Ухвала суду № 38886884, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2848/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Карпушової О.В.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 квітня 2013 року №0002291720.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки №842/17/НОМЕР_1 від 05.04.2013, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст.14 Декрету КМУ від 26.12.92 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», а саме: ФОП ОСОБА_2 несвоєчасно подав до ДПІ у м.Чернігові декларацію про доходи за 4 квартал 2010 року (граничний термін подання - 09.02.2011, фактично подано - 25.02.2011 вх.228991); ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727/98 (далі - Указ), а саме ФОП ОСОБА_2 перевищено граничний розмір річної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500 тис. грн. протягом 2010 року на суму 184732,00 грн. та занижено обсяг виручки за 2010 рік відповідно до виписок по розрахунковому рахунку та відомостей з ЦБД ДРФО ДПС України на 72572,00 грн.; ст.13 Декрету, а саме: заниження витрат за 4 квартал 2010 року на 1001,20 грн.; п.138.4 ст.138, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_2 було занижено витрати за 2011 рік на 209662,39 грн., за 2012 рік на 680317,63 грн.; ст.13, ст.14 Декрету, ФОП ОСОБА_2 було занижено оподаткований (чистий дохід) за 4 квартал 2010 року на 61477,20 грн.; ст.177 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_2 занижено чистий оподаткований дохід за 2011 рік на 209662,39 грн. та за 2012 рік на 680317,63 грн.

На підставі висновків вказаного Акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2013 №0002291720, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 193878,15,00 грн., в т.ч. +156946,83 грн. - за основним платежем та 36931,32 грн. - за штрафними санкціями.

Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які відповідали вимогам законодавства, витрати : за 4 квартал 2010 року в сумі 139911,00 грн.; за 2011рік - 209660,75 грн.; за 2012 рік - 680473,63 грн., в зв'язку з чим позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в цій частині.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727/98 (норми якого діяли на момент знаходження позивача на спрощеній системі обліку та звітності) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

Згідно з ст.5 Указу у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.1-3 ст.13 Декрету Кабінету міністрів України від 26.12.92 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (норми якого діяли на момент знаходження позивача на спрощеній системі обліку та звітності) (далі - Декрет) оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до абз.1-3 ч.1 ст.14 Декрету з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється: а) підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період; б) податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.

Перерахування утриманих сум податку до бюджету підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють у порядку, передбаченому статтею 10 цього Декрету.

Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці - за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу i сплаченого податку за минулий рiк.

Відповідно до ч.2 ст.14 Декрету оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі: декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи; матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами; отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про нараховані та виплачені платникам суми доходів і суми утриманих з них податків за формою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з абз.1 ч.4 ст.14 Декрету громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат i сплаченого податку за звітний рiк або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до пп.138.8.2 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Відповідно до абз. в пп.138.10.2 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Згідно з п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Відповідно до п.177.3 ст.177 Податкового кодексу України для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Пунктом 177.10 ст.177 Податкового кодексу України передбачено, що фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у 2010 року позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, а починаючи з 2011 року - на загальній системі обліку та звітності.

Згідно декларацій позивач задекларував за 4 квартал 2010 року витрати в сумі 93367,00 грн., за 2011 рік - 1570827,15 грн., за 2012 рік - 1296326,81 грн.

Проте, згідно акта перевірки сума витрат складає за 4 квартал 2010 року - 92365,80 грн., за 2011 рік - 1361164,76 грн., за 2012 рік 616009,18 грн. Таким чином, на думку відповідача, існує розбіжність за 4 квартал 2010 - 1001,20 грн., за 2011 рік - 209662,39 грн., за 2012 рік - 680317,63 грн.

Відповідно до Книги доходів і витрат підприємця, що займається торгівельною діяльністю №1/40523, зареєстрованої у ДПІ у м. Чернігові, сума виручки (р.9) за 2010 рік становить 670442,33 грн. в т.ч.: січень 2010 року - 9706,82 грн.; лютий 2010 року - 6048,00 грн.; березень 2010 року - 77979,23 грн.; квітень 2010 року - 56383,02 грн.; травень 2010 року - 29867,56 грн.; червень 2010 року - 26782,82 грн.; липень 2010 року - 52073,26 грн.; серпень 2010 року - 92891,29 грн.; вересень 2010 року - 60651,72 грн.; жовтень 2010 року - 94654,83 грн.; листопад 2010 року - 41744,66 грн.; грудень 2010року- 121659,12 грн.

