. не буде проставлено дату акцепту або в разі відмови від акцепту або несплати за векселем ТОВ «Інфокол» буде змушене звернутися за протестом векселя у порядку встановленому Женевською конвенцією 1930 року.

До 21.01.2011 р. ПП «ПІД КЛЮЧ» не було акцептовано та оплачено переказний вексель, у зв'язку з чим ТОВ «ІНФОКОЛ» звернулось для вчинення протесту про неакцепт векселя.

При цьому, постановою про відмову в порушенні кримінального провадження від 14.02.2012 р., складеною старшим помічником прокурора Печерського району м. Києва молодшим радником юстиції Гринкін А.О. встановлено, що вексель своєчасно пред'являвся для оплати (акцепту) до ПП «ПІД КЛЮЧ» телеграмою; в діях посадових осіб ТОВ «ІНФОКОЛ» та ТОВ «ВБК «ЦЕНТРЕНЕРГОБУД» при вчиненні будь-яких дій з векселем, в т.ч. пред'явленням його до погашення, відсутні ознаки протиправних діянь.

Постановою про відмову в порушенні кримінального провадження від 21.05.2012 р., складеною оперуповноваженим ВДСБЕЗ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві старшим лейтенантом міліції Басараб С.А. встановлено, що в діях посадових ТОВ «ВБК «ЦЕНТРЕНЕРГОБУД» та арбітражного керуючого Тарасова С.О. при вчиненні будь-яких дій з Векселем, в т.ч. пред'явленням його до погашення, відсутні ознаки протиправних діянь.

Постановою про відмову в порушенні кримінального провадження від 05.11.2012 р., складеною оперуповноваженим ВДСБЕЗ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітаном міліції Корецьким В.О. встановлено, що в діях посадових ТОВ «ВБК «ЦЕНТРЕНЕРГОБУД» та арбітражного керуючого Тарасова С.О. при вчиненні будь-яких дій з векселем, в т.ч. пред'явленням його до погашення, відсутні ознаки протиправних діянь.

Таким чином, процесуальними документами в кримінальних справах було встановлено всі обставини, що стосуються видачі, обігу та пред'явлення до погашення векселя і встановлено відсутність підстав, вважати що було допущено порушення чинного законодавства.

Питання про чинність векселя та дотримання порядку щодо пред'явлення його до погашення ставилось ПП «ПІД КЛЮЧ» під час розгляду справи № 01/5026/1089/2011 про банкрутство самого ПП «ПІД КЛЮЧ», зокрема, чинність вимог ініціюючого кредитора було визнано ухвалою підготовчого засідання господарського суду Черкаської області від 31.05.2011 р., яку було залишено в силі Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2011 р. у справі № 01/5026/1089/2011.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 35 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що питання належного та вчасного пред'явлення векселя позивачу до акцепту чи оплати, встановлено та підтверджено належними доказами.

Крім того, у відповідності до Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі» відсутність акцепту на переказному векселі не є його підробленням або будь яким іншим порушенням вексельного обігу.

Законодавство України про облік векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон «Про переказні векселі та прості векселі», Закону України «Про цінні папери та фондову біржу».

Згідно ст. 1 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі», переказний вексель містить:

1) назву "переказний вексель", яка включена до тексту документа і висловлена

тією мовою, якою цей документ складений;

2) безумовний наказ сплатити визначену суму грошей;

3) найменування особи, яка повинна платити (трасат);

4) зазначення строку платежу;

5) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

6) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

7) зазначення дати і місця складання векселя;

8) підпис особи, яка видає вексель (трасант).

Згідно зі ст. 2 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі», документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, наведених у попередній статті, не має сили переказного векселя. Переказний вексель може підлягати оплаті за місцем проживання третьої особи або в тій же місцевості, де знаходиться місце проживання трасата, або в будь-якій іншій місцевості.

Враховуючи те, що в оспорюваному векселі наявні всі реквізити, вказані як обов'язкові статтею 1 Уніфікованого закону «Про переказні векселі та прості векселі», у суду відсутні підстави для визнання його недійсним.

Крім того, розглянувши клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до п. 8 цієї постанови, виходячи з приписів частини другої статті 50 Закону України «Про нотаріат», право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і З названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Слід мати на увазі, що до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.

Пунктом 10 постанови визначено, що якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Необхідно мати на увазі, що ГПК не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК.

При цьому, в обґрунтування вимог про скасування протесту в неакцепті як незаконного, визнання таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчого напису нотаріуса, позивач посилається на те, що нотаріусом не було направлено йому жодних повідомлень, зокрема вимоги про акцепт з повідомленням про надходження до нього заяви про протест векселя з пропозицією сплатити чи акцептувати вексель певний строк або повідомити про оплату чи акцепт векселя.

Враховуючи те, що позовні вимоги про скасування протесту в неакцепті як незаконного та визнання таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчого напису нотаріуса ґрунтуються на порушеннях нотаріусом правил вчинення відповідних нотаріальних дій, суд дійшов висновку про задоволення поданого відповідачем-1 клопотання та припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог Приватного підприємства "Під ключ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКОЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "Центренергобуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

Крім того, дослідивши клопотання відповідача-1 про застосування наслідків спливу позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтями 256, 257 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 260 Кодексу, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

За правилами ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

В обґрунтування поважності причини пропуску строку позовної давності позивач посилається на те, що ухвалою суду від 14.01.2014 р. позовну заяву повернуто без розгляду.

У той же час, статтею 265 ЦК України встановлено, що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Відповідно до ст. 267 Кодексу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

При цьому, судом встановлено, що позивачем було дійсно пропущено строк позовної давності для звернення до суду із заявленими позовними вимогами, а твердження щодо наявності поважних підстав для поновлення пропущеного строку не відповідають дійсності.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання недійсним переказного векселя необґрунтованими, непідтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що не підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині позовних вимог про скасування протесту в неакцепті як незаконного та визнання таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчого напису нотаріуса, підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

За таких обставин, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі № 910/1348/14 в частині позовних вимог Приватного підприємства "Під ключ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКОЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "Центренергобуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, про скасування протесту в неакцепті як незаконного та визнання таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчого напису нотаріуса.

2. У задоволенні решти позовних вимог Приватного підприємства "Під ключ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКОЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБК "Центренергобуд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 26.05.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна