Ухвала суду № 38887812, 11.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/111/14 Справа № 403/13442/12 Головуючий у 1 й інстанції - Татарчук Лариса Олексіївна Доповідач - Стуковенкова Т.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Стуковенкової Т.Г.

суддів Васецької В.В., Капелюхи В.М.

за участю прокурора Заворотної О.В.

потерпілого ОСОБА_2

адвоката ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2013 року, яким

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, працюючого вантажником ТОВ «Бакалея», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засудженого за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України до 7 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4:

на користь потерпілого ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди - 8819 грн.06 коп., на відшкодування моральної шкоди - 50 000 грн;

на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровські й області за проведення трассологічної експертизи - 225 грн.12 коп.

Вирішена доля речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за незакінчений замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_2 за таких обставин.

10 березня 2011 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по місцю проживання раніше йому знайомого ОСОБА_2 в буд. АДРЕСА_2, в ході сумісного розпиття спиртних напоїв, на ґрунті особистих неприязних стосунків до ОСОБА_2, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на протиправне спричинення смерті іншій людині, умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 множинні удари руками, ногами в різні частини тіла, а також не менше двох ударів фрагментом бетонного шлакоблоку в область голови, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у виді тяжкої черепно-мозкової травми, забою головного мозку третього ступеню, гострої субдуральної гематоми ліворуч, трьох ран в області брови і верхнього повіка ліворуч, параорбітальних гематом, численних гематом голови, обличчя, численних саден голови, обличчя, з правостороннім помірним геміпарезом астеновегетативним синдромом, саден шиї і спини, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя на момент спричинення. Але ОСОБА_4 не виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, по незалежним від його волі обставинам, в зв'язку з втручанням в його злочинні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду змінити, виключити кваліфікацію злочину за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, а також просить направити справу на додаткове розслідування.

При цьому вказує на те, що досудове слідство по даній кримінальній справі проводилось тривалий час та декількома слідчими, які багато раз змінювали кваліфікацію дій в сторону погіршення його становища. Посилається на те, що потерпілий і свідки його обмовили, а матеріали кримінальної справи відносно нього сфабриковані слідчими, оскільки він відмовився виконати умови слідчого Пархоменка О.А. та матері потерпілого - ОСОБА_7 про сплату їм значної суми грошей, які він міг би виручити від продажу будинку, в якому проживав з тяжкохворою матір'ю. Ставить під сумнів висновки судово-медичної експертизи, а також посилається на те, що в матеріалах справи відсутні первинні покази потерпілого ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_5, в яких вони зізнаються, що його обмовили. Вказує, що прокурор не перевірив достатньо матеріали справи на їх відповідність фактичним обставинам та правильність юридичної кваліфікації його дій, чим порушив вимоги ст.ст. 25, 228 КПК України. Описуючи події, які мали місце 10 березня 2011 року за місцем проживання потерпілого, стверджує, що ініціатором бійки був сам потерпілий. На його думку, висновки суду щодо обставин вчиненого ним злочину містять суперечності і не відповідають фактичним обставинам справи, суд не взяв до уваги докази, які могли суттєво вплинути на його висновки. Вказує, що суд розглянув справу однобічно, з обвинувальним уклоном, в зв'язку з чим незаконно засудив його за ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляції, засудженого, потерпілого ОСОБА_2 про безпідставність доводів, викладених в апеляції засудженого і просив залишити її без задоволення, пояснення засудженого ОСОБА_4 та його адвоката ОСОБА_3 на підтримання апеляції засудженого, який в судовому засіданні при розгляді його апеляції просив вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженому, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні 10 березня 2011 року на ґрунті особистих неприязних стосунків закінченого замаху на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_2 при обставинах установлених судом і викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, добутих в установленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні та належно оцінених судом і є правильними.

Доводи засудженого, що тілесні пошкодження потерпілому він спричинив захищаючись від нього, аналогічні його доводам, викладеним в апеляції, являються надуманними і спростовуються розглянутими в суді і наведеними у вироку доказами.

Як видно із протоколу судового засідання, при розгляді справи по суті в ході судового слідства ОСОБА_4 стверджував, що у нього з потерпілим зав'язалась бійка, в ході якої вони наносили удари один одному. Потерпілий наніс йому удар цеглою в голову, намагався душить. У відповідь, він повалив його на підлогу, застосувавши прийом рукопашного бою, а потім сів на нього зверху і наніс удари руками по тілу. Потерпілий намагався нанести йому удари у відповідь, але ці удари були незначними.

Дані показання засудженого стали предметом дослідження в судовому засіданні.

Перевіряючи указані доводи ОСОБА_4, суд допитав потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, судово-медичного експерта ОСОБА_10, дослідив висновки експертиз і інші матеріали справи.

Установлені судом першої інстанції фактичні обставини справи однозначно свідчать про те, що дії засудженого були направлені на позбавлення життя потерпілого, але не були доведені до кінця по незалежним від нього обставинам, оскільки були припинені свідками ОСОБА_8 і ОСОБА_6 Про це свідчить характер дій засудженого, предмет, яким потерпілому наносились тілесні пошкодження (кусок бетонного шлакоблоку) у важливо життєвий орган - голову, характер тілесних пошкоджень - тяжкі тілесні пошкодження, небезпечні для життя в момент спричинення. Суд об'єктивно розцінив як надумані доводи засудженого, що потерпілим ОСОБА_2 наносились йому багаторазові удари, в тому числі і фрагментом цегли.

При цьому суд обґрунтовано виходив із показань потерпілого ОСОБА_2, які він підтвердив також при проведенні очної ставки з засудженим, про те, що після розпивання спиртних напоїв у нього вдома разом з ОСОБА_4, останній забажав залишиться у нього на ніч, проти чого він заперечував, але той не хотів іти і почав дебоширити. Коли він провів ОСОБА_4 до хвіртки і повертався, то при вході в коридор будинку одержав удар важким предметом в голову і зразу ж в спину, після чого втратив пам'ять і впав. Після даного випадку він лежав в лікарні, із яких 10 днів знаходився в реанімації, у нього був проломаний череп і йому робили трепанацію.

Як вбачається із показань свідка ОСОБА_8, в день події, яка мала місце 10.03.2011 року, вони втрьох розпивали спиртні напої по місцю проживання потерпілого. В процесі вживання спиртних напоїв, засуджений став себе вести не належним чином, обпиратися на неї, казав, що залишиться у них ночувати. Коли ОСОБА_2 вдалось вивести засудженого на вулицю, то невдовзі вона почула шум бійки, а коли вийшла в коридор, то побачила, що потерпілий лежить на підлозі, а ОСОБА_4 стоїть у нього над головою і наносить удари фрагментом шлакоблоку, який до цього лежав на порозі вхідних дверей. ОСОБА_2 був непритомним. Вона намагалась захистити потерпілого і відтягувала від нього засудженого, але той наніс їй удар в перенісся, а коли намагалась закрити ОСОБА_2 собою, то відчула кілька ударів в спину. Далі вона покликала на допомогу батька потерпілого, який знаходився в будинку. ОСОБА_6 намагався відтягнути засудженого, просив зупинитися, але той продовжував наносити удари і перестав бити ОСОБА_2, коли його батько пригрозив міліцією.

Показання свідка ОСОБА_8 співпадають з показаннями свідка ОСОБА_6, як в судовому засіданні, так і під час проведення очної ставки з ОСОБА_4, відповідно з якими, почувши шум, він вийшов в коридор і побачив сина, який лежав на підлозі без пам'яті, та ОСОБА_8, яка закривала потерпілого своїм тілом, а в цей час ОСОБА_4 продовжував наносити удари ногами і руками по тілу ОСОБА_2, а також ОСОБА_8 На його прохання припинити побиття, ОСОБА_4 не реагував, тоді він пригрозив викликати міліцію і побіг в сусідній будинок.

Показання потерпілого та вищевказаних свідків відповідають даним, що містяться в протоколі огляду місця події від 11.03.2011 року, в ході якого були виявлені та вилучені змиви речовини бурого кольору з дверей, які ведуть з прихожої в житлову частину будинку, зі стін прихожої, з підлоги, з бетонного порога, фрагмент шлакоблоку зі слідами речовини бурого кольору з бетонного порога біля вхідних дверей будинку; протоколі огляду від 11.03.2011 року куртки, в яку був одягнений ОСОБА_4 в день події зі слідами речовини бурого кольору; висновках судово-імунологічної експертизи, відповідно з якими на куртці ОСОБА_4 виявлена кров людини, в частині із зазначених об'єктів не виключається походження крові від потерпілого ОСОБА_2; висновках судово-імунологічної експертизи № 242 від 28.04.2011 року, якими підтверджується наявність змішаної крові від засудженого та потерпілого в сліді на аркуші паперу (об'єкт 1), та наявність крові в слідах вилучених з бетонного порогу, зі стіни в коридорі, з підлоги в кімнаті, з вхідних дверей, походження якої не виключено за рахунок крові ОСОБА_2, також не виключається походження крові від потерпілого ОСОБА_2, виявленої на фрагменті бетонного шлакоблоку, та виключається походження вказаних слідів від ОСОБА_4; висновках судово-медичної експертизи № 2847-є від 30.08.2011 року, якими підтверджується, що потерпілому ОСОБА_2 спричинені тяжкі тілесні пошкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення у виді тяжкої черепно-мозкової травми, забою головного мозку третього ступеню, гострої субдуральної гематоми ліворуч, трьох ран в області брови і верхнього повіка ліворуч, параорбітальних гематом, численних гематом голови, обличчя, численних саден голови, обличчя, з правостороннім помірним геміпарезом і астеновегетативним синдромом, саден шиї і спини, які спричинені від дії тупого твердого предмету; відповідно до висновків додаткової судово - медичної експертизи № 2263 є від 27.06.2012 року локалізація і характер виявлених у потерпілого тілесних пошкоджень не протирічить механізму їх утворення, на які указував ОСОБА_4 при відтворенні обстановки і обставин події від 15.06.2012 року; висновкам судово-медичної експертизи № 610 є від 15.03.2011 року, якими знайшло своє підтвердження наявність тілесних пошкоджень у ОСОБА_4 у виді рани в області голови, синяка на лівій ушній раковині, які за своїм характером відносяться до легких тілесних пошкоджень, і могли бути спричинені від дії тупих предметів, якими могли бути і скляна пляшка, рука зажата в кулак, нога, взута у взуття, зі слів ОСОБА_4, 10.03.2011 року знайомий спочатку ударив його пляшкою по голові, пляшка не розбилася, а потім наніс удар кулаком в ліве вухо; висновкам додаткової судово - медичної експертизи № 2269 є від 27.06.2012 року, відповідно з якими, виявлені у ОСОБА_4 тілесні пошкодження утворились від не менше двох механічних дій тупого твердого предмету; у відповідності до висновків додаткової судово-медичної експертизи № 2262є від 27.06.2012 року виявлені у ОСОБА_2 множинні тілесні пошкодження, в тому числі і гостра субдуральна гематома ліворуч, в зв'язку з чим була проведена операція видалення гострої субдуральної гематоми, були спричинені від дії тупого твердого предмету (предметів), яким могла бути рука, зажата в кулак, взута нога або інший твердий предмет з аналогічними особливостями, локалізація і характер виявлених у нього тілесних пошкоджень у виді саден в області спини і крововиливу в скронево-тіменній області не протирічать механізму їх виникнення, на які вказував ОСОБА_2 при відтворенні обстановки і обставин події від 15.06.2012 року, характер, локалізація і кількість виявлених у ОСОБА_2 тілесних пошкоджень свідчить, що йому було спричинено не менше шести механічних дій тупим твердим предметом (предметами); даним додаткової судово-медичної експертизи № 2268 є від 27.06.2012 року, якими установлено, що виявлені у потерпілого ОСОБА_2 тілесні пошкодження, їх локалізація і характер частково не протирічать механізму їх утворення, на які вказувала ОСОБА_8 при відтворенні обстановки і обставин події; даним, що містяться в протоколах огляду від 21.06.2012 року фрагменту шлакоблоку, який був вилучений 11.03.2011 року при огляді місця події та в протоколі пред'явлення предметів для впізнання від 21.06.2012 року свідку ОСОБА_8, в ході якого остання впізнала фрагмент шлакоблоку, як той, яким ОСОБА_4 наніс не менше двох ударів в голову потерпілому ОСОБА_2

Як вбачається із показань в судовому засіданні експерта ОСОБА_10, вона підтвердила висновки судово - медичної експертизи і додаткових експертиз і уточнила, що механізм спричинення тілесних пошкоджень потерпілому, на який вказував засуджений при відтворенні обстановки і обставин події, не суперечить виявленим у потерпілого крововиливам і саднам в області обличчя. Проте, вся сукупність тілесних пошкоджень не могла виникнути від кількості ударів про які заявив засуджений при відтворенні обстановки і обставин події. Враховуючи кількість пошкоджень у потерпілого по різним областям, йому було нанесено не менше 6 механічних дій.