Відповідно до виписок по рахунку ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 виручка від здійснення підприємницької діяльності складає 670508,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік ФОП ОСОБА_2 останнім задекларований загальний оподатковуваний дохід, отриманий від провадження господарської діяльності у розмірі 17336,38 грн. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету складає 1500,46 грн.

Відповідно до Розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності за 2011 рік, ФОП ОСОБА_2 задекларований дохід, отриманий у 2011 році у розмірі 1588163,53 грн. в т.ч. від: виробництва інших меблів - 274617,07 грн., інших видів оптової торгівлі - 1310213,12 грн., здавання в оренду власного нерухомого майна - 3333,34 грн.

Загальна вартість задекларованих, документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю становить 1505070,29грн. в т.ч. вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у господарській діяльності у виробництві продукції - 209662,39 грн., інші види оптової торгівлі - 1 295 407,90грн.

Сума чистого оподаткованого доходу становить 17336,38 грн.

Відповідно до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік ФОП ОСОБА_2 останнім задекларований оподатковуваний дохід, отриманий від провадження господарської діяльності у розмірі 1310145,74 грн. Сума податку, що підлягає поверненню з бюджету складає 542,64 грн.

За даними розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності за 2012 рік ФОП ОСОБА_2 задекларований дохід, отриманий у 2012 році у розмірі 1310045,74 грн. в т.ч.: від виробництва інших меблів 791067,01 грн.; інші види оптової торгівлі 518978,73 грн.

Вартість задекларованих, документально підтверджених витрат, пов'язаних з господарською діяльністю становить 1194273,26 грн. в т.ч. вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у господарській діяльності «виробництво інших меблів» - 680317,63 грн.; інші види оптової торгівлі на суму 513955,63грн.

Сума чистого оподаткованого доходу за 2012 рік становить 13718,93грн.

У Книзі доходів і витрат починаючи з 2011 року підприємцем зазначені: залишок ТМЦ на початок звітного періоду станом на 01.01.2011 року в сумі 81355,05 грн.; розмір отриманих доходів від здійснення діяльності (за день, місяць, квартал) в розрізі дня; витрати виробництва та обігу: реквізити документа, що підтверджені понесені витрати; загальна вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей (в розрізі днів, місяців); у тому числі товарів, що реалізовані, товарно-матеріальних цінностей, що використані у виробництві продукції.

Крім того, на протязі 2010-2012років ФОП ОСОБА_2 на ряду із виробництвом меблевої продукції та її продажем платник податку займався оптовою торгівлею, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами: накладними, звітами про продаж товару, прийнятого на комісію, відповідально до договору №1 від 10.01.2011 року.

Дані, які зазначені у Книзі доходів та витрат, щодо понесених на виробництво продукції витрат, підтверджуються накладними на придбання ТМЦ, актами на списання матеріалів у виробництво продукції, розрахунковими листами, які розшифровують отриманий дохід та використані (списані) матеріали, відповідно до отриманого доходу.

Акти на списання матеріалів, які складались ФОП ОСОБА_2 в кінці місяця свідчать про списання матеріалів, які були використані на виробництві меблів за звітний місяць.

В частині списання матеріалів на виготовлення меблів за 2012 рік для підтвердження понесених витрат виробництва та обігу ФОП ОСОБА_2 надані копії накладних, які виписані та отримані ФОП ОСОБА_2 в іншому звітному періоді (пізніше) ніж отримані доходи та фактично понесені (сплачені) витрати, що підтверджуються даними Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_2 за 2012 рік, де вказані реквізити документу, в підтвердження понесених (сплачених) витрат.

При цьому, згідно висновку судово-економічної експертизи Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.10.2013 №2161/2162/2163/13-24 встановлено, що визначені та задекларовані витрати на придбання матеріалів для виробництва інших меблів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період: 4 квартал 2010 року, 2011 рік та 2012 року не відповідають наданим первинним документам. Документально підтверджені витрати складають за: а) за 4 квартал 2010 року - 139911,00 грн.; б) за 2011рік - 209660,75 грн.; в) за 2012 рік - 680473,63 грн.

Витрати фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, пов'язані із виробництвом меблевої продукції за 4 квартал 2010 року, документально підтверджуються у розмірі 139911,00 грн. Встановлено розбіжність у розмірі «-» 14346,00 грн. (154257,00-139911,00) між документально підтвердженими та задекларованими витратами.

Таким чином, висновки акту перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС про завищення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 витрат на придбання матеріалів для виробництва інших меблів за 4 квартал 2010року на 1001,20 грн., за 2011рік на 209662,39грн., за 2012 рік на 680473,63 грн. документально не підтверджені.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження висновку про порушення позивачем податкового законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Карпушова О.В.