На підставі аналізу і оцінки зібраних по справі доказів, які повно, всебічно і об'єктивно досліджені в судовому засіданні, суд прийшов до обґрунтованого висновку, з підстав, зазначених у вироку, що в результаті обоюдної сварки у засудженого виникли неприязні стосунки до потерпілого і його наступні дії були направлені на протиправне спричинення смерті потерпілому ОСОБА_2, при цьому він не зміг довести свій злочинний умисел до кінця по незалежним від його волі причинам, оскільки його дії були зупинені активним опором свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а не з ініціативи засудженого ОСОБА_4

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 належним чином мотивовані з посиланням на конкретні докази. Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів немає.

Висновки суду є переконливими, ґрунтуються на достатніх та допустимих доказах, і сумніву у колегії суддів не викликають, а тому доводи ОСОБА_4 про фабрикацію доказів по справі являються необґрунтованими і безпідставними.

Виходячи з фактичних обставин справи, дії ОСОБА_4 за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України судом кваліфіковані правильно.

Досудове слідство та судовий розгляд справи проведено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства.

Зміна кваліфікації дій засудженого, на що він вказує в апеляції, не протирічить матеріалам справи і відповідає вимогам кримінально-процесуального закону. Спочатку дії засудженого було кваліфіковано за ч.1 ст.122 КК України, але в ході проведення судово-медичної експертизи № 2847-е від 30.08.2011 року, згідно якої потерпілому ОСОБА_2 були причинені тяжкі тілесні ушкодження, таким чином в злочинних діяннях ОСОБА_4 вбачалися ознаки злочину передбаченого ч.1 ст. 121 КК України і його дії було перекваліфіковано за даним кримінальним законом. Надалі було проведено додаткову судово-медичну експертизу № 2252-е від 27.06.2012 року, згідно якої було встановлено, що потерпілому ОСОБА_2 було нанесено не менше шести механічних дій тупим предметом, що підтвердилося показами свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_6, таким чином дії ОСОБА_4 були перекваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.

Також, колегія суддів не може погодитись з твердженнями засудженого про недостовірність проведених по справі судово - медичних експертиз, оскільки висновки експертів підтверджуються показами свідків і потерпілого, що детально викладено у вироку та будь яких даних, які б свідчили про необхідність проведення в справі додаткових чи повторних експертиз, колегія суддів не вбачає, а тому доводи засудженого про порушення вимог кримінально-процесуального закону при проведенні експертиз у даній справі є безпідставними.

Доводи засудженого ОСОБА_4 викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що в матеріалах справи відсутні первинні пояснення потерпілого ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_5 також є безпідставними, оскільки пояснення свідка ОСОБА_5 є в матеріалах справи (т.1 а.с. 21), а стосовно показань потерпілого ОСОБА_2 складено рапорт (т.1 а.с. 5), що відібрати пояснення від нього не було можливим, тому що він знаходився у тяжкому стані в лікарні. А також за необхідне слід зазначити, що ці пояснення на які вказує засуджений, не є доказами по справі. Спростовуються також твердження стосовно того, що ініціатором бійки був потерпілий ОСОБА_2, оскільки жодним доказом зібраним у ході досудового та судового слідства це не підтверджується.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які дають підстави для скасування судового рішення, в тому числі й порушення права на захист обвинуваченого, на що він звертає увагу в апеляції, але не обґрунтовує конкретними доказами, при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, органами досудового слідства та судом не допущено.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 неодноразово роз'яснювалось право на захист, але він відмовлявся від послуг адвоката, беручи захист своїх прав і законних інтересів на себе (а.с.94,127,151,209). При цьому він неодноразово, в тому числі і при відтворенні обстановки і обставин події, давав показання, в яких визнавав свою вину і при цьому не посилався на застосування до нього методів фізичного насильства. В судовому засіданні його інтереси захищав адвокат ОСОБА_3

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і твердження засудженого про застосування до нього незаконних методів слідства, які змусили його давати визнавальні показання. Такі доводи ретельно перевірені в суді першої інстанції і об'єктивно визнані необґрунтованими з причин, викладених у вироку.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, урахував характер, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його наслідки, дані про особу засудженого та обставини справи, що впливали на вид і розмір призначеного покарання. Тому призначене ОСОБА_4 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Порушень чинного кримінально-процесуального закону, які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, не встановлено.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а

вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2013 року залишити без змін.

судді: